Блокчейн по-українськи: чому біткоїн став інструментом для легалізації корупційних статків

Скромні зарплати українських чиновників не завадили деяким чиновникам розбагатіти. І мова йде не тільки про корупціонерів або членів наглядових рад державних компаній з високими зарплатами. Серед чиновників виявилось чимало поціновувачів криптовалюти. 

В Opendatabot підрахували, що чиновники задекларували 75 мільярдів гривень лише у біткоїнах. Це викликало чималий резонанс у соціальних мережах.

Чи справді вони володіють цими активами — питання відкрите. Схоже, що криптовалюти стали непоганим інструментом для того, щоб чиновники відбілювали свої корупційні кошти. Детальніше про це — в матеріалі «Українського капіталу».

Нові біткоїни в деклараціях чиновників

З 800 тисяч українських чиновників, «крипту» задекларували 652 людини. Якщо рахувати одні лише біткоїни та розділити загальну вартість задекларованих криптоактивів на кількість декларантів, тоді на кожного виходить суму в понад 115 млн грн.

Біткоїн — саме цю крипту задекларувала більшість чиновників — 61%. Меншою популярністю користується ефір — його задекларували 24,2% чиновників. В меншій кількості у деклараціях також є Litecoin, ADA, Stellar, Monero, MIOTA, Monero, Bitcoin Cash та Bitcoin Gold.

Найбільша кількість криптовласників працюють поза центральними та місцевими органами влади – 53,8%. Лідирують за кількістю власників крипти службовці у міських радах, за ними – чиновники Національної поліції України, Міністерства оборони, районних рад, прокуратури, Верховної ради, обласних та селищних рад.

Чемпіоном у кількості крипти є депутат Дніпропетровської міської ради Вячеслав Мішалов. Він задекларував 18 000 біткоінів — в еквіваленті це більш ніж 1 млрд доларів. Ця декларація мала б забезпечити йому достойне місце у списку Forbes.

«Біток» Мішалов декларує останні два роки поспіль. Трохи більше ніж 6500 біткоїнів задекларував службовець Міністерства закордонних справ Петро Ленський. Він посідає друге місце у списку 5 найбільших криптовласників серед чиновників.

Третє та четверте місце ділять народні депутати Олександр та Анатолій Урбанські. Вони задекларували 5 328 та 4 256 біткоінів відповідно та не змінюють це число останні три роки.

Замикає п’ятірку депутат Одеської облради Володимир Кривошея. Він задекларував 3 493 біткоїни та робить це уже вдруге. 

За даними Опендатабот, кількість посадовців, які декларують криптовалюту, суттєво зросла. У 2016-му криптовалюта була у деклараціях 25 чиновників, а у 2020-му — вже 652. Цьому є своя причина — обов’язковість.

«Пряма вимога декларувати криптовалюти з’явилась в законі наприкінці 2019 року і набрала чинності тільки починаючи з декларацій за 2020 рік. Саме тому під час цієї кампанії е-декларування ми вперше побачили таку кількість криптовалют у деклараціях чиновників», — пояснює адвокат, керівник практики Антикорупційних питань ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Анатолій Пашинський

Ці зміни внесли у п. 6 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» (140-IX). Вони почали діяти з 01.01.2020 р. У законі криптовалюту віднесли до «нематеріальних активів», які можуть бути оцінені в «грошовому еквіваленті». 

Причому це єдина згадка криптовалюти серед законів, які були прийняті парламентом. Це створило колізію: криптовалюта існує, але парламентарі не визначили в окремому законі, яка природа цього активу та як його оподатковувати.

Проте, власне, пункт про внесення у декларацію уже є. Це і створює ризик, що державний службовець може «намалювати» ціну біткоїна та легалізувати незаконно отримані кошти. Або ж просто пояснити свої корупційні статки. 

НАЗК — безсилий

Якщо у посадовця є активи в біткоїнах — це автоматично не робить його корупціонером. Спершу потрібна перевірка Національного агентства із запобігання корупції.

«При перевірці декларації ми подивимось, чи дійсно декларанту належить вказана кількість токенів крипти, чи дійсно перераховувалися гроші за її придбання та чи може декларант пояснити походження грошей, витрачених на придбання токенів», — пише заступник міністра юстиції Сергій Петухов.

