З 1 липня в Україні розпочинається експеримент з реалізації та впровадження довгоочікуваної та перспективної системи е-резидентства, який триватиме 2 роки. 25 червня Кабмін прийняв відповідну постанову. Завдяки їй іноземні компанії та підприємці зможуть дистанційно створювати та вести бізнес і в Україні, і через Україну. «Український капітал» вирішив дізнатись, навіщо нерезидентам подібний статус, і для чого проєкт запроваджується в Україні.

Про те, що від запровадження е-резидентства Україні одні лише суцільні плюси, заговорили ще в січні, коли Мінцифри анонсувало його запуск у недалекому майбутньому. Передбачалося, що Україна від нової функції зможе отримати надходження до бюджету шляхом оподаткування е-резидентів і плати за послуги з надання цього статусу. «Також це можливість поліпшити імідж на міжнародному IT-ринку», — говориться в тодішньому повідомленні міністерства. Експерти в цілому погоджуються з реальністю цих очікувань і зараз.

Під поняттям е-резидента в Україні мається на увазі статус іноземного громадянина в Україні, який відкриває йому доступ до інформаційно-консультаційних сервісів, спрощує процедури отримання адміністративних послуг та укладення цивільноправових угод, а також надає можливість дистанційно засновувати та вести бізнес в Україні.

Згідно з постановою Кабміну, е-резидентство «запрацює» в Україні з 1 липня. Однак початок роботи в цьому випадку не означає роботу повноцінну. За словами депутата Верховної Ради України, заступника голови Комітету ВР з питань цифрової трансформації Олександра Федієнка, е-резидентство може запрацювати в Україні орієнтовно через 4-5 місяців. А до кінця року планується запустити проєкт повноцінно.

Чим заманять іноземців

Згідно із задумом, е-резиденту буде надана можливість створення ФОП з податковою ставкою 5% від обороту, а юрособи зможуть створити підприємства з податковою ставкою 18% від чистого прибутку. Українським е-резидентам відразу ж буде присвоюватися географічна адреса офісу в Україні, куди буде приходити офіційна кореспонденція.

Планується також автоматизоване відкриття банківського рахунку в Україні — з можливістю віддаленої верифікації. Механізм отримання е-резидентства буде складатися з реєстрації, розгляду заявки, отримання податкового номера, а потім і електронного цифрового підпису. 

Для ідентифікації е-резидента іноземцям потрібно буде відвідати українське посольство за місцем проживання, щоб залишити відбитки пальців. Вартість українського е-резидентства буде символічною – 100 доларів в гривневому еквіваленті.

Але це все не одразу. Річ у тому, що Україна ще має вирішити декілька непростих задач для того, щоб система запрацювала ефективно, Так, для залучення в процес верифікації е-резидентів посольств України за кордоном потрібно буде, як мінімум, навчити їх персонал, вибудувати клієнтоорієнтовані процеси та забезпечити контроль якості обслуговування — виходячи з відгуків українців і іноземців, в деяких посольствах воно на сьогодні залишає бажати кращого.

«Адже їх завдання — в тому числі й продати цю послугу. Тому, досить складно зробити таку трансформацію, навіть з урахуванням того, що з нормативками й софтом все в порядку», — вважає CEO компанії KitSoft Олександр Єфремов.

Хоча розробка великої частини «нормативки» також попереду й очевидно цей процес може бути нелегким, адже прийняття необхідних законів, резидентство не буде мати задуманих переваг. Наприклад, зараз нерезидентам не можна стати ФОП.

«Ми будемо вносити законопроєкт змін до Податкового кодексу, щоб дозволити цю опцію», — підкреслює Федієнко.

Наздогнати Естонію

«Україна сьогодні 64-та в рейтингу ведення бізнесу серед 190 країн — у нас дійсно є, що запропонувати світовій спільноті. Це і одні з найкращих у світі системи інтернет-банкінгу, і спрощена система оподаткування і багато іншого», — вважає Єфремов.

Говорячи про те, для кого ця послуга буде вигідною, експерти підкреслюють, що е-резидентство — дуже гарне поле для фрілансерів, яким потрібна спрощена система оподаткування і які будуть надавати свої послуги по світу через Україну.

«Це можуть бути жителі Бангладеш чи Індії, у яких своя податкова система досить складна. А якщо нам вдасться приєднатися до PayPal в обидві сторони, справи підуть ще краще», — вважає CEO KitSoft.  

Звичайно ж, автори ідеї створення е-резидентства по-українськи рівняються на найбільш вдалі приклади цієї системи в Естонії та Азербайджані. Так, в Естонії з моменту запуску вона принесла в державну казну країни 41 млн євро, 31 млн з яких — прямий дохід від податків.

При цьому українська модель е-резидентства, на думку її творців і експертів, може бути навіть кращою.

«Ці країни впроваджували насправді досить схожу модель е-резидентства, але наша дійсно має бути навіть кращою і простішою. Наприклад, в Азербайджані ідентифікація прив’язана до SIM-карти, але обмежуватися лише одним способом віддаленої ідентифікації — не найкращий варіант, як на мене», — розмірковує CEO KitSoft.

За його словами, наразі в Україні вже діє декілька інструментів ідентифікації — через електронний підпис та BankID. Ідентифікація через електронний підпис на Sim-карті теж існує й називається MobileID, хоча і є менш популярною за інші інструменти.

«Причому ідентифікація, ймовірно, відбуватиметься тими ж способами як і для громадян України. І взагалі — крім одного візиту до закордонного представництва України, вся взаємодія для верифікації особи має здійснюватися онлайн. Фактично, для цього може використовуватися портал електронних послуг Дія», – зазначає Олександр Єфремов.

Втім, далеко не всі експерти вважають, що ця ініціатива запрацює саме так, як сподіваються її автори. Особливо, якщо рівнятися на досвід Естонії.

«Будь-яка подібна ініціатива оцінюється в геополітичному просторі різних держав з точки зору — а навіщо мені, як іноземному громадянину, це треба, або що мені це дає з точки зору нових можливостей або кращих можливостей для життя і бізнесу?», – запитує експерт цифрової економіки Олена Мініч.

Вона підкреслює — в України далеко не найкраща репутація з точки зору захисту бізнесу, «непідкупного» верховенства права, досвіду з рейдерськими захопленнями.

«Навіщо відкривати тут банківський рахунок? Ви зможете вільно робити валютні операції й платежі? Або навпаки — не зможете навіть дивіденди заплатити? Хіба з відкриттям бізнесу в Україні ви отримаєте кращі конкурентні умови: європейську реєстрацію, європейський податковий номер? Дешеві кредити, кращі ніж в Європі, найвигідніші податки, можливість всі податки заплатити онлайні без хабарів і перевірок? Без відкриття кримінальних справ на вас? Без наїздів СБУ? Без хабарів на митниці? Чесно відповівши на всі ці питання, приходить розуміння, що без кардинальних реформ і змін у всьому, що перераховано вище, сенсу в е-резидентстві поки немає ніякого», — впевнена Мініч.

За словами експерта, рівнятися на Естонію в цьому випадку Україні недоцільно взагалі. Так, вона — піонер створення е-громадянства як нової послуги для бізнесу. І пільги отримання е-громадянства полягають там в створенні онлайн бізнесу в європейській юрисдикції, в отриманні ПДВ європейського номера, що важливо для роботи в країнах ЄС, і інноваційного та вигідного оподаткування для такого бізнесу.

«А в черзі на відкриття банківських рахунків в Україні не стоїть ніхто. Гроші сюди ніхто не поспішає заводити в принципі. Тому або ініціатива закінчиться нічим і буде «для галочки», або треба системно змінювати всі інші аспекти. І спочатку мати хоча б рівні умови для конкуренції з ЄС. А це поки що за межами можливого», — впевнена Олена Мініч.