Форвард, своп, репо з контролем ризиків: які нові інструменти з’явилися на українському фінансовому ринку

Нещодавно Національний банк скасував низку обмежень, які діяли на українському валютному ринку. Внаслідок цього нові інструменти з’явилися на українському фінансовому ринку. Юридичним особам дозволили «форвардом» продавати валюту, а фізичним — ще й продавати. Останнім також дозволили маржинальну торгівлю та свопи з банками на валюту та метали.

Крім цього всього, на фінансовому ринку нещодавно відбулося тестування та успішне виконання першого репо з контролем ризиків. Це все відбувається на фоні заяв влади про запуск за декілька років фондового ринку в Україні. Які нові інструменти з’явились у бізнесу та українців — розбирався «Український капітал».

Форвард

Що це таке?

Національний банк зняв заборону для юридичних осіб на проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах «форвард». Теж саме стосується фізичних осіб, але у цьому випадку дозволено не лише продаж, а й в тому числі купівля.

Форвардний договір — це договір про майбутнє зобов’язання, або простіше — офіційна обіцянка щось продати чи купити. У ньому сторони домовляються, що колись у майбутньому одна сторона надасть товар, а інша — оплатить його, або навпаки. Його особливість у тому, що умови та ціна встановлюються під час укладення договору, а не в майбутньому.

Як це працюватиме для юридичних осіб?

Можливість використовувати такі нові інструменти отримали юридичні особи — правда, лише на продаж валюти.

Підприємство, якщо боїться валютних коливань, може домовитися з банком про форвард на продаж валюти. На цих умовах банк зобов’язується в певний визначений час у майбутньому купити у підприємства певну кількість валюти за «форвардною» ціною — встановленою зараз, в момент укладання угоди, а не за майбутнім курсом.

Для чого це треба?

«Юридичні особи таким чином можуть хеджувати валютні ризики, щоб мати більш прогнозовані фінансові результати. Це так само практично для суб’єктів, які не здійснюють зовнішню економічну діяльність, але використовують валюту в тих чи інших цілях», — каже партнер iPlan.ua Василь Матій.

Такий інструмент можуть використовувати, наприклад, українські виробники-експортери, які отримують валюту за свій товар. Це робиться ними для того, щоб не втратити дохід у гривні, якщо валюта раптом впаде в ціні. Підприємство страхується від коливання валюти, або професійною мовою — хеджує валютний ризик.

Як це працюватиме для фізичних осіб?

Теж саме стосується фізичних осіб, які також отримали нові інструменти на українському фінансовому ринку. Але у цьому випадку дозволено не лише продаж, а й в тому числі купівля.

Простою мовою — «фізики» тепер можуть фіксувати ціну валюти. Фізособа може укласти форвард на продаж валюти та закріпити ціну валюти у майбутньому. Також навпаки — фізособа може домовитися з іншою стороною про ціну валюти, яку планує вже купити у майбутньому.

Для цього це треба?

Якщо фізособа отримує дохід у валюті та теж не хоче втратити гривневий дохід, то може аналогічно до юрособи укладати форвард на продаж валюти. Вже можливість «форвардом» купувати валюту страхує «фізика» під час покупок речей, ціна яких прив’язана до валюти: нерухомості, авто тощо.

«Припустимо, у нас є валютні заощадження. Ми вагаємося, чи поміняти валюту на гривню, щоб розмістити її на депозит, чи ні, адже є ризик девальвації та втрати на різниці курсів», — розповів Василь Матій.

Яку вигоду отримують сторони?

Головна перевага форвардного договору — фіксація ціни на майбутню дату та обов’язковість виконання його умов. Загалом, це є і його головним недоліком — якщо в розрахунковий день ринкова ціна товару змінилася, контрагенти не можуть розірвати його.

«У нас є можливість поміняти валюту на гривню за фіксованим курсом та оформити гривневий депозит, отримуючи вищу дохідність. А вже користуючись форвардним контрактом зафіксувати для себе курс іноземної валюти, за якою ми купимо долар після закінчення депозиту», — пояснює практичний спосіб використання «форвардів» експерт.

