Пройшло вже майже два місяці з моменту перегляду державного бюджету України на 2020 рік та створення Фонду боротьби з COVID-19. Тоді депутати майже не зменшивши видатки, суттєво збільшили дефіцит бюджету. Перекривати дефіцит традиційно заплановано коштом боргів. Новим бюджетом передбачено збільшення попереднього плану запозичень на 277,5 млрд – до 642,6 млрд грн.

Головним аргументом влади для таких дій стала пандемія. Три місяці назад, 11 березня, ВООЗ офіційно визнала пандемію COVID-19. Світові уряди намагалися рятувати своє населення та економіку, допомагаючи бізнесу та системі охорони здоров’я фінансово. Уряди країн виділяли додаткові кошти на закупівлю медичного обладнання, засобів захисту, допомогу тим, хто тимчасово опинився без роботи на період карантину.

В Україні також заговорили про таку допомогу. У кінці березня уряд запропонував створили Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі — Фонд). Спочатку пропонувалося створити Фонд в обсязі 97,06 млрд гривень, у квітні його скоротили до 64,67 млрд гривень та затвердили.

«Ми фактично створили Фонд боротьби з коронавірусом в обсязі понад 97 млрд гривень, які будуть направлені на боротьбу з коронавірусом, підтримку медиків, закупівлю ліків, засобів індивідуального захисту», — заявляв прем’єр Денис Шмигаль з трибуни Верховної Ради.

На що пішов Фонд?

Міністерство фінансів запевняло, що кошти з Фонду будуть спрямовуватися на:

  • Допомогу громадянам, в тому числі похилого віку.
  • Грошову допомогу членам сімей медиків, які загинули від COVID-19.
  • Заходи для запобігання поширення COVID-19.

Як повідомив у травні прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду», з Фонду було виділено:

  • 29,7 млрд цього року додатково виділено Пенсійному фонду;
  • 6 млрд грн отримали фонди, які будуть допомагати безробітним;
  • 1,6 млрд спрямовані для допомоги на дітей родинам ФОП;
  • 2 млрд грн були профінансовані медичні закупівлі для лікарень;
  • 3,1 млрд грн були виділені МОЗ на додаткові закупівлі лікарням та зарплати лікарям.

25 травня експертна організація StateWatch презентувала аналіз, хто та скільки отримав виплат з Фонду:

  • МОЗ отримав 2,99 млрд на потреби лабораторій, лікарень, на виплати персоналу та 100 млн на придбання апаратів ШВЛ.
  • Міністерство економічного розвитку отримало 6 млрд на допомогу по тимчасовій непрацездатності, на поховання та погашення заборгованості.
  • Мінсоцполітики отримало 1,6 млрд на допомогу дітям ФОП.

5 червня Верховна Рада попередньо ухвалила закон, яким перерозподілила 35 млрд гривень з Фонду на будівництво доріг.

«Одним із заходів боротьби з COVID-19 є забезпечення населення додатковими робочими місцями», — йдеться у законопроєкті. Найбільш комічним поясненням цього перерозподілу є покращення транспортного сполучення для медиків. 

10 червня уряд також задовольнив прохання МВС про виділення з Фонду 2,7 млрд гривень для виплат правоохоронцям, з яких 2,25 млрд отримає Національна поліція. МВС отримає на 300 млн менше, ніж отримала вся система охорони здоров’я з Фонду.

Помилилися назвою

За два місяці існування Фонду гроші з Фонду пішли на багато сфер, але станом на зараз лише 3 млрд отримало МОЗ. Лише 6% з Фонду отримала сфера охорони здоров’я, лише 0,1% було виділено на закупівлю апаратів ШВЛ.

З Фонду під приводом боротьби із коронавірусом спочатку третину виділили на пенсійну реформу, потім ВР перерозподілила більшу частину Фонду на будівництво доріг. Фактично, урядом був створений другий Резервний фонд, над яким він має повний контроль, але який не мав на меті реально боротись з пандемією.

Недостатня кількість засобів індивідуального захисту та обладнання у регіонах створює ситуації, коли у медичних закладах фіксуються спалахи COVID-19. В той час коли європейські країни майже подолали пандемію, в Україні фіксується рекордна кількість хворих. Це натякає на те, що фонду можна було знайти краще застосування, ніж будівництво доріг.

Закономірно виникає питання, чи уряд помилився з назвою Фонду, чи використовує його для піару серед населення та міжнародних фінансових організацій, перед якими потрібно було аргументувати збільшення дефіциту та відповідно запозичень до бюджету.