Нещодавно Україна домовилась з Міжнародним валютним Фондом про програму підтримки Stand-by обсягом близько 5 млрд доларів. Традиційно, щоб отримати всі передбачені програмою кошти, країна підписує меморандум про наміри, який вона має надалі імплементувати. Ми обрали 10 пунктів з меморандуму, які на нашу думку є найбільш важливими та відповідно матимуть вагомий вплив на економічне життя України у разі їх виконання.

1) Податки: очікується, що покращення в адмініструванні податків та митних надходжень збільшать доходи Держбюджету протягом року. Там, де заплановані доходи не виконуватимуться, витрати скоротять. Позапланові надходження підуть на зниження держборгу, виплати по затриманим платежам, збільшення інвестицій в інфраструктуру, підвищення стандартів життя найбільш вразливих верств населення. Будуть розроблені пропозиції щодо реформування податкової системи. При цьому нових податкових пільг, крім вже схвалених на подолання наслідків пандемії, не буде. До кінця вересня 2020 року буде розроблена схема добровільного розкриття порушень, що відповідатиме антикорупційному законодавству та прив’язана до нещодавно прийнятого законодавства щодо БЕПС.

Що це означає?

Україна зобов’язується не приймати радикальних податкових рішень, на кшталт податку на виведений капітал. У ряду постраждалих від пандемії галузей шансів отримати додаткові податкові преференції, які раніше були анонсовані комітетом ВР, буде менше.

2) Соціальна підтримка: програми державної соціальної підтримки буде покращено. Для цього планується: консолідувати обрані програми підтримки у схему Мінімального гарантованого доходу (GMI), збільшуючи розміри Програми; об’єднати програму GMI з чинною політикою щодо ринку праці; поліпшити верифікацію одержувачів коштів соцпрограм та покращити їх таргетування. 

Що це означає?

В Україні може з’явитись поняття мінімального гарантованого доходу, що потенційно послабить соціальну напругу серед найбідніших верств населення. Система соціальної підтримки, зокрема виплати по безробіттю, може бути покращена, а доступ до неї може бути спрощено.

3) Розкриття економічних злочинів: буде запроваджено єдиний орган розслідувань економічних, фінансових та податкових злочинів, крім випадків, що належать до підслідності НАБУ. Відповідний закон очікується 1 січня 2021 року. У ньому будуть прописані правила відбору кадрів, внутрішнього процесу прийняття рішень, та зовнішнього контролю, щоб забезпечити незалежність, підзвітність та відповідальність. 

Що це означає?

В Україні дуже низький рівень розкриття фінансових злочинів. Такі органи як Нацполіція інколи не лише не можуть розкрити злочин, а і саботують злочини на замовлення. Існує думка, що саме створення окремого органу покращить ситуацію. Створення такого відомства обговорюється вже декілька років, але консенсусу щодо того, кому буде підзвітне відомство, не досягнуто. Але схоже, що ДБР, СБУ, і Нацполіція скоро втратять можливість розслідувати фінансові злочини.

4) Інфляція: планується обмежити інфляцію у 5% (+/- 1%). У випадку виходу за ці рамки, для повернення цього рівня НБУ консультуватиметься з Виконавчим комітетом МВФ. НБУ буде слідкувати за фінансовими умовами, щоб оцінити потрібні заходи для забезпечення ліквідності.

Що це означає?

У разі, якщо ціни будуть зростати темпами вищими, ніж погоджено з МВФ, НБУ очевидно буде змушений вдатись до більш жорсткої монетарної політики, що матиме наслідком підвищення відсоткових ставок.

5) Держбанки: планується посилення заходів для вирішення проблемних кредитів в держбанках. Державні банки розроблятимуть обмежені в часі та надійні плани щодо позбавлення проблемних кредитів згідно з регуляціями НБУ. Вони будуть схвалюватися акціонерами та затверджуватися Радою фінансової стабільності та НБУ (орієнтир – кінець червня 2020 року). В той час, коли оздоровлення балансів буде допомагати відновленню кредитування, спеціальна робоча група буде визначати критерії для банківського кредитування, зокрема іпотечного.  Робоча група сформулює свої рекомендації та в разі необхідності запропонує законодавчі зміни до кінця червня 2020 року.

