На минулому тижні відбулась презентація президентської програми “Велика термомодернізація”. Станом на сьогодні текст програми ще не опублікований, але є її попередня концепція. “Український капітал” з’ясував основні засади програми, чим вона відрізнятиметься від вже існуючих та що про неї думають експерти.

Великі витрати на велику програму

Президент України Володимир Зеленський анонсував велику програму з енергозбереження наприкінці минулого року. Він зазначив, що реформа термомодернізації всіх багатоповерхових будівель коштуватиме державі 300 млрд гривень. Загалом реалізація програми має тривати п’ять років.

“У нас є велика програма щодо енергозбереження. Це стосується не тільки утеплення кожної домівки. На цю програму Україні сьогодні потрібно близько 300 мільярдів гривень – щодо енергозбереження, заміни мереж по всій нашій державі. Ми бачимо, що цю програму можемо запровадити. Ми точно її запровадимо”, – сказав Володимир Зеленський.

Мета програми – скорочення енергоспоживання на 30-50%. За словами президента, термомодернізація дозволить зменшити споживання газу майже вдвічі. (фактичне споживання природного газу в Україні у 2021 році склало 26,8 млрд кубометрів, понад 75% з яких надійшло на потреби населення).

Для цього Кабінет Міністрів 23 грудня минулого року схвалив законопроєкт щодо проведення комплексної термомодернізації будівель. Крім того, уряд схвалив Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року та затвердив трирічний план заходів з його реалізації у 2021-2023 роках. Національний план передбачає скорочення первинного споживання енергії на 22,3%, а кінцевого – на 17,1%. 

“Цьогоріч будуть здійснені заходи щодо запуску цієї програми у близько 5 тисячах багатоповерхових житлових будинків по Україні. Мова про 700 тисяч сімей, які проживають у таких багатоквартирних будинках. Я думаю, ефект буде масштабний – економія в майже 8 мільярдів гривень за опалювальний сезон 2022-2023 років”, – уточнив Володимир Зеленський на засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад у Харкові.

В чому суть нової програми термомодернізації

Згідно з презентацією програми, на першому етапі у 2022 році заплановано термомодернізувати 5000 будівель. Це 10% від загальної кількості багатоповерхівок, які треба модернізувати першочергово. Також в межах проєкту будуть охоплені будівлі “одного теплового району” – сукупності будинків, підключених до одного Теплокомуненерго. Будуть включати будівлі як з централізованим, так із загальним опаленням. 

Насамперед запланований ремонт будинків, зведених до 1990 року, а згодом новіших. Амбітна мета програми – модернізувати 50 тис. споруд. Термомодернізувати будівлі жителі регіонів країни зможуть на умовах кредиту, який фактично забезпечуватимуть міські та обласні бюджети. Участь у програмі передбачає згоду мешканців.

За умовами фінансування, “Укрфінжитло” надаватиме довгострокові кредити власникам будинків терміном на 20 років.  Кредит надаватимуть попередньо під 3% річних. Співфінансування від ОСББ не передбачене. Отримати кошти можна буде за двома пакетами: “легким” з прогнозованою економією тепла 20%, та “комплексним” – із заощадженням 50% тепла. Втім, для кожного будинку цей показник буде індивідуальним.

За словами Святослава Синюти, радника першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Юлії Свириденко, який презентував програму на засіданні Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, кредит умовно буде надаватися обласним, міським радам та військовим цивільним адміністраціям. Однак, щоб його могли отримати останні, потрібні зміни до законодавства.

Скріншот презентації Мінекономіки щодо програми
Скріншот презентації Мінекономіки щодо програми “Велика термомодернізація”

“Укрфінжитло” докапіталізується коштом державного бюджету у вигляді ОВДП. Далі “Укрфінжитло” як фінансова компанія укладатиме кредитні договори з органами місцевого самоврядування. Після цього органи місцевого самоврядування будуть забезпечувати виготовлення проєктно-кошторисної документації, енергоогляду, вибору генпідрядника і виконання генеральних робіт. Співфінансування від власників багатоквартирних будинків не передбачається”, – зазначив Синюта.

Позичальниками у договорі кредитування виступатимуть міські та обласні ради, а згодом і військові цивільні адміністрації. 

Радник Свириденко підтвердив, що перелік будівель подали органи місцевого самоврядування на прохання компанії. Він розповів комісії, що “Укрфінжитло” розробило спеціальні анкети для збору відповідної інформації. 

“Ми працювали на пряму з мерами. Їх команди подавали ці заявки. Чи буде зменшення [кількості заявок]? Так, бо ми розуміємо, що не всі власники будинків можуть погодитися на участь в програмі”, – сказав під час презентації Синюта. 

На засіданні Конгресу Юлія Свириденко повідомила, що на реалізацію програми цьогоріч заплановано 140 млрд гривень. За словами заступника керівника Офісу Президента України Кирила Тимошенка, розрахунки з витрат робилися на основі пілотного проєкту з термомодернізації восьми будинків у Дніпрі. 

Скріншот презентації Мінекономіки щодо програми
Скріншот презентації Мінекономіки щодо програми “Велика термомодернізація”

Що кажуть експерти

На сьогодні в експертів галузі є безліч питань до тієї інформації щодо майбутньої програми, яка з’явилася в інфопросторі лише минулого тижня і не доступна широкому колу користувачів. Їм вдалося отримати, зокрема, ніби-то тексти постанов про “Деякі питання фінансування “Укрфінжитлом” проєктів з термомодернізації”, а також коротку презентацію майбутнього проєкту. 

Оприлюднив дані Андрій Зінченко, голова компанії “Сонячне місто”.  Він, а також голова львівського ОСББ  “Повітряна, 92” Іван Савицький, на своїх сторінках у фейсбуці висловили недовіру до даних у презентації, наголосивши, що вони сфальсифіковані. Однак на засіданні комітету цього слайду вже не було, як і відповіді на питання звідки взялася неправдива інформація.

Також експерти, до яких за коментарем звернувся “Український капітал”, стверджують, що незрозумілою є процедура вибору заходів з термомодернізації і їх прив’язка під конкретну будівлю. Викликає подив також відсутність інформації щодо програми в медіа та її публічного обговорення. Вони сумніваються, що її реально реалізувати з такими умовами, і перелічують ризики недоотримання економії у випадку, якщо програма запрацює у тому вигляді, в якому вона описана в оприлюднених текстах майбутніх постанов.

Експерти зазначають, що згідно з текстами документів, основну фінансову відповідальність понесуть органи місцевого самоврядування. 

“Всі ризики будуть передані на міста. Вони відповідатимуть за підготовку проєктно-кошторисної документації, експертизи, здійснюватимуть нагляд. Сплата за кредит буде на міському бюджеті”, – пояснив Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”.  

Крім того, всі програми з енергоефективності, які були раніше, передбачали співфінансування мешканців ОСББ, зазначають експерти.

“У цій програмі такого немає. Є ризик, що [в бюджетах органів місцевого самоврядування] з’явиться додатковий борг за кредитами, який потрібно буде виплачувати з міського бюджету”, – каже Вадим Литвин, голова правління Асоціації енергоаудиторів України.

Експерт зазначає, в інших програмах з термомодернізації за показниками економії після завершення робіт стежить ОСББ, а у текстах постанов про відповідального за  економію нічого не сказано. Це означає, що після завершення робіт дбати про неї буде нікому. 

“Але якщо робити термомодернізацію комплексно, а після завершення робіт за нею слідкувати, то можна досягти економії тепла 40-60%”, – каже Литвин.

Будівель в Україні, за різними оцінками, є від 80 тис. до 160 тис. Зараз за рік термомодернізовують близько сотні. Якщо все робити згідно з нормативними вимогами, 5000 будівель за рік – це багато, пояснюють експерти. До того ж тендерна процедура і проєктування можуть зайняти по пів року. 

“У всіх багатоповерхових будинках, які під’єднані до централізованих систем, треба ставити індивідуальні теплові пункти. У нас немає стільки компаній, які спроможні монтувати велику кількість такого обладнання на місці. У нас бракує монтажників, немає кому виконувати роботи”, – пояснює Павлюк.

Литвин пояснює, що не всі центральні будинки “червоної лінії” можуть потребувати утеплення, а  ті, що розташовані в глибині міста – якраз  навпаки. Він вважає, якби мета була знизити суми в платіжках чи знизити енергоспоживання, то вона вибудовувалася б по-іншому. Що можна зробити ставку на утепленні зсередини, а не ззовні.

“Був би передбачений моніторинг споживання теплоенергії до робіт і після. У багатьох будівлях можна за менші кошти отримати кращу окупність і, відповідно, охопити більше будівель. Наприклад, хороший ефект дає встановлення погодного регулювання (ІТП), утеплення мереж опалення та ГВП у підвалах та на горищах будинків. Це можна швидше реалізувати і їх окупність орієнтовно 3-7 років замість 15-25 років для утеплення стін та дахів”, – каже Литвин. 

Втім, обидва експерти визнають, зважаючи на обмеженість існуючої програми “Енергодім”, яка працює тільки з ОСББ, інші типи будівель залишаються поза увагою, тож потреба у появі ширшої програми з термомодернізації є.  Однак все залежатиме від того, якою буде її остаточний варіант, для чого і як її будуть реалізовувати.