“Улюбленець Зеленського”, “людина Ахметова” і “сірого” куратора «слуг» Павлюка. Львів’янина Дениса Шмигаля, якого депутати на позачерговому засіданні ВРУ 4 березня призначили прем’єр-міністром, називають по-різному. У великому бізнесі він – завдяки Ахметову, у якого працював на керівних посадах, у великій політиці – завдяки Зеленському, бо саме за чинної влади встиг сісти у крісло віце-прем’єра – міністра розвитку громад та територій. Як цей бек-граунд вплине на діяльність нового уряду – поки що сказати важко. 

Однак з його перших виступів у сесійній залі та на ток-шоу Ucap спробував скласти економічну візію, якою керуватиметься новий прем’єр.  

Ринкова економіка із соціальним обличчям

Одразу ж після представлення на новій посаді, Денис Шмигаль сказав, що державний бюджет-2020 варто переглянути в бік збільшення соціальних видатків. 

“Вважаю, що ми повинні переглянути бюджет на 2020 рік. Особливо, в частині збільшення виплат і пенсій для простих українців. Є витрати, які ми повинні зменшити. Це стосується зарплат і премій посадових осіб, в тому числі міністрів нового уряду, членів ряду наглядових рад та інших чиновників “, – заявив Шмигаль.

Україна не готова до лібертаріантства, хоча це “хороша економічна технологія”, каже прем’єр. 

Разом з тим вважає, що питання відкриття ринку землі невідворотнє. 

“Я прихильник ринкової економіки… Ринок землі існує у всьому світі. Питання моделі – дискусійне питання. Воно зараз обговорюється в парламенті. Прем’єр-міністр не може зупинити це. Я прихильник того, щоб ринок землі був відкритий в першу чергу для українців”, – каже він. 

Що стосується іноземців, то тут очільник уряду не був оригінальним – питання продажу землі нерезидентам потрібно винести на Всеукраїнський референдум. 

Три пігулки для промисловості

Падіння промислового виробництва – було однією з тез, чому офіційно Зеленський був незадоволений роботою уряду Гончарука. Вирішення цієї проблеми, на думку Шмигаля, можна кадровим посиленням в Кабміні, а саме окремої посади міністра з розвитку промисловості, а також діалогом з профільними асоціаціями. 

“Крок №1 – отримати відповідь від наших промисловців, підприємців, малого й середнього бізнесу – а що для них треба? Це порядка ста кроків, які треба зробити уряду, парламенту, щоб бізнес відчув себе вдома… Далі – це робота на зовнішніх ринках для того, щоб розвинути наш експортний потенціал… Ми напевно єдині, хто не лобіював своїх виробників, аграріїв і промисловців. Третє – це створення відповідних умов з точки зору і податків, і зайнятості… Те, що почуємо від промисловців і підприємців, так і будемо працювати”.

Про співпрацю з МВФ

Поява в уряді Ігоря Уманського, який раніше висловлювався проти співпраці з МВФ, стала причиною розмов про ймовірне припинення співпраці з міжнародною організацією. Утім поки що сам Шмигаль у вірогідності такого розвитку подій не громадськість не укріпив. 

“Ми зацікавлені у співпраці з МВФ, з міжнародним фінансовими організаціями, тому що вперше за часів попереднього уряду президента Зеленського Україна почала якісно працювати з міжнародними фондами, а це добрий фінансовий ресурс для країни, тому що ці проекти якісні. Вони вчать і дають змогу бути в цивілізованому світовому ринку фінансового ресурсу”, – сказав він в ефірі ток-шоу. 

Про медичну реформу

Уряд Шмигаля планує продовжити медичну реформу Ульяни Супрун, оскільки, каже, 80% шляху в реформуванні медицини подолано.

“Ми будемо рухатися вперед, але ми сьогодні будемо приділяти велику увагу двом стовпам, для яких ця медична реформа робиться – медик і пацієт… У нас немає мети ліквідувати жоден медичний заклад, звільнити жодного медика”, – заявив він. 

Як відомо, з 1 квітня стартує програма медичних гарантій – перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно.  Національна служба здоров’я напряму оплачуватиме послуги медзакладів.

Про постачання води в окупований Крим 

Свою позицію щодо можливого відновлення подачі води в окупований Крим Шмигалю довелося пояснювати кілька разів.

“Питання подачі води в окупований Крим – це не питання торгівлі з окупантом, не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть у Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи. Ми не перекриємо воду для українців. Ми не можемо не давати воду українцям”, – сказав очільник уряду. 

Але опісля ток-шоу у Facebook він уточнив, що до деокупації це неможливо.

“Справді, з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази неможливо. Ця теза загубилася у галасі студії. Позиція залишається незмінною: ми хотіли би подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної змоги робити цього до деокупації півострова та повернення його до складу України”, – написав він. 

Більш чітко на це ж питання він відповів, виступаючи у ВРУ:

“Ми не будемо постачати воду для промислових і військових об’єктів. Знак оклику. Ми будем постачати воду в разі необхідності або гуманітарної загрози українцям воду для господарських потреб, для пиття – хоч цистернами хоч каністрами, хоч бутлями – ми маємо це забезпечити”.