Згідно з запланованими надходженнями до українського бюджету 2022 року, державна казна отримає понад 1,3 трлн гривень. Це на 173 мільярди, або на 15% більше, ніж планувалось зібрати у 2021 році. Майже 90% із цих надходжень — податки. 

Половину із цього «пирога» займають ПДВ із вироблених в Україні та імпортних товарів, а також акцизи. Ще 23% держава отримає з податку на заробітні плати та прибутку підприємств. Усі ці податки платять звичайні українці, наповнюючи казну. Набагато менше держава отримує з великого бізнесу, рент, державних підприємств та інших джерел.

На чому заробить держава у 2022 році та як змінилися ці джерела доходів у порівнянні з 2021 роком, проаналізував «Український капітал».  

Більше товарів — більше податків від звичайних українців

88% надходжень до бюджету — податкові. Сюди входять податки за доходи громадян і прибуток підприємств, ренти і плати за використання природних ресурсів. Також тут акцизи та дві категорії податку на додану вартість (ПДВ) — із товарів, вироблених в Україні та імпорту в країну. Сюди включені також мита, екологічні податки та «інші категорії податків та зборів».

Більш ніж на половину бюджет поповнюється внутрішніми податками на товари та послуги — 56% від загальних надходжень. Їх сплачують прості українці, купуючи українську та імпортну продукцію.

У 2022 році ця сума —  майже 745 мільярдів гривень, у 2021 вона була на 16% меншою — понад 640 мільярдів.

Серед усіх внутрішніх податків найбільше Україна отримає із податку на додану вартість імпортної продукції — 31% від усіх надходжень, або 404,8 мільярда гривень. У 2022 році це на 13% більше, ніж у 2021 (359 млрд грн). 

Срібло по надходженнях серед внутрішніх податків має ПДВ із товарів, які були вироблені в Україні. Він складатиме 180 мільярдів гривень у 2022, або 16% від загального доходу бюджету. У 2022 держава отримає за цією статтею на 26% більше, або на 37,43 мільярда. Роком раніше було заплановано 142 мільярди гривень.  

Третє місце у податкових надходженнях — акцизи на алкоголь, тютюнові вироби, пальне та електроенергію. Їхній внесок у доходи бюджету у 2022 — 6,5%, або 85,9 мільярда гривень. Це число виросло на майже 5%, порівняно у 2021. Минулого року бюджет отримав з цієї статті 81,8 мільярда гривень. 

4 підкатегорії акцизів у 2022 суттєво зростуть у порівнянні з минулим роком:

  • транспортних засобів — на 140% більше у 2022, ніж у 2021 (2021 — майже 6 млрд грн, 2022 — 14,3 млрд);
  • тютюну, тютюнових виробів та рідин в електронних сигаретах — на 115% більше (2021 — 5,1 млрд грн, 2022 — майже 11 мільярдів);
  • пального, виробленого в Україні — на 53% більше (2021 — 9,8 млрд грн, 2022 — майже 15 мільярдів);
  • імпортна виноробної продукції — на 35% більше (2021 — 619 млрд грн, 2022 — 835 млн грн).

Це означатиме, що ціни на ці товари будуть зростати далі. 

Держава більше заробить від рент з енергоресурсів, але менше від бурштину і радіочастот

Держава планує збільшити дохід від рент та плат за користування ресурсами на 71% у порівнянні із 2021.

 Зокрема, зростуть:

  • рента за видобування природного газу. Доходи від неї наступного року збільшаться на 114% або на 26,25 мільярда гривень;
  • рента за видобування нафти — планується на 58% або на 26,25  мільярда гривень більше надходжень;
  • рента за видобування газового конденсату — хімічної суміші, яка використовується як паливо і переробляється у бензин та дизельне паливо. Вона зросте на 44% та принесе держбюджету 850 мільйонів гривень. 

Зростання доходів від ренти цілком підтверджує заяви Президента щодо сплати більших податків олігархічними структурами. Адже понад 50% підприємств, які видобувають, наприклад, залізну руду, належать групі «Метінвест» (власники — СКМ Ріната Ахметова та Вадима Новинського). Добувають руду також підприємства, які належать групам «Приват» Ігоря Коломойського, DCH Олександра Ярославського та компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Однак, зростання надходжень відбудеться не стільки коштом ставки мита, а як наслідок рекордного підвищення вартості енергоресурсів. 

Проте не всі ренти ростимуть. Приміром:

  • рента на видобування бурштину зменшиться на 99% (у бюджет надійде 5,2 мільйона у 2022, у 2021 надійшло 369, 2 мільйони);
  • рента від радіочастотних ресурсів — на 33% (2,3 мільярда у 2022 у порівнянні з 3,3 мільярда у 2021);
  • рента за видобуток коксівного та енергетичного кам’яного вугілля впаде на 20%. Чим спричинені такі менші надходження, поки незрозуміло. 

Більше надійде від доходів і зарплат

З податку на «білі» зарплати та прибутку бізнесу Україна отримає 308 мільярдів у 2022. Це на 10% більше, ніж минулого року (понад 279 млрд грн). 

Зі своїх зарплат українці заплатять бюджету майже 150 мільярдів грн у 2022, у 2021 ця цифра складала 137,6 мільярда (зросла на 9%). У той час як бізнес зі свого прибутку заплатить державі більше ніж 158 млрд у 2022, коли у 2021 він сплатив майже 142 мільярди (більше майже на 12% у наступному році).

Неподаткові надходження — маленький бонус для бюджету (або ні)

Неподаткові бюджетні надходження займали трохи більше 10% від усього, що надходить державі, але це також чимало. В абсолютних числах, Україна отримала від них більше 135 мільярдів гривень у 2021, а у 2022 отримає більше 141 з половиною мільярдів. Це на майже 5%, або більше 6,1 мільярда більше у наступному році.  

Суттєво зросте чистий дохід від державних підприємств — на майже 70% проти минулого року. Якщо у 2021 держава очікувала від них майже 29 мільярдів гривень, то у наступному році ця цифра складе 48,6 мільярда. Варто зауважити, що виглядає така цифра досить оптимістично.

А от прибуток від Національного банку зменшиться. У 2021 в бюджет очікували від НБУ понад 24 мільярдів гривень, а у 2022 —  13,6 мільярда. Та для регулятора це «перемога», адже там скаржилися на завищення Мінфіном суми коштів, які Нацбанк мав перерахувати в бюджет. Сума коштів у 2022 відповідає тому прогнозу, який регулятор надсилав в міністерство. 

На 84% менше надходжень очікується від ліцензії за проведення азартних ігор. У 2022 ця сума складатиме майже 1,2 мільярда гривень, коли у 2021 складала 7,4 мільярда, що свідчить про те, що легалізація галузі навряд чи дала очікувані результати.