Своп

Що це таке?

Ще однією новинкою стало те, що банкам дозволили використовувати нові інструменти з громадянами. Мова йде про «свопи», якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів.

За договором «своп» банки тепер можуть продати громадянам валюту чи метали (перша частина «свопу»), які потім зобов’язуються викупити (друга). При цьому ціна активу, за яким здійснюється продаж та купівля, узгоджується сторонами при укладенні договору «своп».

Як це працюватиме?

Фізособи-резиденти тепер зможуть прийти в банк з потребою у валюті чи металах та укласти там договір-своп. У першій частині угоди громадянин отримує валюту або метал від банку. У другій — відповідно до договору в конкретний день у майбутньому банк міняє цей же актив за встановленою раніше ціною.

Яку вигоду отримують сторони?

Операцією своп буде зручна в тому випадку, якщо у клієнта є кошти, в якій він має потребу, та одночасно короткострокова потреба у валюті чи банківському металі. Перевага в тому, що пов’язаний з ціною активу ризик зникає, адже ціна зворотнього викупу визначається завчасно.

«Наприклад, ситуація, коли нам потрібна визначена платіжна одиниця на обмежений проміжок часу, а потім її актуальність для нас зникає. За допомогою такого контракту ми можемо захиститися від валютних ризиків на конкретний обумовлений час», — пояснив експерт.

Вигода банку у тому, що він надає активи, звичайно ж, теж не безкоштовно. Вони можуть позбутися від непотрібного активу на певний термін та отримати від цього відсоток.

Репо з контролем ризиків

Що це таке?

Цей інструмент пройшов практичне випробування на українському фінансовому ринку. Першу операцію репо з контролем ризиків на минулому тижні провели на «Українській біржі» компанія «Універ» та «Альфа-Банк Україна».

Договір репо за своєю суттю схожий на своп, але тут активом вже будуть не валюта чи золото, а цінні папери. Умова як і у «свопу» — цінні папери спочатку переходять в інші руки за кошти, а згодом викуповуються за визначеною раніше ціною.

Як це працює?

При виконанні першої частини угоди репо цінні папери переходять від одного учасника ринку до іншого, який отримує за них кошти. Коли настає термін виконання другої частини угоди, цінні папери повертаються до їх початкового власника за визначену раніше суму.

Яку вигоду отримують сторони?

Сторона, що володіє цінними паперами, отримує позикові кошти на вигідних умовах, які суттєво відрізняються від умов банківського кредитування. Кредитор же практично не ризикує, тому що в будь-який момент може реалізувати цінні папери, залишені «в заставу».

Однак, як зазначив Василь Матій, Юридично не було ніякого примусу до здійснення, наприклад, зворотньої операції. Завжди є ризик невиконання умов договору зі змінами умов ринку. Так, наприклад, після зростання вартості цінних паперів сторона, яка їх отримала, була не зацікавлена у їх поверненні. Чи навпаки, якщо вартість цінних паперів падала, то резону викуповувати їх теж немає.

«Вартість цінних паперів може коливатися. Наприклад, якщо зросла облікова ставка. Тоді вартість цінного паперу знизилася, адже його дохідність буде нижча за нову ринкову. Відповідно, вартість цінних паперів впала та може бути навіть нижчою за кошти, які були видані в забезпечення цих паперів», — пояснює Матій.

Це питання там вирішили з посередником.

То що «з контролем ризиків»?

Репо з контролем ризиків — це тристороннє репо, в якому присутній контрагент-страхувальник. Контрагент у договорі репо з контролем ризиків зобов’язується виконати зобов’язання перед учасником договору, незалежно від того, чи виконав умови інший учасник.

Посередником в цьому кейсі виступив банк «Розрахунковий центр», який отримав від сторін договору репо певний завдаток. Матій пояснив: якщо сторони сумлінно виконують умови договору, вони отримують завдаток назад, не виконують — залишаються без завдатку.