Дорога неплатоспроможність: кому і навіщо потрібно особисте банкрутство та як стати банкрутом

Восени 2019 року в Україні ввели, на думку багатьох, прогресивну міру — відтепер банкрутом у нас може стати не тільки юридична особа, а й фізична. Проте, за весь цей час кількість успішних завершених справ по визнанню неплатоспроможності не досягає й сотні. Причин, за якими українці потенційно претендують на статус банкрута, але ними не стають, кілька.

Перше — нерозуміння суті процесу та механізмів роботи. Багато хто вважає опцію законною можливістю більше не виплачувати борги, якщо не хочеш. Інші ставляться до банкрутства як до синоніма «краху» і «поганої людини». Треті вважають, що банкрутства потрібно уникати будь-яку ціну, бо «відберуть все і посадять до в’язниці». За всіма трьома пунктами відповідь — ні.

Друга причина, по якій банкрутів серед фізосіб в Україні все ще дуже небагато, дорожнеча самої процедури. «Український капітал» з’ясував, скільки це коштує, що з себе представляє та чим не є банкрутство фізособи насправді, що воно дає та що потрібно для успішної процедури.

Від яких боргів можна збанкрутувати

Можливість особистого банкрутства в Україні з’явилася 21 жовтня 2019 року, коли був введений Кодекс України про процедури банкрутства. В українців проблем, які цей захід повинен вирішувати, безліч — непідйомна валютна іпотека, споживчі кредити, борги перед МФО та навіть за комунальними платежами.

Згідно з Кодексом, особисте банкрутство передбачає можливість розв’язати питання з боргами за всіма цими пунктами. Виняток — борги з аліментів, ЄСВ, страхових внесках на обов’язкове пенсійне та інше соціальне страхування, борги по кредитах на відпочинок, розваги, покупку предметів розкоші, борги через участь в азартних іграх, парі тощо.

За словами керуючого партнера юридичної компанії «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко, міра, безумовно, прогресивна. В першу чергу тому що, на відміну від юридичних осіб, в разі особистого банкрутства ініціювати процедуру може тільки фізична особа, яка на цей статус претендує. Ні кредитори, ні інші особи не мають права зробити це за вас.

«При цьому, в тій редакції, в якій закон був прийнятий, його суттєво допрацювали. Головним чином, саме в тому, що стосується ініціатора процедури — в початковій редакції подати відповідну заяву міг в тому числі й кредитор», — пояснює експерт.

Що означає банкрутство та як відбувається процедура

Якщо коротко, то банкрутство фізособи в Україні відбувається у дві стадії.

На першій стадії банкрутом вас не ще визнають. Якщо можливості платити за вашими фінансовими зобов’язаннями немає, всі ваші борги об’єднають в один, перерахують та запропонують реструктуризацію на 5 або 10 років. Якщо ви не зможете платити в такому режимі або ж кредитори не погодяться з планом реструктуризації, суд визнає ваше банкрутство, деяке ваше майно продадуть, погасивши користуючись з зароблених коштів ваші борги. Якщо продавати нічого, борги спишуть.

За словами керуючого партнера юридичної агенції «Абсолют» та арбітражного керуючого Олександра Бондарчука, для потенційного банкрута все починається з подання ним заяви до Господарського суду за місцем проживання. Якщо суд бачить підстави для відкриття справи — представлені вагомі докази, що боржнику платити нічим, суд відкриває відповідне виробництво.

«В першу чергу випадковим автоматичним відбором призначають арбітражного керуючого та оголошують мораторій в 120 днів на виплату боргів. З цього моменту кредитори зобов’язані припинити нарахування відсотків, штрафів, пені тощо. Важливість мораторію переоцінити складно. Це свого роду перепочинок для боржника, що дає можливість видихнути та з холодною головою скласти план наступних дій», — розповідає Бондарчук.

За словами експертів, звернення до суду гарантує автоматичне введення мораторію — свого роду «кредитних канікул» для боржника на 4 місяці. Паралельно з введенням мораторію ваше ім’я та ідентифікаційний номер опублікують на офіційному сайті, щоб до санації долучилися всі зацікавлені особи — кредитори, які таким чином можуть подати свої вимоги до боржника. У них на це буде 30 днів. Якщо не встигнуть, втрачають право вирішального голосу.

Далі суд протягом 60 днів з моменту відкриття справи розглядає їх вимоги, а арбітражний керуючий разом з потенційним банкрутом складають план реструктуризації. Кредитори з ним погоджуються, суд — приймає та протягом наступних 5 років відбуваються виплати. Якщо мова йде про валютну іпотеку, то термін виплат збільшується до 10 років.

Реструктуризація можлива тільки в разі, якщо ваші доходи офіційні. Арбітражний керуючий буде складати план реструктуризації з урахуванням того, скільки ви офіційно заробляєте та скільки людей у вас на утриманні. Із зарплати вам залишать стільки, скільки потрібно, виходячи з прожиткового мінімуму.

Трохи відрізняється підхід до реструктуризації для заборгованості по валютній іпотеці. Сума вашого боргу буде розраховуватися виходячи з того, скільки ваша іпотечна квартира коштує на цей момент мінус те, скільки ви вже заплатили банку. Решту реструктуризують під певний відсоток на термін до 10 років. Цей відсоток — індекс ставок за 12-місячним депозитом фізосіб у гривні плюс 1 процентний пункт (для квартири площею до 60 м² і будинки до 120 м²) або + 2 процентних пункти (для квартири площею понад 60 м² і будинки понад 120 м²).

У ряді випадків реструктуризація виявляється неможлива. По-перше, причиною відмови може бути відсутність офіційних доходів. По-друге, відмова може бути, якщо ви або кредитор не згоден з планом реструктуризації. У цьому випадку суд визнає вас банкрутом та призначить керуючого реалізацією вашого майна. За 30 днів він повинен провести його інвентаризацію та сформувати «ліквідаційну масу» — те, що можна продати, щоб ви розрахувалися за своїми боргами.

Продаж можливий тільки в системі Prozorro. Потім гроші вносяться на окремий відкритий банківський рахунок. На думку експертів, продаж на електронних торгах економічно найефективніша форма для такого роду процедур.

Найболючіше для більшості потенційних банкрутів два питання: що за майно продадуть та чи продадуть все під чисту. Олександр Бондарчук пояснює — ні, не все. В першу чергу, зі складу ліквідаційної маси виключать квартиру, де ви та ваша сім’я проживаєте.

«Не продажними в цьому випадку будуть квартири площею до 60 м² або 13,65 м² на кожного члена сім’ї боржника, для будинку — 120 м². Крім квартири, де ви живете, не можна включати до ліквідаційної маси й засоби, що знаходяться на рахунках боржника в пенсійних фондах та фондах соціального страхування», — підкреслює експерт.

Та ж ситуація і з іпотечною квартирою. Якщо реструктуризація іпотечної заборгованості неможлива, але іпотечна квартира – єдине місце проживання для вас і вашої родини, її не заберуть. Якщо, звичайно, її площа не перевищує 60 м².

Олександр Бондарчук також підкреслює, що зі складу «ліквідаційної маси» можна виключити те, що потрібно вам для задоволення своїх нагальних потреб. Наприклад, не заберуть у вас речі вартістю менше ніж 10 мінімальних зарплат — для реалізації вони неліквідні. Проте, не виключать речі вартістю від 30 мінімальних зарплат.

Не менш важливий момент — що буде, якщо після реалізації майна коштів для погашення заборгованості в повному обсязі буде все одно недостатньо. Відповідь — нічого. Залишкову заборгованість спишуть.

«Якщо ви повинні, наприклад, 50 тисяч доларів, а майна реалізували на 40 тисяч, то решту — 10 тисяч, вам прощають. Ніяких тотальних розпродажів, ніякого «посадимо в тюрму». Частина заборгованості, що залишилася, просто списується», — підкреслює Дмитро Касьяненко.

Він додає, що це, безумовно, вихід для тих, у кого ніякого майна немає. Для тих, у кого воно є, або ж їх квартира більшою площею, ніж 60 м², це вже не такий хороший варіант.

При цьому юристи не виключають, що можливі випадки, коли потенційні банкрути будуть намагатися приховати від суду, арбітражних керуючих та керівників реалізації те чи інше своє майно. Якщо виявиться, що у вас немає нічого, а значить реалізовувати нічого — вас визнають банкрутом і дійсно всі борги спишуть. Тому, за словами Касьяненко, є ризик, що деякі українці будуть намагатися самостійно щось продати або подарувати, щоб майно не потрапило до ліквідаційної маси.

«Потрібно розуміти, що у суду досить широкі повноваження щодо виявлення ваших активів. Суд та арбітражний керуючий будуть запитувати всю наявну інформацію у держорганів та банків. Якщо вони помітять, що потенційний банкрут намагається щось приховати, суд може в крайньому разі накласти арешт на його майно або заборонити виїзд за кордон. Однак, це можливо тільки для ризикованих боржників», — пояснює Касьяненко.

Важливо пам’ятати — суд може відмовити вам у відкритті справи, якщо ваші аргументи на користь неплатоспроможності будуть здаватися йому непереконливими.

Юліан Хорунжий пояснює — ризиків того, що щось піде не так в самій процедурі, немає, але тільки в тому випадку, якщо ви максимально достовірно показали своє фінансове становище. Якщо виявиться, що це не так, суд просто закриє справу. Олександр Бондарчук додає, що суд може закрити справу ще й у тому випадку, якщо не затвердять план реструктуризації. Саме тому до його підготовки потрібно підійти максимально ретельно.

У тому, що стосується термінів процедури банкрутства для фізосіб, все більш-менш ясно. У книзі IV Кодексу України про процедури банкрутства, якою і регулюється вся процедура, зазначено, що сама процедура з моменту подачі в суд до винесення судового рішення по реструктуризації або ж банкрутства буде займати в середньому 8 місяців. Терміни реструктуризації — 5 років. Реструктуризація заборгованості по валютній іпотеці — 10 років.

Плюси та мінуси

За словами старшого партнера Ario Law Firm Юліана Хорунжого, основні аспекти банкрутства для фізичних осіб позначені в Україні більш-менш лояльно, якщо порівняти з практикою інших країн. Наприклад, у нас банкрутам не забороняють в майбутньому займатися підприємницькою діяльністю, працювати на держслужбі або ставати депутатом.

Водночас є і мінуси. Наприклад, якщо вас визнають банкрутом, в наступний раз ініціювати для себе подібну процедуру ви зможете не раніше, ніж через 5 років. Втім, це як і мінус, так і плюс. Позитивним моментом в такій ситуації є те, що боржник таким чином може обілити свою кредитну історію. Навіть розділ Кодексу, що присвячений банкрутству фізосіб, називається «Відновлення платоспроможності фізичної особи». Це означає, що він знову може звернутися в банк за кредитом. Якщо і по ньому у нього не буде можливість платити, стати банкрутом раніше, ніж через 5 років, він знову вже не зможе.

«За кордоном громадяни дорожать своєю кредитною історією, у нас фінансова культура від цього далека. Не можна виключати, що у деяких людей буде велика спокуса діяти за схемою «отримав кредит – не виплатив – списав», — вважає Олександр Бондарчук.

Втім, цей момент автори Кодексу спробували врахувати. Наприклад, якщо ви в статусі банкрута звертайтеся в банк за кредитом, ви зобов’язані письмово повідомити фінустанова про ваш статус. Банк буде вирішувати, давати вам кредит чи ні вже в умовах підвищеного ризику для себе. Таке ж повідомлення необхідно робити й при договорах поруки.

Крім того, потрібно бути готовим до того, що суд буде уважно вивчати все, що ви набували протягом останніх трьох немає — включаючи майно подружжя. Як уже згадувалося вище, мінусом може бути заборона на перетин кордону та навіть арешт вашого майна чи рахунку. На цей крайній захід, на думку юристів, суд буде йти тільки в разі ризикових боржників.

