Що таке ВВП: як і навіщо його рахують, та чому цей показник такий важливий

Валовий внутрішній продукт або ВВП — мабуть, найпопулярніший з усіх економічних термінів, який ми часто чуємо як у контексті світової економіки, так і, наприклад, під час доповіді представника Кабміну. «Падіння ВВП України у IV кварталі 2020 року склало 1%», «Мінекономіки прогнозує падіння ВВП на 3% у першому кварталі» — такі новини виходять щодня та претендують на максимальну об’єктивність, але насправді це не зовсім так. 

З часу своєї популяризації в середині 20-го століття це поняття зазнавало широкої критики — говорять, що ВВП недосконалий та суб’єктивний. Він не описує загальний добробут населення, якість життя в країні та, що є важливим для нашої економіки — не може охопити її тіньову частину. «Український капітал» пояснить, що таке ВВП, як він обраховується в Україні та чому він такий важливий.

Валовий внутрішній продукт: що це таке?

Міністерство економіки у своїх рекомендаціях розрахунку продуктивності праці пояснює, що валовий внутрішній продукт — це «сукупна вартість усіх товарів та  послуг,  створених на економічній території країни за певний проміжок часу рік з метою їх кінцевого використання». Масштабно, тому спробуємо розібрати це поняття.

Що означає «валовий» у «валовому внутрішньому продукті»?  ВВП не розділений на складові частини, в ньому не враховується видатки та витрати. Також не враховується подальше використання — для споживання, інвестування або навіть на амортизацію — заміну старому активу.

Що означає «внутрішній» у «валовому внутрішньому продукті»? Критерій включення у ВВП є географічним. Це означає, що виробництво заводу в Україні, яким володіє американська компанія з японським керівництвом, все одно буде враховуватися у ВВП України. «Антонімом» до цього є валовий національний продукт, який, наприклад, враховував би українські заводи в усьому світі.

Що означає «продукт» у «валовому внутрішньому продукті»? Це кінцеві товари та послуги, що продаються за гроші. Так, наприклад, у ВВП не враховуються товари, не вироблені для продажу на ринку, вироблені на обмін, чорний ринок, вживані товари, проміжні товари, які використовуються для виробництва інших кінцевих товарів тощо.

Отже, простими словами ВВП — це загальна грошова вартість товарів, які вироблені на території країни, та їх ціль — не складування чи обмін, а продаж.

Номінальний та реальний ВВП: в чому різниця?

Також часто в новинах та звітах використовуються поняття номінальний та реальний ВВП.

В чому їх різниця? Номінальний ВВП — це фактична, не скоригована грошова вартість товарів, а реальний ВВП — він вже скоригований на інфляцію чи дефляцію. Це робиться для того, щоб дізнатися реальну зміну в економіці.

Так, за грубими підрахунками, якщо за рік інфляція була 8%, а номінально виробництво піднялося до 108% — зростання кількості проданого товару дорівнює його здешевленню. Зростання реального ВВП складе 0% — економіка стоїть на місці. Якщо інфляція була менше за зростання номінального ВВП — реальний ВВП зростає, а якщо більше — реальний ВВП навіть падає.

В розвинених країнах також буває таке, що ціни на товари за рік впали — це дефляція. Відповідно, навіть якщо країна зменшила номінальний ВВП на 1%, а дефляція склала 2% — реальний ВВП країни насправді зріс на 1%. Якщо ж номінальний ВВП зріс, а ще й дефляція за рік була — це ще більший ріст для реального ВВП.

В підрахунках реального ВВП використовують дефлятор. Це повна інфляція в економіці. «Повна», бо ті повідомлення в новинах про інфляцію — це індекс споживчих цін (зростання цін на продукти невиробничого споживання: харчі, одяг, транспорт, медицина тощо). Туди не враховується, наприклад, здорожчання металу, який виплавляє завод, або здешевлення напівпровідників, які виробляє інший. 

Для чого вони треба? Номінальний ВВП збільшується при зростанні цін. Через це складно об’єктивно судити про стан економіки — показник може зростати, коли навіть кількість вироблених товарів падає. Номінальний ВВП дорівнюватиме реальному тільки за умови нульової інфляції, що практично неможливо в ринкових відносинах.

Реальний ВВП відображає більш правдиву інформацію на відміну від номінального. Якщо скоригувати номінальний показник на цінові коливання, то це точніше відображає стан економіки. Він дозволяє дізнатися правдиву оцінку зростання або падіння виробництва в країні.

Як рахують валовий внутрішній продукт?

Розмір ВВП України можна дізнатися на сайті Держстату України, де публікуються дані за різні періоди. Наприклад, сьогодні буде опублікований цей показник за 4 квартал 2020 рік. Але цікаво інше — як економісти органів статистики рахують це все?

