ФОП по-новому: що змінить спеціальний режим податків Дія Сіті

Ідея створення спеціального правового режиму для IT-індустрії — «Дія Сіті», розділила ринок на два табори. Великі компанії та організації підтримують цю ідею. Зі свого боку маленькі фірми бояться, що «Дія Сіті» стане для великих фірм і влади інструментом «перекроювання ринку» під себе та посиленого контролю над ним.

Відразу після прийняття у першому читанні закону 4303 «Про цифрову економіку» до парламенту надіслали проєкт 5376, в якому пропонуються зміни до Податкового кодексу. Останній має втілити у реальність спеціальний податковий режим для ІТ-індустрії в «Дія Сіті».

Нещодавно комітет рекомендував прийняти його у першому читанні. Оцінки цієї ініціативи неоднозначні, адже сума сплачених податків за новими нормами не змінюється. Якщо сума податків не змінюється, навіщо тоді потрібна спеціальна система податків для айтівців та що вона змінить для ринку — розібрався «Український капітал». 

Що змінюється? 

Законопроєкт 5376 тісно пов’язаний з іншими: 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та також 3933, який вносить зміни в Податковий кодекс. Останній після включення до порядку денного в лютому 2021 нікуди не рухається. Водночас перший — основний законопроєкт щодо Дія City, прийнятий у першому читанні. Він вводить нові терміни, на які посилаються інші проекти законів: 

  • Гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким фізична особа (гіг-спеціаліст) зобов’язується особисто виконувати роботи/надавати послуги, а резидент «Дія Сіті» повинен надати спеціалісту належні умови для виконання та соціальні гарантії. 
  • Резидент «Дія Сіті» — юридична особа, яка набула та перебуває в статусі резидента «Дія Сіті» згідно із інформацією в реєстрі «Дія Сіті». 

Ці нові терміни також будуть використовуватися і для податкових змін проєкту 5376. Він запроваджує наступні ставки податків для резидентів Дія City: 

  • ПДФО — 5% (оподатковується зарплата працівників за трудовими договорами, винагорода гіг-працівників за гіг-контрактами, авторська винагорода за створення службового твору та перехід прав на службові твори);
  • ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати;
  • 1,5% — військовий збір.

Законопроєкт також передбачає встановлення 0% податку на дохід від реалізації фізособою частки в компанії-резиденті «Дія Сіті» за умови, якщо вона володіла часткою більше ніж 1 рік. Ці ж 0% податку діятимуть на дохід фізичних осіб у вигляді дивідендів, які нараховані компанією-резидентом, якщо їх виплачують не частіше 1 разу на 2 роки.

Якщо фізособа придбає частку в компанії-стартапі, що є резидентом Дія City, проєкт закону запроваджує для таких випадків податкову знижку. Її розмір залежатиме від суми угоди, як зазначає пресслужба «Дії». 

Одночасно зі спецрежимом будуть існувати звичайні режими оподаткування: оподаткування з офіційного працевлаштування та зі співпраці з ФОПом. 

Наскільки вигідніше? 

Спецрежим оподаткування «Дія Сіті» вигідніший за офіційне працевлаштування через нижче податкове навантаження. Для порівняння, якщо робітник працює у компанії офіційно, за загальною системою оподаткування потрібно сплатити: 

  • ПДФО — 18%
  • ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати
  • 1,5% — військовий збір

В той самий час, якщо порівняти кількість податків компанії, яка наймає спеціалістів як ФОП, та кількість податків для працівників-резидентів Дія City, виходить приблизно однакова ситуація:

  • компанія, яка наймає ФОП-спеціалістів третьої групи спрощеної системи оподаткування, сплатить 5% єдиного податку та мінімальний внесок ЄСВ (1320 грн станом на квітень 2021); 
  • компанія-резидент «Дія Сіті», яка найняла спеціалістів, також має заплатити 22% ЄСВ від мінімалки (1320 грн станом на квітень 2021) — цю правку по сумі ЄСВ комітет обіцяв внести в законопроєкт, тому що зараз це 22% від суми гіг-контракту. Також потрібно заплатити 5% податок на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. 

Після виплати зарплат працівникам чистий прибуток умовної компанії знову проходить через податкове сито. Ситуація тут знову складається не на користь сумлінної сплати податків.

Сплачуючи податки, ТОВ може залишитися без чистого прибутку взагалі. Натомість у першого ТОВ, яке наймає ФОП-спеціалістів, та другого ТОВ — резидента «Дія Сіті», ситуація наступна: 

  • у випадку ТОВ-наймача ФОПу, компанія сплатить 18% податку на прибуток, а потім податок з дивідендів засновнику (5% податок на доходи фізичних осіб і 1,5% військовий збір). 
  • якщо ТОВ — резидент «Дія Сіті», компанія не платить 18% податку на прибуток. Потрібно буде сплатити тільки 9% податку на виведений капітал із дивідендів засновнику. 

Хоча режими ФОП-ТОВ та резидентство «Дія Сіті» суттєво програють оподаткуванню з офіційного працевлаштування, компанії сплатять приблизно однакову кількість податків у випадках ФОП-ТОВ та з «Дія Сіті». Тому у бізнесу питання: навіщо взагалі такий механізм для ІТ-індустрії, якщо вона сумлінно сплачує податки з ФОПів, не йде в тінь та розвивається. 

Помилки в законопроєкті

До проєкт 5376 є чимало зауважень через фактологічні помилки та неточності, які мають бути виправлені податковим комітетом ВР. По-перше, це стосується сплати ЄСВ — раніше вона була встановлена у розмірі 22% без прив’язки до мінімального внеску. ІТ комітет Європейської Бізнес Асоціації, Головне науково-експертне управління апарату ВР та інші експерти просять встановити сплату ЄСВ для гіг-контрактів на рівні 22% з мінімальної зарплати. 

На додачу до цих зауважень Ольга Куничак, менеджер IT комітету Європейської Бізнес Асоціації, пропонує ще декілька: 

• встановити 5%-оподаткування ПДФО не лише для заробітної плати, але й на інші виплати (наприклад премії, бонуси тощо);

• збільшити поріг з 1 млн грн до 7 млн грн для цілей обов’язкової реєстрації платниками ПДВ;

• зберегти поширення правил оподаткування Дія City на період оскарження для тих платників податків, які успішно оскаржать виключення з режиму Дія City.

Інша претензія від айтівців — незрозуміло, чи податки із Дія City підуть у місцеві бюджети, чи в загальний бюджет. Річ у тому, що ІТ фірми знаходяться в різних українських містах. За оцінками Єгора Чумакова, президента Гільдії IT Фахівців, місцеві бюджети можуть недоотримати сотні мільйонів, а то і мільярдів гривень в рік, якщо ІТ-індустрія масово перейде на гіг-контракти. Юристи організації наразі не мають відповіді на це питання, адже в законі це чітко не прописано. 

Захист від перевірок і беззахисність маленьких ІТ-компаній

Частина експертів оцінюють майбутній статус резидента «Дія Сіті» як захист від податкових перевірок. 

«Якщо ти резидент «Дія Сіті», то твої відносини із роботодавцем не будуть перекваліфіковані у трудові, адже ти суб’єкт. Якщо ти ФОП на 3 групі єдиного податку, який обслуговує, наприклад, ресторанний бізнес чи інший, неважливо — твої відносини можуть бути перекваліфіковані у трудові, а тебе будуть «зносити» податківці, адже ти не з ІТ-сфери», — пояснює Олександра Томашевська, генеральна директорка Е.С. Консалтинг.

«Дія Сіті» справді передбачає надання його резидентам спеціального статусу суб’єкта в кримінальному процесі. Однак, законопроєкт 4305 — єдиний, який мав би це регулювати, був знятий з розгляду через невідповідність до норм Конституції України.

Податкові умови «Дія Сіті» можуть бути вигідніші великим компаніям, а не маленьким. На шляху до податкових пільг для менших компаній стоїть перепона критеріїв для резидентів Дія Сіті, які вони не витягнуть. 

За проектами законів, критерії резидентства «Дія Сіті» для діючих компаній: середня зарплата еквівалентна 1200 євро та кількість працівників/GIG-спеціалістів за звітний період — не менше ніж 9 осіб. Стартапи мають бути зареєстровані не раніше ніж за 24 місяці, а їхня сума річного доходу не може перевищувати 7 млн грн.

Ці умови дозволяють вступити у спецрежим великим компаніям, які давно на ринку. Це буде корисно тим, хто працевлаштував усіх своїх працівників офіційно та сумлінно платить 19,5% податку з працівника. Замість цього в «Дія Сіті» вони будуть з цієї ж зарплати сплачувати лише 5% ПДФО та 1,5% військового збору, додає Марина Томаш, бізнес-партнер практики податків Juscutum. 

Однак, залишає питання, як будуть жити маленькі ІТ компанії. Їхня середня зарплата не завжди досягає 1200 євро, отже і резидентом «Дія Сіті» вони стати не зможуть. Через це у частини індустрії є побоювання, що великі гравці перекроять ринок під себе, а влада посилить контроль над ІТ-індустрією загалом. 

Кінець спрощеної системи оподаткування? 

Декілька експертів пов’язують створення «Дія Сіті» із майбутніми змінами для спрощеної системи оподаткування ФОП. Проте, конкретних рішень від влади наразі немає.

«Зараз посилено ходять чутки, що спрощена система оподаткування буде «порізана» у частині права найманих працівників та, можливо, в об’ємах доходів. Всім «спрощенцям» можуть це урізати, а резиденти «Дія Сіті» на їх фоні будуть працювати як раніше», — додає Томашевська з Е.С. Консалтинг.

Подібну оцінку дій голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева висловлює Єгор Чумаков із Гільдії IT Фахівців.

«Це частина стратегії уряду і Данила Гетьманцева, зокрема по боротьбі з ФОПами. Гетьманцев прямо на засідання комітету називає ФОП ухиленням від сплати податків, хоча це неправомірно. Як можуть ухилятися від сплати податків ті, хто платить їх в у повному об’ємі, передбаченому законами? Стратегія Гетьманцева — це розділяй та володарюй: потрібно виділити ІТ від загальної маси ФОПів, щоб потім було легше цю легальну схему ліквідувати», — коментує Чумаков. 

Та й у вищезгаданому повідомленні містилася наступна цитата, яка вказує на майбутні обмеження у роботі з ФОПами для резидентів «Дії Сіті». 

«Що стосується корпоративного оподаткування, то резиденти Дія City зможуть на власний розсуд вибирати між сплатою податку на виведений капітал (ПнВК) у розмірі 9% або податку на прибуток (18%). Для платників ПнВК з 2024 року будуть встановлені обмеження щодо роботи з ФОП 3-ї групи. Так, з 2024 року витрати на платників єдиного податку не мають перевищувати 50%, а з 2025 року — 20%», — зазначили в пресслужбі «Дія Сіті».

Усе ж, питання української ФОП-ономіки потрібно почати вирішувати. «Дія Сіті» може стати першим кроком у цьому, впевнена Марина Томаш із Juscutum. Адже, на її думку, якщо ФОПи ІТ-сектору далі будуть існувати, залишиться біль ризиків у трудових відносинах, коли у працівника відсутні соціальні гарантії.