Звіт про фінансову стабільність: про кризу, якої не було, та основні ризики для економіки

Український фінансовий сектор показав серйозний рівень стійкості та успішно пройшов кризу. Новий звіт про фінансову стабільність від Національного банку підтвердив цей факт та фактично ще раз оголосив про початок відновлення після кризи. «Український капітал» коротко розповість про найважливіші приховані аспекти звіту та ризики, які стоять перед нашою фінансовою системою.

22 червня був опублікований перший у цьому році Звіт про фінансову стабільність. У цьому документі Нацбанк ще раз підтвердив, що криза вщухає, а економіка почала відновлюватися. Попри позитивні явища, все ще існують як зовнішні, так і внутрішні ризики, які можуть повпливати на стан фінансового сектору.

Банки не відчули кризу, але мають бути напоготові

Фінансова система виявилася стійкою до впливу коронакризи, а за результатами 2020-го року та початку 2021-го банки залишаються високоприбутковими. В НБУ вже вкотре відмітили, що «для банківської системи криза так і не почалася».

Банки виконали всі умови для того, щоб оминути кризову ситуацію: підтримували якість портфелів, своєчасно реструктуризували боржників, які зазнали труднощів. Це дало змогу їм пройти кризовий період без значних втрат.

Кредитування помітно прискорилося у 2021 році, для якого банки все активніше використовують наявну ліквідність та запас капіталу. Темпи приросту кредитів малого та мікробізнесу перевищують 25% на рік, а іпотеки — 27% у річному вимірі. Остання, вважається, має ще велику перспективу на зростання.

Однак, банки відчули кризу в плані строкової структури фондування банків. Падіння ставок за депозитами та бажання клієнтів мати негайний доступ до заощаджень спричинили значне зростання частки коштів на вимогу.

З іншого боку, зазначається, що торішні результати засвідчили — кошти населення (навіть до запитання) є доволі стабільним джерелом фондування. Тож, у регуляторі вважають, що зміна строкової структури фондування не несе помітних ризиків ліквідності. Новий норматив чистого стабільного фінансування NSFR, який запрацював із квітня 2021 року, мінімізує цей ризик.

У Нацбанку помітили, що нині сповільнився процес врегулювання проблемної заборгованості. Банки, а особливо державні, повинні надалі реалізовувати стратегії скорочення NPL.

До другої половини цього року банки мають підготуватися до запровадження нових вимог до капіталу. Тоді НБУ планує підвищити ваги ризику для незабезпечених споживчих позик. У 2022 році планується запровадити вимоги до покриття капіталом операційного ризику та розпочати імплементацію вимог запровадження процесів ICAAP/ILAAP. Додатково буде визначено строки активації буферів консервації капіталу та системної важливості.

В цьому питанні Нацбанк також оптимістично дивиться на банківську систему. За його попередніми оцінками, банки загалом готові до нових вимог. Додаткове навантаження на показники капіталу, як вважають в регуляторі, буде незначним.

Іншим важливим питанням, на якому зосереджується НБУ, є реструктуризація валютної іпотеки. У квітні 2021 року ухвалено одразу три закони, які врегульовують процес реструктуризації валютної іпотеки. Водночас продовжено і дію мораторію на стягнення застави за валютною іпотекою до вересня цього року.

Індекс фінансового стресу нині низький, але волатильний

Індекс фінансового стресу (ІФС), як вважають в НБУ, залишається на низькому рівні. Звісно, нинішній показник не зрівняється з майже безстрессовою осінню 2020-го, але знаходиться вдвічі нижче за показник на початку кризи. Також очевидною є його волатильність, що і пояснили в НБУ.

Поточна волатильність ІФС, як вважають в регуляторі, обумовлена тимчасовим зростанням субіндексів державних та корпоративних цінних паперів. Вони відреагували на два головних фактори:

  • зростання дохідності безризикових активів на світових фінансових ринках;
  • посилення загрози вторгнення російських військ на територію України.
Джерело: сайт НБУ

Після зменшення напруги на кордоні, субіндекси повернулися до попередніх значень. В НБУ відмітили, що індекс вартості акцій українських компаній досяг свого максимуму за останні вісім років. Рівень стресу субіндексу банківського сектору взагалі наближається до історичного мінімуму.

Ринок сприятливий для українського експорту, але є інші зовнішні ризики

Відновлення глобальної економіки та інші фактори спричинили стрімке зростання цін на товарних ринках світу, що є сприятливим фактором для українського експорту.

Ціни на сталь високі через попит і проблеми з постачанням, ціна руди взагалі сягає рекордно високих рівнів. Ціна на нафту залишатиметься близькою до поточних рівнів. З одного боку, її підтримують поліпшення економічних очікувань та обмеження видобутку ОПЕК. З іншого, – її стримують збільшення пропозиції цього енергоносія від США та Росії за обмеженого попиту Індії через коронакризу.

