На початку жовтня заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев сказав, що «необхідно виправляти» порушення у фінансовому менеджменті судової системи. Міністерство незадоволено розподілом коштів Державною судовою адміністрацією — фінансовим та організаційним менеджером судової системи. За словами Мінфіну, коштів на систему достатньо, але аудит показує їхнє стабільно неефективне використання.
Водночас суддівські органи б’ють тривогу через нестачу коштів. Профільні ЗМІ рясніють інформацією про апеляційні суди, де не вистачає грошей на зарплати та комунальні послуги. Не під запис жаліються судді у місцевих судах, які купляють папір для роботи за свій кошт. Вища Рада Правосуддя використовує аргумент «поваги до суду», щоб Мінфін дав більше коштів, і лише частково визнає проблеми.
У цьому конфлікті найбільше страждає справедливе правосуддя, яке не настане при банальному браку коштів для професійних суддів. Чому сторони не можуть дійти згоди та яка реальна картина із фінансуванням судової системи, з’ясував «Український капітал».
Позиція Міністерства фінансів
Ще влітку 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що коштів на суддівську систему виділено достатньо та вистачить як для судової реформи, так і для зарплат. Це відповідь міністра на заяви про нібито «катастрофу із фінансуванням системи».
На запит «Українського капіталу» у міністерстві відповіли, що із державного бюджету на 2021 року було виділено 19,7 млрд гривень — і цього достатньо.
«Цей обсяг дозволяє забезпечити належні умови для здійснення судами та іншими органами та установами судової системи своїх повноважень. Зокрема, за дев’ять місяців поточного року органам судової влади відповідно до розпису державного бюджету виділено 15 млрд грн, проте використано лише 14,1 млрд гривень. На рахунках цих органів станом на 01.10.2021 залишалося невикористаними 890,7 млн гривень» — повідомили у міністерстві.
Там кажуть, що фінансові проблеми судової системи стали наслідком «нераціонального використання бюджетного ресурсу самими органами судової системи».
У міністерстві посилаються на власну перевірку фінансування бюджетної програми по фінансуванню судів та правосуддя у 2020-2021 роках. Там вони знайшли ряд проблем з ефективним використанням коштів.
«Ґрунтовний аналіз видатків засвідчив про наявність суттєвих прогалин у розподілі ресурсу за бюджетною програмою, коли в одних судах не вистачало асигнувань для виплати обов’язкових складників заробітної плати та відправку кореспонденції, а в інших судах та установах здійснювали нарахування стимулюючих виплат та не використовували відкриті асигнування за іншими поточними витратами. Фінансових порушень та неефективного витрачання ресурсів у 2019‒2020 роках на загальну суму понад 2,8 млрд грн за наслідками фінансового аудиту Державної судової адміністрації було виявлено також Державною аудиторською службою України», — повідомляють у міністерстві.
Однак, за словами голови парламентської робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової гілки влади Сергія Демченка, міністерство не перевіряло Державну судову адміністрацію України, оскільки його не наділено такими повноваженнями. Міністерство лише просило ДСА надати деяку інформацію щодо фінансового забезпечення судів.
Впорядкуйте фінансовий менеджмент: що сказала Держаудитслужба
Аудит Держаудитслужби, проведений у 2019-2020 роках, проливає світло на ще більшу кількість прогалин в управлінні суддівськими фінансами.
Найперша претензія аудитора — до відсутності обґрунтування фінансових операцій ДСА та планування коштів без кошторисів як таких, через що видатки на систему завищуються. Мова про суму у більше ніж 17 мільярдів, які ДСА включила у 2019-2020 роках без обґрунтованих розрахунків, на що вони будуть використані.
Окремим пунктом вказані порушення у фінансуванні Служби судової охорони загальною сумою у близько 25 млн грн. Працівників Служби вказували більше, ніж фактично набирали:
- у 2019 році штат складав 2833 особи замість 3000;
- у 2020 році — 5048 замість 8114.
Це не завадило купити форменого одягу більше, ніж фактичного персоналу для нього:
- у 2019 році планували закупити 6000 од. форменого одягу, а фактично закупили 8780;
- у 2020 році при запланованих 9000 од. придбали фактично 9420.
У розподілі коштів на оплату праці у 2020 році аудитор побачив дисбаланс за витратами на загальний фонд оплати праці та спеціальний фонд понад потребу: на загальний фонд витрати становили 65,4%, а витрати за спеціальним фондом у 5 разів більше — понад 1 мільярд грн. При цьому, суди мали тотальний дефіцит коштів на оплату праці.
Щоправда, тут є нюанс. До спеціального фонду надходять кошти від сплати судового збору — того самого, який ви маєте сплатити, якщо подаєте на когось в суд. Тому цілком можливо, що цей дисбаланс був спричинений природою надходжень до загального і спецфонду.
Кошти зі спецфонду справді перенаправляли на зарплати — це підтвердив «Українському капіталу» т.в.о. Голови Державної судової адміністрації Олексій Сальніков у відповідь на запит видання.
«Оскільки ресурсами загального фонду державного бюджету не в повній мірі покривалась потреба на оплату праці, то ДСА України змушена останніми роками спрямовувати кошти спеціального фонду державного бюджету на вказаний напрям», — пояснив Сальніков.
В окружних апеляційних не вистачало 56% зарплатного фонду, в апеляційних адміністративних — до 80,5%. У той час видатки для апеляційних господарських судів перевищили потребу на 10%. Більше ніж 400 млн грн виплатили на утримання «щонайменше 875 суддів, які не здійснювали правосуддя в окремих випадках понад п’ять років».
Наприклад, 26 із них відсторонено від здійснення правосуддя через притягнення до кримінальної відповідальності — але на їх утримання все одно виділили 22,4 млн грн.
У Держаудитслужби також було багато питань до використання коштів, які спрямовувалися на будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію. Стратегічний підхід у плануванні таких робіт відсутній, виконання робіт за окремими об’єктами затягується, через що капітальні інвестиції накопичуються.
Їхня кількість та вартість за останні 2 роки зросла у понад півтора раза: до 142 об’єктів на суму 678,8 млн грн. За словами аудитора, із них близько 100 об’єктів на суму 36,7 млн грн — це документація, розроблена у 2013–2019 роки, виконання робіт за якою не розпочато.
Щонайменше 84 будівлі із земельними ділянками не використовуються, тому що непридатні до використання. Аудитори порахували, що загальна вартість цих будівель — 20,2 млн грн, плюс 34,4 млн грн за земельні ділянки, на яких ці будівлі розташовані. Окремо, у судової системи є ще 10 земельних ділянок для місцевих судів, які ніяк не використовуються, хоча на них заплановано будівництво.
Кошти для старту Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСТІС) також використано поза передбаченим напрямам бюджетної програми, незавершені капітальні інвестиції були завищені, а «державне майно вартістю 6,4 млн грн втрачено». Через це система досі так і не запрацювала, хоч її створення замовляла сама ДСА.
Що кажуть судді
Член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус називає претензії Мінфіну «штучними», хоч і частково визнає «певну недосконалість у плануванні видатків ДСА». Він вказує, що коштів найперше не вистачає на поштові відправлення, оплату комунальних послуг, капітальні видатки на будівництво і, звісно ж, на фонд оплати праці судів.
Державна судова адміністрація жаліється на бюджетний дефіцит «майже за всіма напрямами видатків» і каже, що в цілому розрахована потреба ДСА в коштах на 2021 рік була задоволена «менше ніж на половину». Проте точного числа, скільки ж буде достатньо судовій системі для існування, орган у відповіді «Українському капіталу» на запит не назвав.
«Виходячи із затверджених на початок року бюджетних асигнувань, середній рівень заробітної плати працівників апаратів судів становив 9,5 тис. грн, а тільки на обов’язкові виплати при такому рівні середньої заробітної плати необхідно щонайменше 9,7 тис. гривень. Також існував значний дефіцит щодо поточних видатків на здійснення судочинства та оплати комунальних послуг й енергоносіїв. Видатків розвитку на 2021 рік не було передбачено взагалі», — пояснює т.в.о. Голови ДСА України Олексій Сальніков у відповіді ucap.io на запит.
Передбачені Мінфіном 21,7 млрд грн для судової системи у 2022 році, за словами Сальнікова, покриють їх потребу лише на 72,3%. Проте комітет парламенту з питань правової політики підтримав пропозиції ДСА збільшити видатки з бюджету ще на 8,2 млрд гривень.
З тезою Мінфіну про нераціональне використання коштів у ДСА не погоджуються. Недоліки планування бюджету, на думку Сальнікова, спричинені недостатнім обсягом фінансових ресурсів на діяльність судів.
З ним погоджується Сергій Демченко, голова робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової гілки влади, народний депутат IX скликання від фракції «Слуга народу». Він називає свої розрахунки фінансування судової системи: у 2020 році потреба судів була забезпечена на 60 %, а у 2021 році взагалі на 38,4%. Він додає, що хронічне недофінансування і порушення в управлінні фінансами — це абсолютно різні речі, а одне не виключає інше.
На частину висновків Держаудитслужби, у тому числі про неефективне використання коштів на Службу судової охорони, ДСА знайшла нефінансовий аргумент у відповідь.
«Стосовно Служби судової охорони висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення в частині нарахування грошового забезпечення рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва визнані протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Також частина висновків аудитів оскаржена в судах територіальними управліннями Державної судової адміністрації України і знаходяться на різних стадіях розгляду в судах. Це, насамперед, стосується виплати суддівської винагороди суддям, які перебувають без повноважень» — пояснили в органі.
Утримання непридатних приміщень ДСА знову пояснює недостатнім фінансуванням. З одного боку, навіть серед існуючих приміщень, лише 22% будівель судів відповідають рекомендаціям державних будівельних норм. 78% судів потребують поліпшення умов, а провідна їхня проблема — недостатня площа приміщень судів.
«На сьогодні переважна кількість приміщень, в яких розміщуються суди, побудовані десятки років назад. Постійний дефіцит фінансових ресурсів заважає створити належні умови в будівлях, в яких вони розміщуються. Відсутність коштів виключає можливість навіть проведення аварійних ремонтів покрівель, інженерних мереж приміщень судів. Зазначене постійно ставить під загрозу здійснення правосуддя судами. Розпочаті будівельні роботи у попередні роки на об’єктах на сьогодні вже тривалий час є зупиненими, що призводить до руйнування вже зроблених об’ємів, розкрадання державного майна. Крім того, відсутність видатків розвитку не дає можливості побудувати належні приміщення судів на тих земельних ділянках, які передані в користування судам», — пояснив Олексій Сальніков.
Правда, що заважає ДСА позбутися зайвого баласту непридатних приміщень та невикористаних земельних ділянок, в органі не уточнили.
Як вирішити проблему
У своїх презентації на десятому судовому форумі, Міністерство фінансів зробило низку рекомендацій для суддівської системи, аби вона ефективніше управляла коштами:
- більший контроль за ДСА, аби вона ефективніше управляла фінансами;
- прозоре планування видатків по кожному суду та по системі судової влади;
- централізація закупівель для потреб судів та інших установ системи ДСА;
- укрупнення територіальних управлінь (ТУ), створення міжрегіональних ТУ для ДСА та Служби судової охорони;
- передати фінансове забезпечення діяльності місцевих спеціалізованих судів до ТУ ДСА.
Серед рекомендацій для суддівської системи в принципі, Мінфін виділив потребу у ліквідації Національної школи суддів України та створення єдиного тренінгового центру замість неї. Також потрібно переглянути кількість суддів у судах з урахуванням їх навантаження.
Своєю чергою Державна судова адміністрація повідомила «Український капітал», що буде збільшувати кошторисні призначення судам через позапланові надходження від судового збору до спеціального фонду держбюджету. Це, наприклад, дозволить розв’язати питання з нестачею коштів на комунальні послуги:
«Частково, у сумі 92,1 млн грн за рахунок понадпланових надходжень судового збору ДСА України у вересні поточного року забезпечено потребу судів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв», — відповіли у ДСА.
Щоправда, адміністрація не повідомила, як буде розв’язувати фінансові проблеми в управлінні грошима, окрім прохання дати ДСА більше коштів з бюджету.
Реформа реалізовується не тільки завдяки збільшенню кількісних показників, але і якості та ефективного використання ресурсів, кажуть ucap.io у Мінфіні. Там акцентують: хоч судова система стала фінансуватися більше, показник довіри до неї не сильно змінився.
«Слід відзначити, що із часу прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції (2016 рік) обсяг видатків збільшився більш ніж у 2,7 раза (з 7,1 млрд грн до 19,7 млрд грн у 2021 році), а рівень довіри населення України до правосуддя суттєво не змінився, а питання реформування судової влади не зникло з порядку денного державних інституцій», — пише Міністерство фінансів у відповіді на запит ucap.io.
Питання фінансування суддівської системи впирається у класичний сценарій взаємодії держорганів із Мінфіном: перші постійно просять більше коштів, а Мінфін не задовольняє бажання повністю.
Аудит не на користь суддів, проте їхнє переговорне становище можна змінити, якщо почати оптимізувати фінанси сьогодні. Цей крок зробить для реформи правосуддя не менше, а може навіть і більше, ніж популярна серед активістів перевірка суддів на доброчесність.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь