Нещодавно оголосили цьогорічного переможця Нобелівської премії з економіки. Точніше переможців, їх цьогоріч аж троє: канадієць Девід Кард та американці Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс. Кожен з них отримає свою частину винагороди та пошани за суттєвий вклад у розвиток науки.
Дослідники вивчали природні експерименти — здавалося б складний процес, який після розбору здається геніально простим. Їх висновки допомогли світу наблизитися до розуміння складних процесів у багатьох сферах людського життя — не тільки в економіці. «Український капітал» розповість, за що троє дослідників цьогоріч отримають найпрестижнішу наукову нагороду.
За що їх відзначили?
Канадсько-американський економіст Девід Кард був відзначений половиною премії «за емпіричний внесок в економіку праці». Американські дослідники Ангріст та Імбенс були відзначені другою половиною премії за «методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків».
Піонерні дослідження в галузі природничих експериментів велися цими вченими паралельно з початку 90-х. Ангріст та Імбенс працювали над розвитком економетричної теорії виявлення причинно-наслідкових залежностей в природних експериментах, а Кард, як зазначили в самому нобелівському комітеті, привів до «нового розуміння ринку праці».
Їх роботи стосуються доведення можливості використання природніх експериментів у дослідженні соціально-економічних процесів. Донедавна вважалося, що економісти в цілому не можуть проводити контрольовані експерименти як фізики чи біологи. Однак дослідники вирішили, що краще замість створення необхідних умов для експерименту, краще знайти їх.
Лауреати змінили це уявлення, показавши, що природні експерименти відбуваються в житті набагато частіше, ніж здається. Вони довели, що необхідно лише знайти найближчі до ідеалу умови, щоб щось довести чи спростувати.
Що нового показав Кард?
Раніше вважалося, що збільшення розміру мінімальної зарплати негативно впливає на рівень зайнятості. Нібито роботодавці мають збільшувати витрати на одного працівника та, відповідно, зменшувати кількість працівників. Звучить логічно, однак реальних доказів цього ніхто не мав.
Перший дослідник провів природний експеримент — взяв дані двох сусідніх штатів у США, в одному з яких підвищувалася мінімальна зарплата, а в іншому — знижувалася. Він взяв показники зайнятості на територіях з однаковими умовами, але зі зміною саме того показника, який досліджувався.
Виявилося, що збільшення мінімальної зарплати не призводить до скорочення робочих місць. Суттєвого впливу, який, як вважалося, мало б зростання мінімалки, не відбулося. Тобто дослідник у природному експерименті, вплив на умови якого сам не мав, довів протилежне, ніж вважалося логічним.
Так само він спростував думку, що приток іммігрантів негативно впливає на стан уродженців країни. Під час масової міграції кубинців у США Карду видалася нагода це дослідити — зійшлися усі умови природнього експерименту. Виявилося, що негатив від цього отримують лише попередні іммігранти. Суттєвого зниження рівня зарплат та підвищення рівня безробіття, що здавалося б логічним, не відбулося.
Також виявилося, що для успіху людини на ринку праці якість шкільної освіти грає значущу роль, ніж вважалося раніше. Однак більшу увагу цьому питанню приділили саме двоє інших дослідників.
Що нового показали Ангріст та Імбенс?
Ангріст та Імбенс розв’язали численні труднощі інтерпретації природних експериментів. Вони показали, що результати таких експериментів дозволяють робити суворі причинно-наслідкові висновки.
Так, наприклад, в питанні важливості освіти для достатку людини було загальновідомо, що рівень освіти дійсно корелює з майбутньою зарплатою.
Однак очевидний та повністю достовірний причинно-наслідковий зв’язок у звичайній статистиці знайти було неможливо. Причини високого достатку можуть ховатися в їх вищій соціальній стратегії, працездатності чи таланті. Дослідники вирішили провести природний експеримент.
В США діти йдуть до школи не за віком, а за роком народження. Так дослідники розділили освітян за періодом народження в році — діти, які народжені наприкінці року, навчаються у школі довше, ніж діти, що народилися на початку.
Вони виявили, що діти, народженні пізніше в році, мають в перспективі більший достаток. Без створення особливих умов у природньому експерименті науковці довели, що додатковий рік у школі давав дітям плюс 9% заробітку в перспективі.
Де це застосовується?
Зараз природні експерименти стають все більш популярними в природничих науках. Вони дозволяють максимально скоротити розрив між практичними рекомендаціями чи гарними припущеннями та академічними настановами та науковими фактами.
Ці дослідження Карда, за які його відзначили, використовуються в частині політики праці. Роботи Ангріст та Імбенс — у відокремленні кореляції від причинно-наслідкових зв’язків. Однак ці роботи мають набагато більше значення — дослідники показали, що будь-яке припущення чи думку можна довести чи спростувати з природніми експериментами.
Їх результати дослідження дали приклад, як науковцям відрізняти причинно-наслідковий зв’язок від простої кореляції. Природним експериментом можна отримати науковий факт й у соціально-економічній сфері.
Це сьогодні може використовуватися при аналізі втручання державних заходів та оцінки їх ефективності. Дослідники придумали витончені та інтуїтивно зрозумілі способи, як встановити причинно-наслідковий зв’язок між «втручанням» влади та зміною будь-якого макроекономічного параметра.
Чому це важливо?
В економічних науках експерименти робити вкрай складно. Вони постійно стикаються з великою кількістю перепон: від неетичності до витрат. Так, наприклад, для дослідження впливу зростання мінімальної зарплати неможливо змусити владу чисто для експерименту підняти її. Чи, наприклад, змусити батьків зробити з життя їх дітей пожиттєвий експеримент.
Природні експерименти обходять ці проблеми. Вони дозволяють зробити висновки про причинно-наслідковий зв’язок на основі тих даних, які дослідники бачать в реальності. Вони досліджують ситуації, які просто сталися, бо сталися, та роблять з них висновки.
Без природніх експериментів багато аргументів — наприклад, що зростання мінімалки чи імміграція не збільшує безробіття, чи що гарна освіта означає високий достаток — були б лише сумнівними чи непоганими припущеннями. З використанням методів Карда, Ангріста та Імбенса ці припущення стали науковими фактами, а всі наступні такі припущення можуть доводитися чи спростовуватися у природних експериментах.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь