Понад 40 мільярдів прибутку: чому попри кризу банківська система показала хороші результати

На минулому тижні Національний банк опублікував статистику роботи банківської системи за 2020 рік. Враховуючи те, що фактично весь минулий рік банківська система працювала в умовах пандемії, зниження прибутку банківської системи на 29% несподіванкою не стало.

Втім якщо загальна прибутковість банків хоч і залишається на досить високому рівні, концентрація прибутків виглядає зависокою, фактично половину прибутку генерує лише один «ПриватБанк». Які результати показали банки та від чого вони залежали, розбирався «Український капітал».

А чи була криза?

У 2020 загальний прибуток по банківській системі становив 41,3 млрд грн, тоді як роком раніше цей показник сягав 58,4 млрд грн. Як підкреслив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, навіть попри зниження прибутку, 2020 був для банківської системи другим найприбутковішим після кризи 2008.

Загалом доходи банківського сектору збільшилися на 2,7% до 249,75 млрд грн у той час, як витрати — на 12,8% (до 208,45 млрд грн). У структурі доходів у банків найбільша стаття — процентні доходи, склали майже 60% (147,3 млрд грн). Далі — комісійні доходи, які склали 70,6 млрд грн (понад 28% від загальних доходів). 21,4 млрд грн доходів банки отримали від переоцінки та від операцій купівлі-продажу (8,6% від загальних доходів).  

Що стосується витрат, то процентні витрати становили 62,9 млрд грн, а загальні адміністративні — 69,3 млрд грн. Минулого року відрахування в резерви зросли одразу на 178%, внаслідок чого банки втратили близько 30 млрд потенційного прибутку. Комісійні витрати становили 24,1 млрд грн. 

Попри кризовий 2020 та зниження відсоткових ставок по кредитам та депозитам, процентні доходи банків падали повільніше, ніж процентні витрати — -4% проти -15% відповідно, пояснює Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна. Хоча були побоювання, що банківський спред — різниця між відсотками від залучених ресурсів та виданих кредитів, буде звужуватися, банки заробили на 7% більше на процентах. 

Комісійні доходи також зросли на 6%, адже банки підвищували комісії через інфляцію. 

До того ж ставки за ОВДП у 2020 були дещо вищі за 2019-2018: процентні ставки виросли з більш як 9% до 11%, що дозволило банкам більше заробити. 

У 2020 прибутки банківської системи впали з двох причин — більших відрахувань до резервів та адміністративних витрат. За підрахунками Євгена Дубогриза, адміністративні витрати виросли на 15%: сюди входять зарплати працівників, утримання офісів, рекламні кампанії тощо. 

Відрахування в резерви під очікувані збитки у 2020 зросли майже втричі: до 29,7 млрд з 10,7 млрд у 2019 році. Найбільше збільшили відрахування до резервів «Укрексімбанк» (4,7 млрд) та «Альфа-банк» (3,4 млрд). Також чимало відрахував у резерви «ПриватБанк» — 9,5 млрд, але це нормально для банків таких масштабів та з огляду на історичну якість їх кредитних портфелів. 

Тільки 8 із 73 банків завершили рік зі збитком. Тож, на думку Віталія Шапрана — члена Ради НБУ, збитковість як системна проблема системи відсутня.

«Я думаю, що поточна статистика по резервам ще не відображає всього масштабу кризи. В нарахуванні резервів і поведінці позичальників присутня певна інерція, тому ще 2-3 місяці після завершення кризи ми будемо спостерігати погіршення якості банківських портфелів. Але це вже буде не епіцентр, а периферія кредитної кризи — остаточні явища, так би мовити», — каже Шапран.

«ПриватБанк» все ще «локомотив» системи

61% прибутку українських банків забезпечив «ПриватБанк». Він вкотре став найприбутковішим банком із чистим прибутком у 25,3 млрд гривень. 

Істотний прибуток «ПриватБанку» пов’язаний із декількома факторами: як масштабом (по клієнтам та кількості відділень), так і бізнес-моделлю, де левова частина прибутку — з комісійних. 

Це найбільший державний банк країни із найбільшою кількістю клієнтів, який до того ж працює ефективно. Не дивно, що він відіграв ключову роль у прибутку банківської системи.

«Левова частка доходу банку припадає на комісійні, адже він охоплює велику кількість фізичних осіб — 20 млн клієнтів обслуговуються в банку за офіційними повідомленнями. Інвестиції у розгалужену мережу відділень та програмне забезпечення (в т.ч. Privat24), вкладені ще до націоналізації, допомагають банку заробляти й зараз. А оскільки на банк припадає 21% чистих активів, то і його прибуток буде визначальним», — констатує Євген Дубогриз.

Експерт також згадує про доходи банку від «капітальних ОВДП банку» у розмірі приблизно 8 мільярдів. Це частина цінних паперів, які залишилися в банку після докапіталізації у 2016. За оцінками Дубогриза, вони отримують 6% доходу за цими паперами. 

Велика четвірка та «Ощадбанк»…

89% прибутку банківської системи припадає на 5 найбільших банків, а загалом десятка лідерів виглядає так: 

  1. «ПриватБанк» — 25,3 млрд грн
  2. «Райффайзен Банк Аваль» — 4,1 млрд грн
  3. «Ощадбанк» — 2,8 млрд грн
  4. «ПУМБ» — 2,6 млрд грн
  5. «ОТП Банк» — 1,7 млрд грн
  6. «Сітібанк» — 1,33 млрд грн
  7. «Укрсиббанк» — 1,31 млрд грн
  8. «Альфа Банк» — 1,2 млрд грн
  9. «Сбербанк» — 932,5 млн грн
  10. «Креді Агріколь Банк» — 927,3 млн грн

«Райффайзен Банку Аваль» та «ОТП Банку» дозволяє бути прибутковими схожа бізнес-модель: дешеве залучення ресурсів, якісний кредитний портфель та ризик-менеджмент і корпоративне кредитування здебільшого іноземних корпорацій. До того ж варто ще додати залучення ресурсів материнської компанії. Корпорації, які кредитуються в цих банках, там же тримають свої кошти. Різниця тільки у сегментах клієнтів – у «Райффайзена» сегмент клієнтів надійніший за кредитним ризиком, ніж в «ОТП Банку». 