Ціни на продовольчі товари українського експорту зростають: на пшеницю – через погані погодні умови, на кукурудзу – через високий попит галузей тваринництва та виробництва біоетанолу, на соняшникову олію – через нижчі врожаї та зменшення запасів.

Щодо геополітичних ризиків в НБУ не такі оптимістичні. Після зниження на початку року вони знову почали посилюватися. Цьому сприяли загострення протистояння Заходу та РФ, стягування останньою військ до кордонів з Україною, ескалація арабо-ізраїльського конфлікту.

Також під нашим боком загострюються відносини влади Білорусі зі світом, що посилюється вплив Росії на цю державу. Це може спричинити взаємні торговельні обмежувальні заходи України з Білоруссю, на яку минулого року припадало майже 3% нашого експорту. 

Іншим негативним явищем стало відхилення судом у Парижі рішення Міжнародного трибуналу у справі Ощадбанку проти РФ щодо відшкодування втрат в анексованому Криму. Це створило додаткові ризики для держбанку, який вже оскаржив це рішення. Водночас просувається розгляд позовів українських компаній проти РФ у Європейському суді з прав людини, у Міжнародному суді в Гаазі.

У регуляторі відмітили ризик відновлення будівництва «Північного потоку-2» — проєкту, який несе як економічні, так і безпекові загрози для України. На початку року судна РФ відновили прокладання газогону «Північний потік-2», а в травні президент США зупинив санкції проти корпорації-власника трубопроводу, щоб поліпшити відносини з ЄС. Однак, у конгресі США обговорюється можливе повернення санкцій.

Економіка відновлюється повільніше, ніж очікувалося

Економіка України в I кварталі 2021 року, за оперативною оцінкою, знизилася на 2% у річному вимірі. Це контрастує з високими темпами відновлення споживчого попиту та сприятливою ситуацією для більшості ключових секторів економіки. Падіння ВВП стало наслідком зниження фізичних обсягів експорту товарів, стрімкого відновлення імпорту та млявих інвестицій. Також ще одним фактором скорочення економіки стали карантинні обмеження.

Як і в інших країнах, приріст економіки в річному вимірі в II кварталі буде значним завдяки ефекту низької бази порівняння минулого року, вважають в регуляторі. Хоча й там відмічають, що ситуація реально поліпшується – стрімко зростає приватне споживання, а умови торгівлі для основних експортних галузей дуже сприятливі.

Ризик запровадження нового карантину у випадку зростання захворюваності на COVID19, який може стати причиною наступного падіння економіки, зберігається. Вакцинація відбувається повільно, але економіка вже переважно пристосувалася до роботи в умовах карантину. Нові обмеження стають більш гнучкими для бізнесу.

За підсумками року, за прогнозом Нацбанку, ВВП має зрости на 3.8%. Там відмічають, що в кінці 2021 року ВВП все одно буде дещо нижчим, ніж у 2019 році. Для пришвидшення темпів зростання бракує інвестиційної активності.

Інтерес інвесторів зростає, але «пауза» з МВФ — не добре

У НБУ відмітили відновлення інтересу іноземних інвесторів до боргів українських емітентів, але доступ до кредитів на світових ринках ускладнився через зростання дохідності довгострокових цінних паперів у США на початку року. Це вплинуло і на дохідність за запозиченнями України. Високі показники інфляції у США можуть спровокувати нове зростання довгострокових ставок. Це, своєю чергою, може ускладнити залучення Україною коштів на зовнішніх ринках.

В умовах зростання глобальних інфляційних ризиків та можливого зростання відсоткових ставок, як прогнозує регулятор, ринки капіталу залишатимуться волатильними. Тому, тривалі паузи у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями створюють значні ризики для рефінансування зовнішніх боргів України та фінансування дефіциту бюджету.

У НБУ не ставлять під сумніви можливості України залучати ресурси на міжнародних ринках капіталу навіть без програми з МВФ, хоча й за вищою ціною. Проте там радять не робити середньо- і довгострокове планування державних фінансів, припускаючи, що ринки завжди будуть сприятливими для країн із неінвестиційними рейтингами.

З погоджених в рамках програми МВФ стенд-бай Україна нині змогла отримати лише перший транш у розмірі близько 2,1 млрд доларів з 5. У минулому місяці мав відбутися вже третій перегляд програми, а загальна отримана сума повинна була сягнути 4.2 млрд доларів, але ця цифра досі знаходиться на попередньому показнику.

Для отримання решти коштів держава повинна виконати всі свої зобов’язання в рамках цієї та попередніх програм. Програма з МВФ є для України гарантією того, що виплати держави за зовнішніми боргами проходитимуть гладко, з мінімальними ризиками для макроекономічної та фінансової стабільності.