Мільярди на позиках і платежах: наскільки бурхливе зростання фінкомпаній супроводжується дотриманням законів

Фінансові компанії з’являються як гриби після дощу. НБУ заявляє про найбільше за всю історію зростання в секторі. Загалом за дев’ять місяців минулого року фінкомпанії заробили майже 6 млрд грн чистого прибутку. При чому майже 69% цих прибутків припадає на перші 12 фінкомпаній.

«Український капітал» розібрався, чим вони займаються та чи виконують вимоги закону.

«За дев’ять місяців 2021 року фінансові компанії згенерували рекордні прибутки у порівнянні з аналогічним періодом останніх трьох років. Показники рентабельності також перебували на історично найвищих рівнях», — так коментують успіх небанківських фінустанов у НБУ. Загалом, з початку року прибутки цієї галузі зросли на 45%.

Довгий час фінансові компанії мали менш жорстке регулювання, ніж банки. Ні вимог про розкриття інформації про власників, ні вимог публікувати звітність та аудиторські висновки на свій сайтах. А вимоги до розкриття інформації про умови кредиту були дуже загальними. Це викликало масу скарг на приховані платежі та комісії, кабальні штрафні санкції та жорсткі методи стягнення заборгованості.

Проте все змінилось. З 8 січня 2022 року набула чинності Постанова НБУ №100, за якою фінансові компанії, як і банки зобов’язані розкривати усю істотну інформацію про вартість позики.

Загалом відповідно до уже діючого законодавства на сайтах фінансових компаній має бути інформація про:

1. структуру власності компанії
2. актуальну інформацію про річну та консолідовану фінансову звітність і затверджений аудитором звіт;
3. загальну вартість кредиту з усіма комісіями і платежами (зокрема щодо комісій третіх осіб та платежів за супровідні послуги, наприклад, страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача);
4. реальну річну процентну ставку, строки та суми, умови дострокового повернення;
5. штрафні санкції у разі порушення умов кредитування тощо.

При цьому в НБУ наголосили, що інформація повинна бути актуальною, не вводити клієнтів в оману, а її пошук має бути простим. Минуло два тижні від кінцевого терміну, доки фінкомпанії мали б розкрити на власних сайтах усю цю інформацію. Ми вирішили перевірити, чи виконали вимоги закону хоча б найбільші компанії.

Як ми рахували

Ми відібрали фінансові компанії з найбільшими прибутками. Загалом сектор фінкомпаній отримав за 9 місяців 2021 року 5,8 млрд грн чистого прибутку. Виявилось, що на перші 12 фінкомпаній припадає 69% усіх прибутків – 4 млрд грн. Це свідчить про надзвичайно високий рівень концентрації на ринку, адже загалом звітність за цей період подали 902 фінансові компанії.

В структурі доходів питома вага цих компаній відчутно менша — 23% від усього ринку. З цього можна зробити припущення, що ринкова модель перших 12 компаній більш прибуткова. Це викликає природний інтерес до їх діяльності. Також звичайно перші компанії по-суті є більш транспарентними та не займаються податковою оптимізацією в таких масштабах, як інші.

1. Першою у нашому списку виявилась фінансова компанія «Нова Пей». Ця компанія входить до групи «Нова пошта» та забезпечує здійснення грошових переказів клієнтів поштового оператора, здійснює грошові перекази з та за кордон, приймає різноманітні платежі населення як он-лайн, так і офлайн, а також надає послуги інтернет-еквайрингу для бізнесу. На сайті компанії наявна уся необхідна інформація. І хоча компанія має ліцензію на надання фінансових коштів у позику, даних про цю послугу на сайті немає, тому і даних про вартість такої послуги немає.
2. Другу позицію зайняла фінансова компанія «Дельта+Фінанси», з активами у 1 млрд грн та прибутком у 815 млн грн. На сайті Youcontrol власником компанії значиться Микола Пироженко, а структура власності свідчить, що компанія входить до групи, що займається операціями купівлі-продажу нерухомості. Сайт компанії не працює.
3. ФК «Такката» має ліцензії на надання послуг фінансового лізингу, факторингу, надання гарантій та надання коштів у кредит. Судячи з інформації у судовому реєстрі, компанія скуповувала проблемні борги українських банків, зокрема банку КІБ. Сайту у компанії теж немає.
4. ТОВ «Споживчий центр» здійснює свою роботу під торговою маркою «Швидко гроші» — це одна з найбільших МФО, які працюють як в оффлайн, так і онлайн. За інформацією Youcontrol, ця компанія входить до «Групи родини Кисельових», що пов’язана з колишнім депутатом Верховної ради Андрієм Кисельовим. Реальна річна відсоткова ставка на головній сторінці вказана у прикладі розрахунку вартості і становить 730% річних. Однак у внутрішньому файлі «Розкриття інформації» зовсім інші цифри 37 183 – 321 703%. Різниця вражає. Штрафні санкції, які накладаються на споживача у випадку прострочення договору не деталізовано. Вказано лише, що вони складають 2% за кожен день прострочення.
5. ФК «Фін.Ком» — компанія, що має ліцензію на послуги лізингу, факторингу, надання гарантій та кредитування. Власником компанії зазначено Кірімова Олександра. Реальна річна процентна ставка за кредитами не вказана ніде, однак вказано що процентна ставка становить не більше 0,3% на день — 109,5% річних. Проте є примірні договори для кожного виду послуг і звітність.
6. ТОВ «Авентус Україна» відоме споживачам під торгівельною маркою CreditPlus, яка надає онлайн-позики. Власником фінустанови вказано громадянина Латвії Трофімоваса Андреюса. На сайті компанії є частина з обов’язкової інформації. Приміром, реальної річної процентної ставки не вказано, штрафних санкцій теж. Однак на сайті вказано, що споживач отримає цю інформацію у паспорті споживчого кредиту до укладання договору. У прикладі розрахунку вартості кредиту вказано, що ставка складає 1,9% на день або 693% річних.
7. Сайт «ФК Мадрид» теж не містить усіх даних  Вказана ставка для кредитів не більше 0,3% або 109,5% річних. Однак тут же вказано, що остаточні умови позики визначаються компанією, враховуючи принципи індивідуального підходу. Даних про розмір штрафних санкцій, що нараховуються, також немає.
8. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відома споживачам під торговою маркою «КредитКаса» або CreditCassa. Ця компанія також входить до «групи родини Кисельових» і пов’язана з колишнім депутатом Верховної ради України Андрієм Кисельовим. У цієї компанії детально прописані всі умови кредитування, на сайті доступний паспорт споживчого кредиту з вказанням розрахунків вартості позики та реальною річною ставкою. Вона тут до речі складає 279 354%. Штрафні санкції тут також виписано чесно — 10% від суми заборгованості, але не більше 50% від суми кредиту. Єдиний недолік — всі ці документи розміщено у підвалі головної сторінки сайту дрібним шрифтом та іншим кольором. Однак інші фінустанови також не поспішають розміщувати цю інформацію на видному місці.
9. ТОВ «Мілоан» спеціалізується на онлайн-кредитуванні і належить Родіону Бутко. На сайті є частина необхідної інформації, однак найважливішої фінансової інформації про реальну вартість кредиту  та штрафи — немає.
10. ФК «Контрактовий дім» займається наданням гарантій, факторингом, послугами переказу та оффлайн кредитуванням. Паспорт споживчого кредиту та вартість послуг не вказані. Однак вказано, що паспорт кредиту надається споживачу до оформлення позики.
11. ФК «Меридіан» не має сайту. Однак публічний слід у неї все ж є. Ця компанія була учасником скандалу про незаконний продаж 5 об’єктів заводу «Більшовик» загальною площею 6,3 тис. кв.м., які повернули державі  за рішенням Верховного Суду. Відомо, що на початку року НАБУ здійснювало процесуальне провадження у кримінальній справі щодо правопорушень посадових осіб компаній пов’язаних з угодою, в тому числі і ФК «Меридіан».
12. ТОВ «Лінеура Україна» працює під торговою маркою Сredit7. Компанія надає онлайн-кредити. Тут розміщено всю необхідну інформацію. До того, це єдина компанія, яка розкрила фінансову звітність на останню дату (за результатами 9 місяців 2021 року). Реальна річна ставка тут коливається від 29653% до 101583%.