Ситуація із прибутком «Ощадбанку» має інший вигляд. Банк показує прибуток — але по звітності можна зробити висновок, що вони операційно неефективні, коментує Євген Дуборгриз. У вказаному чистому прибутку у 2,8 млрд — 3,6 млрд переоцінок валюти та фінансових інструментів, і це не враховуючи відрахування до резервів.  Без урахування валютних переоцінок банк мав би взагалі показати збиток. 

«Чи рахувати ось ці переоцінки як операційні доходи — це ключове питання при оцінці банку, при роботі аналітиків, тому що в принципі це рутинна діяльність банку, що у них ці активи є. Їх треба переоцінювати. А з іншого боку, банк же стільки не заробляє, а я як акціонер же не отримую за це гроші кешем. Я ноутбук вчора оцінив у 1500 доларів, а сьогодні у 2000 доларів — ноутбуків чи грошей від того у мене більше не стало», — пояснює експерт CASE Україна.

У п’ятірці лідерів також єдиний приватний банк з українським капіталом — ПУМБ. Ще у 2015 ледь не половина кредитів банку були надані бізнесам його акціонера, але зараз банк майже повністю позбавився таких кредитів. У 2020 у ПУМБа найбільша серед великих банків доходність процентних активів — 16,5%. 

Для порівняння: у «ПриватБанку» — 12%. Рецепт прибутковості — кредитуй більш ризикових клієнтів серед українського бізнесу, але отримуй більшу дохідність. Сюди також варто додати уміння працювати із боржниками ефективно та ринкову політику залучення коштів. 

У прибутку банківської системи цікавим виглядає результат «Сітібанку», який не працює з населенням. Він фактично працює тільки з юрособами, українськими великими корпораціями та материнськими компаніями іноземних компаній, які працюють в Україні. Сітібанк також активний на ринку цінних паперів, особливо ОВДП. 

У десятці лідерів також є «УкрСиббанк» зі схожою до «Райфа» та OTP моделлю, та Crédit Agricole, який зайняв нішу кредитування аграріям. 

Цікава ситуація з «Альфа банком» та «Сбербанком». 

Кредитний портфель «Альфа банку» може мати гіршу якість, ніж вони показують, на думку Євгена Дубогриза із CASE Україна. У ньому є позичальники, які, відповідно до їхньої фінансової звітності,  не мають достатньо коштів, щоб обслуговувати кредити, однак цьому банку вони сплачують зобов’язання. Можливо, це вміння домовлятися із позичальниками. 

У «Сбербанку» інша особливість — кредитний портфель дуже якісний, але після початку війни окремі позичальники перестали платити за своїми кредитами, навіть коли мали достатньо коштів.

8 збиткових банків: причини збитковості у 2020

  1. «Укрексімбанк» — 5,6 млрд грн
  2. «Промінвестбанк» — 451,5 млн грн
  3. «Правекс Банк» — 184,2 млн грн
  4. «БТА Банк» — 98,9 млн грн
  5. «Юнекс Банк» — 36,6 млн грн
  6. «Земельний капітал» — 29,6 млн грн
  7. «Український банк реконструкції та розвитку» — 21,1 млн грн
  8. «Альпарі Банк» — 7,5 млн грн

Збиток «Укрексімбанку» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків пов’язує із великою кількістю кредитів, які були видані багато років тому, але майже не обслуговуються. Раніше у банку вважали, що раніше видані кошти можна повернути шляхом стягнення застави. Пройшов час, і стягнення не відбулося — а нові вимоги передбачають поступове списання таких кредитів. Тому банк зафіксував збиток. До того ж чим проблемніші кредити — тим більші відрахування до резервів. 

«Укрексімбанк» також операційно неефективний, додає Євген Дубогриз. Аби оцінити операційну ефективність банку, потрібно вивчити його Cost-to-Income Ratio. Це показник означає, скільки банку потрібно витратити, аби заробити 1 гривню. У випадку з «Укрексімбанком» йому потрібно витратити більш як 1 гривню, аби заробити 1 гривню. Зазвичай, відносно безпечним вважається показник у 70%. 

Аби зрозуміти збиток «Укрексімбанку», потрібно також глянути на інший показник — процентний спред, який для цього банку становить менше ніж 1%. Таким чином, відсотки між кредитами та відсотками із залученням коштів у них найнижчі на ринку.  Це може бути також пов’язано в тому числі з тим, що банк часто використовують як кредитора державних проєктів та підприємств. Втім новий менеджмент, на чолі з Євгеном Мецгером обіцяє ситуацію з операційної ефективністю виправити.

Наступний у списку збиткових банків — «Промінвестбанк», який у 2019 закрив 31 відділення, а влітку 2020 закрив рахунки фізичних осіб. Наразі банк не функціонує. 

Попри збитковість у 2020, непогані результати у «Правекс банку», пояснює експерт CASE Україна. Установа заробила 450 млн грн на процентних доходах, із яких чистого прибутку — 300 млн. До цього можна ще додати 100 млн чистого прибутку з комісійних. Але цей прибуток «з’їли» ще більші адміністративні витрати — 625 млн. 

Інші банки показали не суттєвий від’ємний результат, що пов’язаний з низькою діловою активністю та відсутністю якісної бізнес-моделі.