Загалом застосовуються три основні способи розрахунків ВВП. Це просто три різні формули — їх результати в кінці мають виявитися однаковими. Ось ці три методи:

  • За доходами — сума всіх доходів економіки
  • За витратами — сума всіх витрат економіки
  • За доданою вартістю — сума всіх доданих вартостей вироблених товарів

Спробуємо зрозуміліше пояснити те, як обраховується ВВП за кожним з методів.

ВВП за доходами — це сума всіх доходів всіх частин економіки. Це ваша зарплата, пенсія вашої бабусі, оплата оренди вашої квартири, відсоток від вашого депозиту, прибуток вашого роботодавця, непрямі податки (ПДВ, мита, акцизи) та амортизаційні витрати. Амортизація — грошове вираження зносу або застаріння, наприклад, телефону. Це та сума, яку треба теоретично витратити, щоб «відремонтувати» його до заводського стану.

ВВП за витратами — це сума всіх витрат всіх частин економіки. Це всі ваші витрати на їжу, послуги, новий телефон, меблі, витрати компаній на будівництво, обладнання, інвестиції та відкладене про запас, витрати держави з держбюджету та сальдо зовнішньої торгівлі. Останнє також називають «сальдо торгового балансу» — це різниця експорту та імпорту; те, скільки ми купили з-за кордону, мінус те, скільки ми продали за кордон.

ВВП за доданою вартістю —  це сума всіх доданих вартостей всіх частин економіки з податками, але мінус субсидії держави. Це вартість зрубленої деревини, додана вартість перероблення її в папір, додана вартість написання контенту газети, додана вартість друку на папері газети, додана вартість розміщення її в магазині та додана вартість магазину. Тобто це сума кожної доданої вартості кожної ланки економіки. 

Як розраховує його український Держстат?

Загалом все дуже складно. Якщо цікава точна методологія, ось методичка українського Держстату на майже сотню сторінок. Там розписується з точністю до копійки те, як обраховується ВВП за доходами, за витратами та за доданою вартістю. Важливіше для нас інше.

Де беруться ці цифри? Вони використовують дані державних статистичних спостережень, які самостійно і проводять, а також дані інших держустанов — наприклад, Казначейства, НБУ, Пенсійного фонду, Укравтодору. Ось список основних джерел, які використовує Держстат.

Цікавим є те, як Держстат рахує квартальний ВВП — це саме те, що повідомили нещодавно в Держстаті. Ось їх методичка саме по квартальним розрахункам. Через відсутність певної квартальної звітності, яка потрібна для підрахунку ВВП, ці цифри там просто моделюють. Після отримання річних звітностей показники переглядають та дають точні дані щодо ВВП.

Коли рахують ВВП? Валовий внутрішній продукт за кожний період рахують 4 рази. Такі оцінки називають оперативна (на 45-й день після закінчення кварталу), попередня (на 80-й день після закінчення кварталу), уточнена (у березні наступного року) та остаточна (у березні другого за звітним року).

Оцінка ВВП 4-го кварталу 2020 року, яка за планом Держстату буде презентована сьогодні — оперативна. Також у березні цього року буде презентована уточнена оцінка за всі квартали 2020 року, а також остаточна оцінка ВВП за 2019 рік. Так остаточну оцінку за 2020 рік ми побачимо тільки у 2022 році.

Як його рахують? В Держстаті беруть індекс фізичного обсягу (наскільки змінилася кількість вироблених товарів) та індекс цін (інфляцію), накладають їх на минулі показники ВВП та отримують оперативну оцінку. Для попередньої оцінки вже використовують звітні статистичні дані, які підставляють в формули з методички. Для уточнених та остаточних оцінок використовують ще більше даних.

Для усунення впливу сезонного фактора там виконують сезонні коригування за допомогою спеціальної програми. Статистичні дані часто залежать від календарного ефекту, який заважає чіткому розумінню економічних явищ. Також там виконують розрахунок ВВП у постійних цінах — аналог реального ВВП, вираженого в цінах певного року, і перший об’єктивний показник, який претендує на зображення приблизної якості життя в країні — ВВП на душу населення.

ВВП на душу населення. Що це таке?

Це ВВП поділений на кількість населення країни. Це показник для визначення економічного випуску країни на кожного громадянина, який там живе. ВВП на душу населення — найуніверсальніший спосіб побачити багатство та процвітання країни.

Приклад: ВВП України у 2019 році (за даними Світового банку) — 153,7 мільярда доларів, а Індії — 2,8 трильйона доларів. Індійський показник майже у 20 разів більший за український. То Індія, виходить, «багатша»? Як країна — так, а населення — ні.