	Активи млн.грн	Чистий прибуток, млн. грн	Фінансова Звітність та аудит. висновок	Типовий договір	Правила надання послуг	Реальна річна відсоткова ставка	Всі умови	штрафи	Структура власності
Нова Пей	2649	1104	+	+	+	–	+	–	+
ДЕЛЬТА + ФІНАНС”	1055	815,7	–	–	–	–	–	–	–
Токката	842,7	615,8	–	–	–	–	–	–	–
Споживчий центр	356,6	287,7	+	–	+	+	+	+	+
Фін.Ком	278,7	269,5	+	+	+	–	–	–	+
Авентус Україна	442,4	225,6	+	+	+	–	–	–
Мадрид	213,5	206,6	+	+	+	–	–	–	+
Укр Кредит Фінанс	314,6	122,1	+	+	+	+	+	+	+
Мілоан	477,4	95	+	+	+	–	–	–	+
Контрактовий дім	649,4	94,2	+	+	+	–	–	–	+
Меридіан	830,1	88,2	–	–	–	–	–	–	–
Лінеура Україна	231	75,4	+	+	+	+	+	+	+

НБУ помітив проблему

За результатами нашої перевірки лише 2 з 12 компаній розкрили всю необхідну інформацію.

Водночас жодна з компаній не вказала, що для мікрокредитів, розмір яких не перевищує розміру мінімальної зарплати (це 6500 грн), максимальна сума штрафних санкцій не може перевищувати двократного розміру самого кредиту. Також компанії не згадують, що на час карантину діє закон, який забороняє нарахування штрафних санкцій на позичальника у випадку прострочення.

Про проблеми з наданням неправдивих відомостей у рекламі та на сайтах фінкомпаній йдеться й у дослідженні споживчого кредитування, здійсненого у вересні минулого року проектом USAID. За його результатами, 86% договорів, які було укладено методом «таємного покупця», містились умови, які можна було б визнати незаконними, а у 51% візитів компанії стягнули з позичальників більше, ніж мали б стягнути відповідно до договору.

Іншою проблемою є надзвичайно високі ставки. Адже фінансові компанії найчастіше працюють з сегментом малозабезпечених громадян. Середня сума кредиту наданого фізичній особі фінкомпаніями у 2021 році становила 4,6 тис. грн. Заборгованість клієнтів фінансових компаній за результатами 9 місяців 2021 року досягла 76,9 млрд грн, з них заборгованість фізичних осіб — 15,6 млрд грн.

Проте на таких невеликих кредитах, як видно, фінансові компанії отримують непогані прибутки. Доступ до кредитів он-лайн створює у клієнта оманливу ілюзію легкості отримання коштів, що часом обертається неможливістю обслуговувати таку позику. Штрафи зростають, а клієнти потрапляють у боргову яму. Саме тому скарги на фінансові компанії становлять левову частину — 87% всіх скарг до НБУ.

Проблема ускладнюється ще й тим, що фінансові компанії досі не мають обов’язку здійснювати оцінку кредитоспроможності клієнтів. А отже клієнти можуть оформлювати десятки позик у різних компаніях одночасно. І хоча загальний рівень боргового навантаження клієнтів, за даними звіту про Фінансову стабільність, знаходиться на низькому рівні — позики в фінкомпаніях становлять не більше 2% доходів громадян, але в НБУ помітили проблему.

«Ці кредити є дуже дорогими. На жаль, ні в законі, ні в повноваженнях НБУ немає можливості обмежити ставки для тих чи інших категорій населення. Це ринкові відносини. Також ми фіксуємо зростання рівня закредитованості у небанківському кредитному секторі і вважаємо, що небанківським фінустановам потрібні принаймні мінімальні вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальника, оскільки жоден документ не регламентує це, а самі споживачі не завжди зупиняються на п’ятому чи двадцятому кредиті», — заявила Ольга Лобайчук, начальниця управління захисту прав споживачів НБУ.

У планах НБУ врегулювати це питання протягом 2022 року.