Що сталося?

25 серпня Верховна Рада проголосувала за внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік». «За» прийняття змін до закону проголосували 326 нардепів.

Проєктом  змін передбачено підвищення мінімальної зарплати та встановлення її з 1 вересня 5 тисяч гривень у місячному розмірі. Зміни вніс 6 серпня до Ради Президент Зеленський та визначив ці зміни «як невідкладні».

Що змінюється?

Місячна мінімальна зарплата з 1 вересня підвищується з 4723 до 5000 гривень. Запропоноване президентом і схвалене депутатами підвищення мінімалки не є великим у розрізі однієї мінімальної зарплати — вона зростає на 5,86%. У наступному 2021 році мінімальну зарплату планують підвищувати двічі: у січні до 6000 грн, а у липні до 6500 грн.

Хто відчує зміни?

До мінімальної зарплати прив’язані зарплати держслужбовців та бюджетників. Тому передусім, підвищення «мінімалки» підіймає зарплати в бюджетному та держсекторах. Також зростуть і соціальні виплати, які «прив’язані» до мінімальної зарплати. 

Ця зміна вплине і на приватний сектор. Працівники на «мінімалці» отримають більшу офіційну зарплату та меншу «конвернту» частину. Але враховуючи розмір підвищення, ефект буде незначним. 

Скільки це буде коштувати бюджету?

Для реалізації зазначених ініціатив у проєкті змін до держбюджету на 2020 рік, за словами міністра фінансів Марченка, передбачено збільшення видатків на 4 млрд гривень. У пояснювальній записці, законодавці назвали проєкт «збалансованим». В ній повідомляється, що витрати на підняття мінімальної зарплати мають дорівнювати новим прибуткам. 

Звідки візьмуть кошти на підвищення «мінімалки»?

3,46 млрд грн — через економію видатків на обслуговування державного боргу. Це пояснюють відхиленням фактичного курсу національної валюти до іноземних валют у порівнянні з прогнозним курсом. Та залишок з 500 млн грн — через збільшення надходжень від податків. 

Від податку на доходи фізичних осіб та військовий збір планується отримати додаткових 0,4 млрд грн, а від ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування — 0,1 млрд гривень.

Втім таке пояснення не витримує ніякої критики, адже в Україні цього року рекордний дефіцит бюджету, який планується перекривати виключно коштом нових запозичень. В умовах, коли близько 60% доходів бюджету це запозичення, теза про економію видатків на обслуговування держборгу виглядає досить сумнівно.

Які плюси?

В експертних колах і досі чимало суперечок щодо цього кроку, в основному наводяться наступні тези:

  • Невелике, але покращення співвідношення мінімальної зарплати до витрат населення.
  • Можлива детінізація економіки. Збільшення частки «білої» частини в «сірих» зарплатах.
  • Невелике, але покращення попиту на внутрішньому ринку. Населення на «мінімалці» отримає на 277 грн більше для витрат.

Які мінуси?

  • Більший тягар на малий та середній бізнес. Зростають податки, прив’язані до мінімалки, та зростуть витрати та податки бізнесу на персонал.
  • Інфляційний ефект. Хоча інфляція й перебуває на нижчому рівні за запланований, її можливе підвищення — це ще один «податок», який платить населення.

Чому саме таке підвищення?

Головне науково-експертне управління ВР зазначило, що зазначене підвищення мінімальної зарплати «не досягає навіть величини фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Однак, законодавці відзначають, що це підвищення — лише початок поетапного збільшення мінімальної заробітної плати, яке запропонував Президент.

Суб’єктивно можна зробити висновок, що напередодні виборів, влада хоче показати результати своєї роботи, які будуть відчутні для суттєвої частини електорату.