Тож, орган має встановити походження активів та чи міг чиновник дозволити собі цей актив.

«Скоріше за все, під час перевірки НАЗК вимагатиме від декларантів надати «виписки» з криптовалютних гаманців за весь період трейдингу. Якщо декларант відмовиться надати таку інформацію — можна буде спробувати отримати її вже в рамках кримінального провадження через запити до криптовалютних бірж чи банків, на які виводились доходи від продажу крипти.

Також не варто забувати, що інші грошові активи чиновників завжди підлягали декларуванню та вже зафіксовані у попередніх деклараціях. Це дає можливість обрахувати спосіб життя чиновника за попередні роки та зрозуміти, чи дійсно він мав достатню кількість вільних коштів для інвестування в криптовалюти», — розповідає Анатолій Пашинський із «Василь Кісіль і Партнери». 

Але реальні можливості цього органу видаються, на перший погляд, обмеженими. 

Номер криптогаманця — ключовий для ідентифікації особи у блокчейні, відсутній у вимогах НАЗК для внесення криптовалют у декларації. У вимогах є дані про назву активу, дату його набуття, кількість токенів криптовалюти та їхню загальну вартість станом на дату набуття права, а номер гаманця відсутній. Цим можна скористатися, щоб написати яку завгодно суму — її буде неможливо перевірити. 

«НАЗК не може відстежити [походження активу] без надання людиною інформації. Вони їй скажуть надати номер гаманця, а вона відмовиться, тому що цього немає в рекомендаціях. Якби номер гаманця був, можна було б відстежити, скільки крипти на нього зайшло, скільки вийшло, звідки вона прийшла і що це за крипта. Але гаманця немає, тож я можу казати що завгодно» – пояснює адвокат та партнер Axon Partners Діма Гадомський

Якщо ви торгуєте на біржі, у вас є електронний гаманець – він прив’язаний до вашої чи корпоративної е-пошти: наприклад, XXX@gmail.com. Через нього вас ідентифікує біржа. Біткоїни знаходяться у блокчейні – системі даних із типом верифікації, яка дозволяє реєструвати свої активи та робити із ними операції абсолютно анонімно. Тобто, ви можете зареєструвати свій криптогаманець на особисту е-пошту, а можете на іншу — наприклад, YYY@gmail.com, та зберігати свої біткоїни там. Підтвердити прив’язку до вас буде неможливо. 

Податкова поза грою

Інша причина, що дозволила зробити з криптовалют інструмент для пояснення корупційних активів — відсутність чіткого розуміння, як оподатковувати такі операції та чи можна їх оподаткувати взагалі. Криптовалюта не зарегульована окремим законом, тому державні органи або ігнорують це питання, або застосовують загальну практику. 

«Питання оподаткування криптовалют в законодавстві Україні не врегульовано. Податкова дотримується позиції, за якою доходи від продажу криптовалют мають оподатковуватись за загальною ставкою 18% ПДФО + 1,5% військового збору», — розповідає Анатолій Пашинський із «Василь Кісіль і Партнери».

Однак, поки чиновники не обміняли біткоїни на гривні та продовжують тримати суму у криптовалюті — вони не платять податки з активу, додає Діма Гадомський з AXON Partners. Тоді це не дохід, не цінні папери, не інвестиційний інструмент — це нематеріальний актив. На момент отримання цього активу не потрібно платити податки, актив лежить та зростає або падає в ціні.

Якби статус криптовалют був врегульований у законі, гіпотетично можна було б відкрити рахунок у цій валюті та поставити його на облік у податковій інспекції. Зараз же не можна зв’язати ці активи із податковою декларацією, пояснює податкова консультантка, генеральна директорка Е.С. Консалтинг Олександра Томашевська. У торгівлі цінними паперами чи на форексі можна підтвердити покупку чи продаж звітом брокера. Якщо будуть легалізовані, наприклад, криптообмінники — будуть дані про транзакції криптовласника. 

Загалом, ідея з легалізацією коштів через криптовалюти виглядає цікавою. Чи не зіграє це з чиновниками злий жарт та не виллється в майбутньому у вигляді прискіпливої уваги антикорупційних і податкових органів — питання відкрите.