За минулий рік з мапи українського банкінгу зникло майже пів тисячі відділень — двадцята частина від всієї кількості. З одного боку, показники великі, а з іншого — такі цифри є раціональними.

Український банкінг рухається на хвилі загальносвітової тенденції, коли вже десятиліттями фіксується така динаміка. Погляд на роки чи десятиліття вперед показує, що класичні банківські відділення можуть зникнути як такі.

«Український капітал» розповість про цю неоднозначну статистику, які банки закривають відділення та що про це говорять найбільші «вкорочувачі».

Все менше, і менше, і менше

Банківська сфера України увійшла в 2022 рік з 6,7 тисячі відділень та офісів. Якщо точніше — станом на 1 січня їх було 6 685. Однак торік їх було 7,1 тисячі, а два роки тому — 8 тисяч. А десять років тому їх кількість перевищувала 20 тисяч.

Динаміка спадна, але не незвична. Кількість банківських офісів стабільно скорочується ще з 2012 року.

Як видно, найгіршим часом для сфери був період 2015–2017 років, коли щороку закривалося 13–22% від всіх відділень — результат банкопаду, коли ринок покинули десятки назв банків. У 2018–2022 роках динаміка закриттів скоротилася і не перевищувала 11%. Торік, наприклад, закрилося 6,3% від всіх відділень.

Варто зазначити, що така динаміка в українській банківській сфері є майже повністю заслугою двох державних банків — «Ощадбанку» та «ПриватБанку». Кожен з них торік закрив понад 200 відділень, що складало близько 12% від загальної мережі — першої та другої за кількістю в Україні.

Кількість закриттів більшості інших банків не перевищувала 20 одиниць. Водночас деякі банки навпаки розширювали свою мережу. Серед них виділяються «КристалБанк», «ПУМБ» та «Акордбанк» — кожен відкрив більше десятка відділень.

З 2008-го до 2022-го кількість банківських відділень на 100 тисяч населення України скоротилася з 45,5 до 16,2. Проте скорочення цього показника в три рази не призвело до колапсу та «радянських» черг, що свідчить про стратегічність та природність процесу.

В чому причини цих закриттів

На перший погляд, така динаміка є не доброю. Проте її легко пояснити цифровізацією банківських процесів та, власне, одного з небагатьох плюсів коронакризи — появи дистанційних форм взаємодії банків з клієнтами.

«Багато клієнтів перейшли до нового способу споживання банківських послуг — цифрового та дистанційного. Клієнти готові відвідувати відділення тільки коли це їм потрібно. Трафік до відділень знижується», — пояснює Юрій Василевський, начальник центру інтегрованої моделі дистрибуції роздрібного бізнесу «Укрсиббанку».

Банк, за його словами, адаптує свою сервісну модель, створює підрозділи дистанційного обслуговування, де клієнти можуть отримати більшість функціоналу відділення окрім готівкових операцій у зручний для них спосіб та час.

«Таке зниження навантаження на відділення спричинило трансформації мережі, зниження кількості відділень при забезпеченні високого покриття основних місць присутності потоків людей», — зазначає Василевський.

Проте діджиталізація — не єдина причина. В «Ощадбанку» — рекордсмену по закриттю, серед причин зазначають зародження їх мережі ще в радянські часи. Тоді, як зазначає пресслужба держбанку, ніхто не замислювався над окупністю такої мережі, тож у ринкових умовах вона виявилась неефективною.

«У певних населених пунктах України впродовж тривалого часу економічна активність не спостерігається. Попит на банківські послуги, що мають формувати рентабельність та забезпечувати ефективну роботу відділень банку, повністю відсутній або має тенденцію до зменшення», — повідомили в держбанку.

Тому банк змушений припиняти діяльність окремих відділень. За їх словами, це вимога акціонера, який фокусує «Ощадбанк» на комерціалізації.

Хто є постійним відвідувачем відділень

Точного портрета типового постійного відвідувача відділень банків немає. У «Ощадбанку» пояснюють, що серед таких клієнтів присутній як «соціальний» сегмент, так і «преміальний».

«У переважній більшості клієнти відвідують відділення «Ощаду» з метою консультації, оформлення заставних кредитів (авто, іпотека), придбання монет тощо», — пояснюють в пресслужбі держбанку.

Водночас в «Укрсиббанку» пояснюють типового постійного відвідувача відділень по-особливому.

«Соціодемографічні портрети можуть бути найрізноманітнішим. Це більше поведінкові архетипи клієнтів. Наприклад, клієнти для яких важливим є те, що хтось за них проводить трансакційну активність, допомагає обрати найкраще рішення. Інші проводять операції з готівкою, деякі використовують депозитарій», — розповідає Юрій Василевський.

Загалом, за словами начальника центру інтегрованої моделі дистрибуції роздрібного бізнесу «Укрсиббанку», тенденція у їх поведінці така, що клієнти хочуть скоріше закінчити візит у відділення — отримати послугу тут та зараз без черг. Переносять онлайн досвід на офлайн.

В «Ощаді» зазначають, що більшість їх клієнтів нині отримують банківські послуги за допомогою дистанційних каналів: інформаційно-платіжних терміналів та застосунку. Така тенденція серед їх клієнтів протягом останніх двох років лише зміцнилася.

Великі банки підкреслюють, що абсолютна більшість їх послуг доступні наразі доступна у дистанційному та цифровому форматах, а готівковий сервіс крім відділень може проходити в банкоматах чи інформаційно-платіжних терміналах.

Що буде далі

Як у банку з іноземним капіталом, так і державному банку наголошують на тому, що оптимізація мережі українських банківських відділень буде продовжуватися.

«Планується продовжити трансформацію сервісної моделі банку згідно з потребами клієнтів, консолідацію відділень, приведення їх до нових форматів, включаючи (як це вже запроваджено в Європі) фокус на самообслуговування трансакційної діяльності клієнтів», — наголошують в «Укрсиббанку».

У «Ощадбанку» також говорять про удосконалення процесу дистанційного сервісу та діджиталізації процесів, які нині потребують реальної присутності. Водночас там повідомили, що, оптимізація їх мережі майже завершилася.

«Згідно зі Стратегією розвитку «Ощадбанку» на 2021-2024 роки, ухваленою Кабінетом Міністрів України, оптимізацію мережі та подальшу діджиталізацію сервісів буде продовжено. При цьому слід зазначити, що більшу частину роботи зі скорочення мережі вже виконано», — повідомили в держбанку.

Україна не єдина в таких процесах. Скорочення банківських відділень відбувається як в економіках, що розвиваються, так і у великих. З 2008 року кількість банківських відділень в більшості країн світу неухильно скорочується. Єдиним виключенням є країни зі значним приростом населення. 

Дослідники з німецького необанку N26 та американського Varo Bank торік опублікували роботу з провокаційною назвою «Смерть банків». Їх математика доводить, що до 2030 року в США кількість банківських відділень скоротиться до рівня середини 20-го століття, а до 2034 року всі класичні банківські відділення можуть повністю зникнути.

За 2019–2022 роки в середньому в Україні щороку закривалося понад 700 відділень. За такої динаміки в Україні в 2032 не залишиться жодного відділення, а навіть якщо на прогноз для нас накласти втричі менший показник — відділення зникнуть до 2049 року.

Водночас навіть експерти дослідників визнають, що такий прогноз — фантастичний кіберпанк.

«Традиційні банківські відділення дещо занепадають. Однак це не означає, що офіси та відділення банків незабаром зникнуть. Але вони все одно зміняться, — йдеться в їх матеріалі, — Технології будуть основним рушієм банківських інновацій та їх довгострокового майбутнього».