На страховому ринку за останні тижні одразу дві гучні угоди. Контрольний пакет акцій СК «Оранта» консолідувала ТОВ «НС-Фінанс», яку контролює Олександр Ярославський, а СК «ВУСО» оголосила про намір придбати СК «Аска». Що це – консолідація активів в передчутті близьких регуляторних змін чи нове дихання для страхового ринку, розбирався «Український капітал».

ВУСО купило «АСКУ»

Першими в кінці листопада про покупку СК «АСКА» оголосили в СК «ВУСО». Обидві компанії входять в топ-25 найбільших страховиків на ринку: СК «ВУСО» за результатами 3 кварталу цього року займає 13 місце за обсягом активів – 903 млн грн, «УАСК АСКА» – 22 місце — 501,2 млн грн. 

СК «АСКА» була першою приватною страховою компанією, що з’явилась в  незалежній Україні. Досі компанія входила до портфеля групи SCM, яку контролює Рінат Ахметов. Відтак компанія активно займалась страхуванням корпоративних ризиків групи. Однак розмови щодо продажу компанії велись на ринку вже довгий час. Та й результати роботи компанії свідчили про потребу у докапіталізації. 

Приміром, за результатами 9 місяців СК «АСКА» виплачувала лише 27,5% виплат за договорами ОСЦПВ протягом 60 днів з дати ДТП в той час, як у «ВУСО» цей показник сягнув близько 82%. Це свідчить, що компанія здійснювала виплати клієнтам повільніше за інших страховиків. 

Якщо для «АСКА» угода виглядає як рятівне коло, у покупця бачать в угоді синергію.

«VUSO демонструє зростання в роздрібному сегменті. «АСКА» — традиційно сильна в корпоративному сегменті. Синергія, на наш погляд, від об’єднання очевидна», — заявив Михайло Назарчук, голова наглядової ради СК ВУСО.

Після завершення угоди компанія діятиме під єдиним брендом VUSO. Всі укладені страхові договори продовжать свою дію.

Окрім доступу до страхування корпоративних клієнтів «АСКА», ця угода дозволить «ВУСО» вийти на ринок «Зеленої карти», адже компанії необхідно продовжувати виконувати діючі договори СК «АСКА». 

При цьому на ринку не всі очікували такого розвитку подій, адже подейкують що, «ВУСО» також зацікавлені у продажі.

«Ця угода виявилась несподіваною, адже СК «ВУСО» також готується до продажу. Очевидно ця покупка покликана максимізувати ціну, яку акціонери СК «ВУСО» планують виручити за компанію», – повідомив один з участників ринку на умовах анонімності.

В самій компанії «ВУСО» повідомили, що не мають інформації про подібні переговори.

Для «ВУСО» це не перше об’єднання — свого часу саме ця компанія придбала частину портфеля з медичного страхування СК «Нова», яка згодом була визнана неплатоспроможною. 

СК «Оранта» — йде в діджитал

НБУ та АМКУ погодили набуття Олександром Ярославським прямого та опосередкованого контролю над 50,1% акцій СК «Оранта». Перший пакет у 10% акцій «Оранти» Ярославський придбав ще у травні цього року та поступово збільшив його до контрольного пакету.

Одразу ж після покупки членом правління, що представляв інтереси нового акціонера був призначений Яцек Мейзнер. А вже 30 червня він призначений головою правління СК «Оранта».

Вже у вересні Ярославський збільшив свою частку акцій «Оранти» до контрольного пакета. Тепер він контролює 50,1% акцій, ще 20,2% — належить казахському «БТА Банку», а решта акцій знаходиться у міноритарних акціонерів.

«Оранта» була створена на базі радянського Держстраху і є найбільшою страховою компанією України. Станом на 9 місяців 2021 року її активи сягнули більш як 1 млрд грн, а страхові премії — понад 864 млн грн. Компанія здійснила у цьому році відшкодувань на суму майже 319 млн грн. 

Основу страхового портфеля «Оранти» складають моторні види страхування – на долю автоцивілки, добровільного страхування відповідальності та «Зеленої карти» припадає 82% всього портфелю. Решту бізнесу забезпечує туристичне та майнове страхування. Така структура портфелю зазвичай є дуже збитковою, адже моторні види демонструють найвищий рівень виплат. 

Однак «Оранта» має найбільшу регіональну мережу, що забезпечує левову частку її роздрібних продажів.  Тому рівень її збитковості значно нижчий, адже більшість договорів припадає на регіони, де ДТП трапляються рідше, ніж у великих містах. Загальний рівень виплат компанії складає 36,85%.

Саме на цю особливість, очевидно, і зробив ставку Олександр Ярославський. В умовах діджиталізації страхування розвинена і активна мережа представництв дозволить підвищити продажі.

«Компанія змінює підходи до продажу, активно проводить навчання своїх агентів, аби просувати в регіони електронні поліси майнового та інших видів страхування і хоче повернути втрачені позиції у сегменті корпоративного страхування», – розповідає В’ячеслав Черняховський, генеральний директор асоціації «Страховий бізнес».

Цікаво, що Олександр Ярославський володіє також 50,9% СК «Інго», яка раніше входила в структуру російської компанії «Інвест-Поліс», що володіє російським «Інгосстрахом». Проте про об’єднання страховиків не йдеться. А от співпраця з «Банком Кредит Дніпро», який теж належить Ярославському – цілком можлива. Приміром, тут уже продають поліси СК «Інго».

В самому банку уточнили, що поки не мають інформації про те, яким буде формат співпраці з СК «Оранта». 

Що буде далі на ринку

Страховий ринок концентрується і більш успішні компанії поглинають конкурентів. Якщо на початку 2020 року він нараховував 213 страховиків, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, то за результатами трьох кварталів 2021 року їх лишилось 159. 

Більшість добровільно відмовились від ліцензії на страхування після переходу нагляду за страховим ринком до НБУ. І справа не в жорсткості регуляторних процедур. Виною всьому нові вимоги до платоспроможності. Зараз ризикові компанії мусять забезпечити капітал у розмірі не менше 30 млн грн. Однак для більшості невеликих та середніх компаній така докапіталізація виявилась не під силу. 

Ба більше, страховий бізнес в Україні не є настільки прибутковим, щоб забезпечити акціонерам достатній рівень віддачі на капітал, а отже вони спрямовують свої інвестиції у інші напрямки. Середній рівень віддачі капіталу на ринку не більше 10%, а 41 страховик взагалі зафіксував збитки за результатами третього кварталу. 

«Справа не лише у тому, що власники не бачать сенсу у докапіталізації, а і в тому, що частинка компаній просто не в змозі наростити такі обсяги бізнесу, аби окупити такі інвестиції. Ці інвестиції більші, ніж річний обсяг страхових платежів. Вимоги платоспроможності не співмірні з обсягами бізнесу та зобов’язань таких страховиків», — пояснює Вячеслав Черняховський. 

В умовах перехідного періоду і впровадження закону «Про страхування» значна частина компаній буде змушена об’єднатись або перетворитись на страхових агентів чи отримати статус брокера.