«Якщо виявиться, що якесь майно ви приховали — подарували або продали, кредитори мають право оскаржити угоду, а арбітражний керуючий — зобов’язаний це зробити», — пояснює Олександр Бондарчук.

Проте, плюсів у процедури банкрутства, все-таки більше. Вони діють в основному для тих, кому цей статус дійсно потрібен. Річ у тому, що після неї борги не передаються у спадок. Крім цього знімаються всі раніше накладені арешти на майно.

«Вигода для боржника, головним чином, в тому, що він дійсно звільняється від боргів та утисків колекторів. Кожен, хто знає, що це таке, розуміє цінність життя без цього», — підкреслює арбітражний керуючий та член комітету з питань банкрутства «Національної асоціації адвокатів України» Василь Дерлюк.

Що потрібно для банкрутства та хто може їм стати

Ініціювати процедуру особистого банкрутства може той, хто має борги в сумі не менше від 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на сьогодні, це понад 180 тисяч гривень. Зробити це можна не раніше, ніж через два місяці після того, як ви перестали погашати кредити більш ніж на 50%.

Для Господарського суду за місцем проживання крім заяви потрібно підготувати наступні документи:

  • документи, що підтверджують особу боржника;
  • документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
  • список кредиторів та боржників із зазначенням загальної суми боргів, а також підстав виникнення боргів та терміну їх погашення щодо кожного кредитора;
  • опис майна боржника із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (також копії документів, що підтверджують право власності);
  • перелік майна у заставу (іпотеку), його місцезнаходження, вартість (також інформація про кожного кредитора цього майна);
  • копії документів про правочини боржника (протягом року до дня подачі заяви) щодо нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та договорів на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
  • відомості про всі наявні рахунки боржника в банках та інших фінустановах як в Україні, так і за кордоном, їх реквізити та суми грошових коштів;
  • копію трудової книжки;
  • відомості про роботодавця боржника;
  • декларація про майновий стан боржника;
  • інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.

Скільки коштує стати банкрутом

Крім перерахованих документів, суд не стане займатися вашою справою без ще одного важливого документа — квитанції про внесення на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень.

Зарплата арбітражного керуючого становить на сьогодні 5 прожиткових мінімумів за кожний місяць виконання повноважень. Тобто тим, хто ініціює процедуру свого банкрутства, сьогодні потрібно відразу ж заплатити суду майже 36 тисяч гривень. За словами опитаних «Українським капіталом» експертів, це одна з основних причин невеликої кількості фізичних осіб-банкрутів в Україні.

Крім цього, потрібно сплатити нотаріальні послуги (наприклад, якщо потрібно внести зміни до іпотечного договору), послуги адвоката, без якого не обійтися на етапі підготовки документів до суду.

Експерти наголошують — за законом судовий збір, а це на сьогодні близько 20 тисяч гривень, фізособам оплачувати не потрібно. Для потенційного банкрута це є суттєвою економією. Однак, уже з початку роботи судів по цій практиці були випадки, коли без цієї квитанції вашу справу в роботу просто не брали.

Остання стаття витрат на банкрутство — ПДФО на суму боргу, який вам спишуть. Втім, цю суму потрібно буде вносити не на початковому етапі, а після процедури реструктуризації.

«Ось і виходить, що у нас стати банкрутом дуже недешево. Для тих, у кого і так не грошей, ці суми виявляються непідйомними. Наприклад, якщо ваш борг становить 300 тисяч гривень, за процедуру доведеться заплатити в середньому ще 50 тисяч. Втім, для ФОПа банкрутство у нас ще дорожче і складніше», — пояснює Дмитро Касьяненко.

Чи можна без арбітражного керуючого

У Кодексі України про процедури банкрутства обов’язкова участь арбітражного керуючого виписана чітко та безапеляційно — він повинен бути. По суті, він виконує роль кризового менеджера, який з «холодною головою» і без зайвих емоцій може проаналізувати фінансове становище боржника та прорахувати найбільш відповідний сценарій щодо виходу з ситуації, що склалася.

«Саме арбітражний керуючий буде займатися складанням плану реструктуризації — не ви, не суд та не кредитори. Останні можуть тільки погодитися із запропонованим планом або відмовитися від нього. Вигідніше погодитися, інакше — банкрутство. В цьому є ризик, що у боржника нічого не буде, а значить борги просто спишуть», — пояснює Олександр Бондарчук.

Саме арбітражний керуючий ретельно вираховує, скільки грошей є у боржника та скільки потрібно йому на життя. Виходячи з цього вираховується, скільки він може виплачувати в рамках реструктуризації так, щоб це не було зовсім невигідно. Крім цього, саме арбітражний керуючий ретельно перевіряє все майно, що у боржника вже є — щоб той нічого не приховав.

За словами Касьяненко, участь цього кризового менеджера закінчується після складення плану реструктуризації. Виконання останнього контролюватимуть вже кредитори. Якщо реструктуризація виконуватися не буде, боржника чекає безпосередньо банкрутство — інвентаризація та продаж його майна.

Що потрібно врахувати, ініціюючи процедуру особистого банкрутства

Василь Дерлюк виділяє кілька важливих пунктів, які варто обов’язково враховувати тим, хто розглядає для себе можливість банкрутства. Щоб процедура пройшла максимально успішно, потрібно врахувати:

  • сімейний стан: майно в шлюбі, незалежно від того, на кого оформлено, вважається загальним. Це означає, що його можуть продати. Якщо ви не перебуваєте в шлюбі та не були в шлюбі останні три роки, можна не переживати. Якщо ні, а по партнеру немає цінного майна — нерухомості, транспорту, бізнесу, то теж можна не переживати;
  • особи на утриманні, тобто неповнолітні діти: чим у вас їх більше, тим вище ймовірність списання боргу;
  • офіційний дохід: чим він вищий, тим більше шансів, що вам затвердять реструктуризацію, чим він нижчий (як прожитковий мінімум або менше), тим більше ймовірність, що борги спишуть;
  • цінне майно: з ним потрібно бути готовим розлучитися. Квартиру, в якій ви проживаєте, та предмети домашнього вжитку у вас не заберуть;
  • продаж протягом останніх 3 років нерухомості, авто тощо: якщо такого не було, можна не хвилюватися. Якщо продавали — вже гірше. При найнегативнішому сценарії, суд може оскаржити ці угоди та повернути майно до складу ліквідаційної маси;
  • поручителі: якщо за вашими боргами вони є, то після вашого банкрутства ваші борги потрапляють вже до них і виплачувати їх повинні будуть вони. Якщо такої можливості немає, то можливо доведеться ініціювати процедуру ще одного банкрутства. Якщо поручитель ви самі, то при банкрутстві вас від цього звільняють;
  • намір реструктуризувати борг, а не входити в банкрутство: якщо такий є, це важливо озвучити на початковому етапі. В іншому випадку, вас можуть зробити банкрутом тоді, коли ви не хочете продавати своє майно, щоб розрахуватися за зобов’язаннями. Якщо ви втратите джерело доходу в процесі процедури, банкрутство неминуче. Реструктуризація тільки для тих, хто має намір та кому є чим платити.

Чи будуть українці масово стає банкрутами

Опитані «Українським капіталом» експерти підкреслюють: сама можливість для фізичної особи стати банкрутом в Україні — це досить прогресивний захід. Те, наскільки прогресивно вона буде працювати, залежить від того, наскільки прогресивними будуть наші суди. Однак, до судової системи питань в країні досі багато.

За словами Олександра Бондарчука, різкого сплеску звернень чекати поки не варто. Головним чином, тому що для більшості українців це все ще дуже дорого.

Дмитро Касьяненко вважає, що в цілому опція буде затребувана, оскільки це для українців це єдина можливість в законному полі зупинити процес накопичення боргів та через час розрахуватися за ним.

«Чим більше інформації про судові вердикти такого роду буде з’являтися в медійному полі, тим більше заяв будуть подати. Річ у тім, що українці все ще насторожено ставляться до цього заходу. На Заході це цілком нормальна практика», — підсумував Касьяненко.