Президент України Володимир Зеленський затвердив Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року. Він постановив увести в дію відповідний документ Ради національної безпеки і оборони України.
Про таке рішення йдеться в указі Президента. Контроль за забезпеченням виконання Стратегії вирішено покласти на секретаря РНБО, а уряд буде моніторити економічну стійкість та надавати щорічний звіт.
Про що йдеться в стратегії?
У цій стратегії затверджується бажані та критичні індикатори економічної безпеки. Ними визначено критичні межі та цільові орієнтири за індикаторами основних складових економічної безпеки.
Метою державної політики у сфері економічної безпеки визначаються національні економічні інтереси та економічний суверенітет. Також в документі визначаються поняття «економічна безпека», «національні економічні інтереси», «економічна стійкість» та «економічний суверенітет».
Які цільові фінансові орієнтири?
Індикатор | Критична межа | Цільовий орієнтир |
Відношення дефіциту державного бюджету до ВВП | 3% | 2-3% |
Відношення обсягу державного боргу до ВВП | 60% | 50% |
Обсяг валового зовнішнього боргу | 70% до ВВП | 40% до ВВП |
Валові міжнародні резерви України | 3 місяців імпорту | 5 місяців імпорту |
Частка довгострокових кредитів у загальному обсязі наданих кредитів | 25% | 60% |
Частка непрацюючих кредитів | 60% | 10% |
У документі передбачається досягнення цільового орієнтира у 2-3% відношення дефіциту держбюджету до ВВП. Критичною межею визначається 3%, однак у 2021-2022 роках допускається більший показник для подолання наслідків коронакризи.
Відношення обсягу держборгу до ВВП має залишатися на рівні 50%, а критичною межею визначили 60%. Обсяг валового зовнішнього боргу має становити 40% до ВВП, але не більше 70% до ВВП.
Валові міжнародні резерви мають покривати не менше 3-х місяців імпорту, а ціль — 5 місяців. Частка довгострокових кредитів у загальному обсязі наданих кредитів не має бути меншою за 25%, а в ідеалі — 60%.
Критичною межею частки непрацюючих кредитів визначено 60%. Значення цільового орієнтира по цьому показнику становить 10%.
Які цільові орієнтири зовнішньоекономічної безпеки?
Індикатор | Критична межа | Цільовий орієнтир |
Питома вага провідної країни-партнера у загальному обсязі експорту товарів | 25% | 5% |
Питома вага провідної країни-партнера у загальному обсязі імпорту товарів | 25% | 5% |
Питома вага провідного товару (товарної групи) у загальному обсязі експорту товарів | 10% | 5% |
Частка експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого і середньовисокого рівня у загальному обсязі експорту товарів | 15% | 28% |
Очікується, що частина найбільшої країни-партнера у загальному обсязі експорту та імпорту товарів не буде перевищувати 25%. Ціль цього показника — 5%.
Критичною часткою провідного товару чи групи товарів у загальному обсязі експорту встановлюється 10%, а орієнтиром буде 5%.
У експорті частка товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня не має бути меншою за 15%, а цільовим показником буде 28%.
Які цільові орієнтири інвестиційно-інноваційної безпеки?
Індикатор | Критична межа | Цільовий орієнтир |
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій | 4% ВВП | 6% ВВП |
Валове нагромадження основного капіталу | 18% ВВП | 25% ВВП |
Частка кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), у загальній кількості промислових підприємств | 10% | 25% |
Частка обсягу реалізованої інноваційної промислової продукції (товарів, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) промислових підприємств | 7% | 20% |
Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок за рахунок державного бюджету | 0,5% ВВП | 1,7% ВВП |
Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у валовому внутрішньому продукті | 0,9% | 3% |
Місце України у рейтингу за Глобальним інноваційним індексом | – | 43 |
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій має становити як мінімум 4%, а цільовий показник — 6%. Ціллю щодо вкладення коштів в основний капітал з метою розширення обсягів виробництва є 25% ВВП, а найнижчою критичною межею 18% ВВП.
Частка іноваційних підприємств серед всіх в Україні має становити 25%, мінімум — 10%. Частка проданої саме іноваційної продукції у загальній кількості товарів має становити 20% або як мінімум 7%.
Держбюджет має оплачувати наукові дослідження та розробки на 1,7% ВВП, мінімум — 0,5% ВВП. Загальні витрати на наукові дослідження та розробки має бути більшою за 0,9% та в ідеалі досягати 3% від ВВП.
Очікується, що у рейтингу за Глобальним інноваційним індексом Україна матиме 43 місце.
Які цільові орієнтири макроекономічної безпеки?
Індикатор | Критична межа | Цільовий орієнтир |
Перевищення індексом реальної середньомісячної заробітної плати індексу продуктивності праці в Україні | 12 в.п. | -0,5 – 0,5 в.п. |
Індекс фізичного обсягу ВВП | 100% | 106% |
ВВП у розрахунку на одного зайнятого | 100% | 103,6% |
Індекс споживчих цін на товари та послуги (до грудня попереднього року) | 12% | 5% |
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією Міжнародної організації праці) | 9% | 5% |
Схильність населення до заощадження | 3% | 12-14% |
Рівень тіньової економіки | 25% ВВП | 13% ВВП |
Очікується, що реальні зарплати українців будуть йти пліч-о-пліч з їх продуктивністю — різниця цих двох індексів буде коливатися на рівні -0,5 – 0,5 в.п. Критичною межею буде, якщо індекс реальної запрати перевищить індекс продуктивності праці на 12 в.п.
Позитивним зростанням ВВП буде показник у 106%, а мінімальним — 100%, тобто якщо ВВП стоятиме на місці. Аналогічний критичний показник у зростанні ВВП у розрахунку на одного зайнятого, але оптимальний показник має становити 103,6%.
Критичним рівнем інфляції вважатиметься 12%, а нормальним — 5%. Рівень безробіття серед дорослого населення не має перевищувати 9%. В ідеалі цей показник має становити 5%. Також очікується більша схильність населення до заощадження — 12-14% або критичні 3%.
Критичним рівнем тіньової економіки вважається 25% від обсягів ВВП. Нормальним показником тіньової економіки визначено 13% ВВП.
Що цьому передувало?
У березні уряд схвалив Стратегію економічної безпеки до 2025 року, якою визначається курс державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки.