Harvefy: як інвестбанкір створює сервіс харчових продуктів за передплатою

Відкрив додаток — виростив горошок і редис для салату. За таким принципом в Україні працює сервіс Harvefy. Після чотирьох місяців тестової експлуатації агрономи сервісу вже вирощують органічної зелені на 80 тисяч грн на місяць. Оскільки ідея виглядає привабливою, у застосунку є всі шанси серйозно масштабуватися.

«Український капітал» поспілкувався з засновником сервісу Кареном Чіфталаряном. Ми розібралися, чому Harvefy — не сіті-ферма, що з себе представляє зелень, вирощена там, і навіщо українцям харчові продукти за передплатою.

Як працює екоферма в смартфоні та чому її вибирають

Пандемія і карантин поставили хрест на безлічі українських бізнесів. Однак, багато і запустилися в цей період. Один з них — Harvefy. Клієнти не тільки отримують мікрозелень, якої виросло рівно стільки, скільки вони замовили в рамках місячної підписки, але і беруть участь в процесі її вирощування. Завдяки відповідному застосунку. З його допомогою можна посадити реальний пучок гороху, спостерігати, як він росте, поливати, збирати урожай і отримувати з доставкою.

«Наша пропозиція в першу чергу для міських жителів, які хочуть власний город і власноруч вирощений продукт. Для яких реальний город недоступний», — розповідає Карен Чіфталарян.

Підписка Harvefy коштує 400 грн на місяць. За ці гроші користувач отримує від 7 до 9 врожаїв мікрозелень. Кожен урожай — до 150 грамів. Вирощують пагони редису, цибулі, буряка, льону, соняшнику, гірчиці, гороху та амаранту.

За словами Чіфталаряна, перед магазинною зеленню у продукції Harvefy відразу кілька переваг. Перше — нижча вартість. За підрахунками засновника сервісу, пучок мікрозелені з магазину вагою в 50 грамів обходиться в середньому в 40 грн, а з Harvefy — у 2-3 рази менше.

«Вага нашого урожаю до 150 грамів. Таких лотків ми доставляємо до 9 разів на місяць. З урахуванням того, що підписка обходиться в 400 грн, наші пропозиції дешевше мінімум у 2, а то і 3 рази», — пояснює автор Harvefy.

Нижча вартість досягається в результаті того, що між виробником і кінцевим споживачем немає посередників. Кожен з них встановлює свою націнку. Іншими словами, на відміну від сітіферм Harvefy для свого продукту є одночасно і виробником, і дистрибуцією, і роздробом.

Друга перевага сервісу в тому, що зелень — органічна. Упор на еко- в сервісі роблять на підставі того, що при вирощуванні продукту не використовується ніяких хімікатів і добрив. З тих, що застосовують виробники традиційної сільськогосподарської продукції в промислових масштабах.

«Тільки насіння і вода. Ще перекис водню: щоб запобігти цвілі при замочуванні насіння. Нам не потрібні гербіциди та пестициди — наша зелень росте в теплиці, де немає ні бур’яну, ні шкідників», — пояснює Карен Чіфталарян.

Третя перевага — доставка. У Harvefy для цих цілей створена власна кур’єрська служба. За словами Чіфталаряна, це вкрай важливий момент, адже мікрозелень — продукт крихкий, і при недбалій доставці зелень може не тільки втратити товарний вигляд та пом’ятися, а й просто зів’янути.

«Тут доречно навести в приклад піцу. Всі ми знаємо, в якому вигляді нам іноді її доставляють. Для нашого продукту це неприпустимо — ми просто втратимо клієнта», — пояснює він.

Але з доставкою є й інший нюанс: якщо урожай дозрів, але користувач не замовив доставку упродовж 48 годин з моменту як отримав відповідне повідомлення, його вітамінний екопучок зів’яне та загине. А значить, з 9 врожаїв за 400 грн ви отримаєте вже 8. І зелень в такому випадку для вас подорожчає.

«І знову аналогія з піцою. Для неї можливий варіант, коли замовляєте та оплачуєте зараз, але доставити просите, умовно, через тиждень. З мікрозеленню це не варіант. Харчові продукти за передплатою потрібно планувати», — пояснює Карен Чіфталарян.

Він підкреслює: Harvefy – не магазин, а першу чергу сервіс, що дозволяє користувачам вирощувати собі зелень. А значить, для цього доведеться все-таки здійснювати деякі агродії, нехай лише в додатку і руками реальних агрономів. Без вашого повідомлення в додатку вони нічого робити не будуть.

«Я б порівняв це з тамагочі. Якщо ви забудете його нагодувати, він помре. Зелень теж потрібно поливати, тощо. Можна, звичайно, включити функцію автополива. Але деякі команди все ж доведеться давати», — пояснює Карен Чіфталарян.

Українцям можливість віддавати агрономам команди та їсти продукт, вирощений їх руками, сподобався. Тому в Harvefy вирішили масштабуватися. На цьому тижні засновники сервісу запускають нову підписку — кияни зможуть купувати яловичину абердино-ангуської породи.

Карен Чіфталарян пояснює — бичків, а мова йде саме про них, а не про корів, також вирощують на українській фермі в околицях Києва. Їх закупили в Великобританії, де цю породу і розводять.

«М’ясна» підписка коштує 599 – 799 грн в місяць. За цю суму раз на два тижні вам будуть доставляти 3-4 кг м’яса у вигляді декількох продуктів на вибір. Це може бути стейк, фарш, пельмені. Крім цього, зараз йде робота і над розширенням м’ясного меню.

Як і мікрозелень Harvefy, м’ясо по підписці теж органічне — виробляються з тварин, які харчуються органічними кормами, пасуться на відкритому просторі та живуть в умовах, які допускають природну поведінку тварин. Але ними займаються вже не агрономи, а фермери.

«У нашого м’яса зовсім інший смак, ніж у того, що продається в магазинах — такої ж породи. Там масове виробництво з усіма наслідками, наприклад – з добавками», — підкреслює Чіфталарян.

І додає, що м’ясо по підписці теж дешевше — на 30-40% магазинного. Знову-таки, через відсутність націнок посередників.

Як створювалися підписки Harvefy

Чіфталарян згадує: вперше ідея сервісу прийшла до нього 2 роки тому — під час тривалого перельоту. Щоб скоротати час, підприємець грав на смартфоні в ферму. На третій годині осінило — було б непогано в смартфоні вирощувати, а в реальності їсти те, що виросло.

Ідея була цікавою, але сирою. Більш того, у Чіфталаряна були більш нагальні справи. Він — інвестбанкір та керуючий партнер інвесткомпанії Standart NV.

Тому, до зелені засновник Harvefy повернувся пізніше — у 2020 році. Саме тоді Карен і кілька його друзів вирішили будувати теплицю. Але вирощувати там екопродукти виключно для власних потреб.

«Все почалося з егоїстичного бажання їсти смачно і корисно. Плюс ми — діти асфальту. Дуже хотілося безпосередньо брати участь в процесі вирощування», — пояснює інвестбанкір.

Теплицю вирішили будувати з нуля прямо на дачі у Карена Чіфталаряна — у селі Кодаки Київської області. Причому не просто теплицю, а найсучаснішу і високотехнологічну — повністю автоматизовану, з підігрівом грунту, туманами, підсвічуваннями тощо.

«Площа теплиці — 300 м². Корисна площа — 600. Так, ми вирощуємо наші рослини у два яруси. Все продумано. Коли ми будували її, все село приходило як на екскурсію – подивитися на це диво техніки», — ділитися спогадами Карен Чіфталарян.

За його словами, теплиця обійшлася її власникам в 40 тисяч доларів. Але воно того варте. По-перше, це врожаї корисного і дуже популярного сьогодні суперфуда — мікрозелені. По-друге, все більше друзів, друзів друзів, знайомих та знайомих знайомих стали просити виростити суперфуд і для них.

Через 3-4 місяці вирощування тепличної мікрозелені для себе і всіх тих, кого привело до друзів сарафанне радіо, вони вперше задумалися про те, що все це може стати непоганим стартапом. Чіфталарян згадав про свою «польотну» ідею з грою «Ферма» та її втіленням в реальному городі — вирішили діяти.

Для початку найняли двох професійних агрономів, потім написали додаток. За словами засновника Harvefy, цей пункт обійшовся майже в стільки ж, як і будівництво теплиці з нуля – 35-40 тис доларів, і зайняв близько 3-4 місяців.

