Державний “Ощадбанк” оголосив конкурс на голову правління. Про це повідомляється на сайті фінустанови.

Перед новим головою правління, зокрема, поставлять задачу збільшити кредитування малого й середнього бізнесу, досягти істотного скорочення непрацюючих активів, продовжити оптимізацію мережі відділень. 

До претендента серед іншого висунуто вимогу мати не менше ніж десять років стажу роботи в банківському секторі, у тому числі на керівних посадах – не менше п’яти, досвід розробки та управління складними проектами у сфері організаційних змін, стратегічного й інвестиційного планування, бюджетування у банках.

Чому це важливо?

Дотепер головою правління банку був Андрій Пишний. Контракт із ним Наглядова рада “Ощадбанку” автоматично продовжила на п’ять років. 

В НБУ засудили це, покликавшись на закріплену у законі “Про банки й банківську діяльність” вимогу проведення конкурсу на цю посаду. 

Після того, влітку 2019-го НБУ не погодив 5 з 9 членів Наглядової ради “Ощадбанку” і звернувся у Кабмін з проханням замінити Шевку Аджунера, Олексія Грінченка, Олексія Резнікова, Дмитра Власова та Даніеля Білака. 

Тих, хто залишився (Байба Апін, Міхаель Вайнштейн, Пітер Бріггс, Юрій Храмов) недостатньо для роботи органу. 

В “Ощадбанку” блокування з боку НБУ пов’язали з позаконкурсним призначенням Пишного. 

Зрештою наприкінці грудня 2019 року “Ощадбанк” оновив склад Наглядової ради. Туди увійшли: Байба Апін, Пітер Бріггс, Міхаель Вайнштейн, Хуан Енріке Перес Калот, Янне Харьюнпаа, Ігор Мітюков, представник держави від Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Юлія Пашко і представник президента Юрій Храмов. Заступником голови наглядової ради обрали Ігоря Мітюкова.

Контекст

З 2018 року у Наглядові ради державних банків має входити 6 незалежних членів. Міжнародні рекрутери формують шорт-лист, а уряд відбирає. Далі кандидатури має погодити кваліфікаційна комісія і спеціалізований комітет НБУ. 

“Ощадбанк” входить у перелік системно важливих банків. На його вклади фізосіб поширюється 100%-ва державна гарантія повернення. Частка непрацюючих кредитів в банк, на початок 2020 року склала 80,9 млн грн (друге місце після “Приватбанку” – 242,3 млн грн), тоді як на початок 2019-го було 98,9 млн грн.