Що це означає?

Про розв’язання проблеми проблемних кредитів у державних банках говорять роками, але нічого не відбувається. Такі кредити накопичуються і є причиною збитків, які потім змушені покриватись фактично користуючись з бюджетних коштів. Нарешті ця проблема може бути вирішена.

6) Неплатоспроможні банки: планується застосувати адміністративну відповідальність для власників збанкрутілих банків. Як елемент зусиль щодо зменшення шкоди від банкрутства банків державі, ведеться робота над створенням стратегічного бюлетеня, який очікується розробити до кінця червня 2020 року. Він буде містити набір конкретних заходів з підвищення ефективності повернення активів від колишніх власників збанкрутілих банків разом із використанням адміністративних механізмів. 

Пропонується покращити законодавчі зміни, які регулюватимуть процедуру ліквідації банків. На підставі законопроєкту, який розробляється на заміну Закону «Про фінансові послуги», бенефіціарним кінцевим власникам збанкрутілих банків буде заборонено брати участь в небанківських фінансових установах в якості власника чи менеджера вищої ланки. НБУ вживатиме заходів примусу та нагляду за дотриманням вимог для таких власників та менеджерів.

Що це означає? 

Власників збанкрутілих банків не МВФ пам’ятає дотепер і намагається всіма способами не допустити можливості їх повернення на фінансовий ринок у будь-якому вигляді. 

7) Приватизація: Фонд держмайна до кінця грудня 2020 року розпочне тендери з продажу 2 великих держпідприємств, а до кінця червня 2021 року ще 3. Вибиратимуть між “Одеський припортовий завод”, “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”, “Центренерго”, “Електроважмаш”, “Шахта Краснолиманська”, “готель “Президент”. Продаж малих компаній та оренда держвласності будуть продовжуватись через «Прозорро.Сейл». До кінця листопада 2021 року планується змінити законодавство про приватизацію: збільшити період, протягом якого компанії можуть продаватися, на щонайменше 3 роки.

Що це означає?

Велика приватизація має бути продовжена не дивлячись на кризу. Водночас терміни продажу компаній можуть бути продовжені. Тож не факт, що в Україні не виникне ситуація на кшталт тої, що спостерігалась протягом останніх років, коли продаж підприємств декларувався, але по факту до цього не доходило. 

8) Борги домогосподарств: буде вирішена проблема заборгованостей та платіжної дисципліни домогосподарств шляхом розробки адекватного інструменту для стягнення платежів. Включно з підвищенням пені за прострочення та спрощеним режимом правового примусу.

Що це означає?

Не платити за комуналку стане складніше. Можна очікувати підвищену пеню і збільшення судових позовів компаній.

9) Медична реформа: реформування триватиме. НСЗУ функціонуватиме як єдиний гравець у сфері охорони здоров’я, забезпечуватиме моніторинг якості послуг та фінансової діяльності надавачів послуг. Надавачі послуг продовжать трансформацію у неприбуткові юрособи комунальної форми власності, їхнє фінансування відбуватиметься згідно з контрактами. Буде завершено розробку фінансованого НСЗУ пакету медичних послуг. Потреби будуть контролюватися через фінансові стимули з можливістю співфінансування для пацієнтів. Починаючи з 2020 року, МОЗ пілотуватиме централізовані медичні закупівлі через новостворене ДП «Медичні закупівлі України» з використанням «Прозорро».

Що це означає? 

Медична реформа буде продовжена попри заяви чинного міністра.

10) Земельна реформа: планується ряд заходів. По-перше, започаткувати Фонд неповних кредитних гарантій для фінансової підтримки малих фермерських господарств через представлення портфелю кредитних гарантій. По-друге, удосконалити процедури переоформлення землі, децентралізувати управління земельними ресурсами (законопроєкт 2194), передати державні землі у комунальну власність, передати функції контролю використання земель від кадастру відповідним органам. По-третє, започаткувати прозорий процес електронних земельних аукціонів та надання на таких аукціонах можливості для продажу державних та комунальних земель (законопроєкт 2195).

Що це означає? 

Земельна реформа триватиме. У даній парадигмі збільшиться роль муніципалітетів, які стануть розпорядниками державної землі, де спостерігається високий рівень корупції.