ВВП України на душу населення у 2019 році — 3 659 доларів, а в Індії цей показник — 2 099 доларів. Попередньо можна побачити, що один українець виробляє в 1,5 раза більше продукції. Але як тоді зрозуміти, де краще якість життя? Для розв’язання цього питання економісти розробили інший показник — ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС).

ВВП на душу населення за ПКС — це найоб’єктивніший показник з усіх, про які йшла мова раніше. Він дозволяє порівнювати купівельну спроможність різних світових економік між собою. Грубо кажучи, це показник того, скільки коштують вироблені продукти країни, поділені на населення, якби всі країни використовували долар. Або якби воно продавалось у США.

Ось саме за цим показником ми можемо точно побачити якість життя в Україні. В Україні за 2019 рік цей показник — 13 341 долар, а в Індії — 6 996 доларів. Якщо рахувати за показником ВВП на душу населення за ПКС, то українці майже у два рази багатші. Звісно, якщо порівнювати з країнами Європи, ситуація буде не така оптимістична.

То чому він такий важливий?

Як ми зазначали раніше, валовий внутрішній продукт — це не найкращий показник для порівняння економіки країни. Він не показує якість життя в країні, не враховує тіньову частину економіки та взагалі дуже критикується економістами минулого та сучасності. То чому він такий важливий?

Причина в тому, що нині це найпоширеніший та найуніверсальніший показник для виміру економіки. ВВП країни надає дуже обмежений спектр інформації про економіку цієї країни. Попри це, він залишається корисним та корисним даним для економістів та інвесторів.

Економісти аналізують динаміку ВВП, щоб оцінити, наскільки процвітає економіка. Якщо спостерігається зростання ВВП — економіка здорова та розвивається, якщо видно падіння — це може бути показником того, що економіка перебуває в стадії рецесії або економічного спаду.

Чому ВВП зменшується? Як видно з методів його обрахунку, зменшення ВВП означає зменшення доходів, витрат або доданої вартості. Якщо зменшується додана вартість — населення отримує менше доходів та, як наслідок, витрачає менше. Якщо населення може витрачати мало, додана вартість має зменшуватися — бізнес втрачає доходи. Так падає ВВП.

Чому ВВП збільшується? Відбувається протилежне тому, що описано вище. Треба, щоб доходи, витрати та додана вартість збільшувалися. Населення отримує більше доходів — витрачає більше. Тоді може зростати додана вартість, а бізнес отримує більше доходів. Тоді працівники бізнесу отримують більше доходів — витрачають більше. Так зростає ВВП.

Зростання чи падіння ВВП — важливий показник для інвесторів. Якщо ВВП зростає, інвестор розуміє, що його доходи від вкладених коштів в економіку країни будуть зростати разом з ВВП. Якщо ВВП падає, його доходи падатимуть — він не зацікавлений в інвестиціях.

Як влада та населення можуть стимулювати зростання ВВП?

Для збільшення ВВП влада може зменшувати податки. Зменшення податків — це збільшення доходів та витрат населення. Також зростання ВВП стимулює здешевлення кредитів — населення більше кредитується та, власне, більше витрачає. Ще одна з основних умов зростання ВВП — стабільність. Коли населення боїться за майбутнє, воно менше витрачає, а коли населення не боїться економічного краху — гроші з-під матрасу витрачаються на новий пилосос.

Менш глобальними методами збільшення ВВП є:

  • інвестиції — в інфраструктуру та технології;
  • приватизація — коли неефективні держпідприємства отримують нових власників, які не сидять на ставці;
  • дерегуляція — скорочення державного регулювання, яке стимулює зростання конкуренції. 

Також можна штучно збільшувати чи зменшувати ВВП за допомогою ревальвації та девальвації. Ревальвація — це зростання курсу гривні відносно долара. З більшим курсом експортери продають ту саму продукцію за більшу кількість гривень — валовий внутрішній продукт зростає. Девальвація — падіння курсу гривні відносно долара, робить продукцію дешевшою, а відтак більш привабливою для зовнішнього покупця — ВВП також може зростати.

Щодо населення — треба збільшувати свої доходи та витрати. Зростання витрат може бути наслідком не тільки зростання доходів, а ще й створення заощаджень. Також важливою громадянською частиною зростання ВВП є приватне підприємництво.

Один з найважливіших показників дуже рідко озвучується у звітах по ВВП — мотивація. Це бажання працювати у населення. Низька мотивація населення спричиняє падіння доходів та ВВП, а висока — сприяє появі економічного дива як, наприклад, в післявоєнних Німеччині чи Японії.