«Плюс дрібні супутні витрати — авто для доставки, кур’єри, дрібне виробниче обладнання, ємності, розробка дизайну упаковки — все це теж вимагало витрат, але в межах декількох тисяч доларів», — розповідає підприємець.

Приблизно таким же чином створювався і м’ясний бізнес Карена Чіфталаряна — спершу захотілося вирощувати м’ясо собі — смачне і вирощене без усіляких хімікатів. Його друг інвестував в будівництво такої ферми, а Чіфталарян і його партнери оцінили перспективність ідеї та теж в неї вклалися.

Суму інвестицій інвестбанкір не розголошує, але повідомляє, що ферма велика — кількість бичків там обчислюється вже сотнями голів.

«Є бички, які ще не доросли до забою, є корови, які їх народжують, але для м’яса ми використовуємо тільки бичків», — розповідає Чіфталарян.

За його словами, бичок зростає до «віку споживання» приблизно 1,5-2 роки. Потім м’ясо вже можна замовити по підписці. Спершу користувач може два тижні годувати «свого» бичка або ж включити функцію автогодівлі. Якщо ви вибираєте перше, то пропускаючи момент годівлі будете отримувати повідомлення про те, що ваш бичок схуд. Наступного разу — що ваш бичок пішов до іншого хазяїна, який буде його годувати. Іншими словами, момент гри за принципом «тамагочі» зберігається.

Цар горох: чому почали з зелені та куди проєкт рухається тепер

За словами Карена Чіфталаряна, за перші 4 місяці роботи в тестовому режимі у Harvefy сьогодні понад 200 постійних передплатників. З урахуванням вартості передплати, щомісячний оборот сервісу становить 80 тисяч гривень.

Підприємець підкреслює — нові користувачі зараз приходять в сервіс органічно, адже у Harvefy була тільки стартова маркетингова кампанія. Останній місяць рекламу не робили взагалі, оскільки готувалися до запуску м’ясної підписки. І після рекламних активностей в рамках вже м’ясної кампанії очікується, що оборот Harvefy може вирости в 1,5-2 рази.

За словами Чіфталаряна, стартові інвестиції поки не окупилися, але до точки беззбитковості сервіс орієнтовно вийде через пару місяців. В тому, що стосується операційних витрат, компанія вже в плюсі.

У Harvefy впевнені — зростання обороту буде відбуватися шляхом розширення географії сервісу. Так, найближчим часом сервіс почне роботу в Одесі, Харкові та Львові. Але вже не з власною фермою, а з аутсорсною моделлю.

«Власну ферму неможливо побудувати в кожному місті, де вже і так є своя сіті-ферма і не одна», — пояснює підприємець.

Крім того, планують в компанії і введення нових продуктових груп. Очікується, що кожен новий продукт буде стимулом до зростання сьогоднішнього обороту. І вже зараз в Harvefy активно працюють над створенням “молочної” підписки.

За словами Чіфталаряна, для сітіферм співпраця з Harvefy буде вигіднішою, ніж співпраця з торговими мережами.

«У нас є майданчик для реалізації і через те, що ми працюємо за підпискою, не буде касових розривів. Ні для кого не секрет, що у випадку з мережами оплата відбувається як мінімум через 2 місяці. А значить, у виробника в роботі немає вільних грошей. Доводиться кредитуватися», — пояснює Чіфталарян.

За його словами, касові розриви — «головний біль» безлічі дрібних виробників. Адже для можливості мати вільні гроші їм потрібні колосальні обороти.

У молочному напрямі компанія вже істотно просунулася – з однією з великих українських ферм вже провели первинні переговори.

«За рахунок таких ферм ми хочемо забезпечити базовий споживчий кошик харчових продуктів, що складається з фермерських м’яса, риби, молочки, овочів, фруктів. Для будь-якої господині він більш-менш стандартний. Ось і у нас будуть такі кошики по підписці», — ділитися планами Чіфталарян.

Він упевнений — в магазини незабаром люди будуть ходити хіба що за чимось екзотичним. Наприклад, за трюфелями, фондю, фуагра тощо.

З фермами ж, в Harvefy працюватимуть за моделлю світових стандартів якості — чітко дотримуючись технології виробництва по вазі, по раціону кормів, а також забезпечуючи брендування та упаковку продукту.

«Після того, як все це зроблено, ми входимо в партнерство. Нам продукт, а малому виробнику — постійний попит», — підсумував Карен Чіфталарян.