Фінансовий ринок стане sustainable, або як НБУ змусить банки Землю любити

В найближчі декілька років банки та небанківські фінансові установи стануть суттєво «сталішими». Національний банк України разом з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) презентували документ, який з першого погляду може здатися просто віянням екологічної повістки, але він насправді несе в собі великі зміни.

Розроблена НБУ у співпраці з IFC «Політика щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року» говорить про розбудову сталого (sustainable) фінансового сектору. Крім загальних принципів сталого розвитку в документі публікується дорожня карта перспективних великих змін.

Читайте також

Сталий розвиток: що це, чому це важливо та до чого тут Україна

«Український капітал» розповість, як зміниться український фінансовий ринок в плані екологічності у наступні чотири роки.

Як зміниться сам регулятор та звітність

На поточний рік Нацбанком було заплановано декілька подій, які вже відбулися: дослідження впровадження екологічнішої політики, презентація концепції. Також за планом від поточного року тема сталого фінансування стане звичною в офіційній мові регулятора.

Саме з наступного року розпочнеться підготовка регулятора до основних змін.

У наступні чотири роки регулятор почне вчити учасників ринку та хоче пояснювати їм ідеї сталого фінансування. Також там обіцяють звітувати про досягнення з розвитку сталого фінансування в Україні. Навіть хочуть провести в кінці 2022 року міжнародну конференцію з розвитку сталого фінансування.

У період 2022–2024 років НБУ проводитиме тренінги для учасників фінансового ринку на тему ESG. В аналогічний період плюс 2025 рік для них також відбуватимуться тренінги, де банкірів навчатимуть керувати екологічними та соціальними ризиками.

ESG — абревіатура environment, social та governance, або ж сфери довкілля, суспільства та управління. Оцінка ставлення компаній до них та відповідальної діяльності в цих сферах сьогодні стає одним з важливих аспектів в питанні інвестицій.

Рейтингові агенції зараз формують (подібний до кредитного рейтингу) так званий ESG-рейтинг компаній: від найгіршого CCC до найліпшого AAA. В ньому оцінюється кожен з трьох критеріїв — якість ставлення до довкілля, суспільства та відповідальність корпоративного управління.

У 2023 році розпочнуться нові дворічні тренінги від НБУ. В цей раз регулятор вчитиме учасників ринку стандартам розкриття інформації про ESG — згодом вони матимуть звітуватися про ці критерії.

Наступні великі зміни в роботі регулятора відбудуться на початку 2024 року. Тоді він у межах пруденційного нагляду розпочне контроль відбору фінустановами проєктів для фінансування з точки зору їх ролі для сталого розвитку.

У кінці року блок пруденційного нагляду почне займатися ідентифікацією та управлінням ризиками сталого розвитку в банках та страхових компаніях. Блок застосовуватиме пруденційні інструменти для стимулювання переходу до сталої економіки.

Також у систему моніторингу фінансової стабільності інтегрують кліматичні аспекти, які стануть одним із дослідницьких пріоритетів НБУ. У питання стабільного функціонування фінансової системи включать критерій екологічності.

Тематичні зміни торкнуться ще й стандартів бухгалтерського обліку та звітів до регулятора. Там у кінці 2024 року хочуть розглянути питання зображення у звітності критеріїв екологічного ризику — ризиків сталого розвитку.

На які зміни очікувати банкам

Першими кинуться на амбразуру саме банки. Вони перші відчують на собі нове регулятивне екологічне віяння.

Спочатку відбудуться зміни з нормативноправовими/розпорядчими актами, що стосуються корпоративного управління банків. Банківська нормативка почне зазнавати ESG-змін на початку 2022 року.

У другій половині наступного року Нацбанк розпочне підготовку до розв’язання питання розкриття банками інформації про ESG. Тоді ж розроблятимуться перші вимоги для банківських установ щодо управління екологічними та соціальними ризиками.

Вже в кінці наступного року розпочнеться відповідальна робота з боку банків — НБУ затвердить стандарт, за яким їм доведеться  звітуватися про відповідність ESG-критеріям. Перед банками з’явиться перший реальний обов’язок розкривати, наскільки їх діяльність відповідає ідеям сталого розвитку.

У кінці 2023 року у банків з’явиться додаткова робота — регулятор рекомендуватиме їм розкривати інформацію про оцінку та відбір проєктів для фінансування з точки зору їх ролі для сталого розвитку. При відборі проєктів для фінансування вони матимуть описувати їх вплив на довкілля.

Перший контроль за виконанням попередніх обов’язків та рекомендацій з’явиться лише під кінець 2024 року. Тоді Нацбанк планує зобов’язати та розпочати контроль за розкриттям банками інформації про те, наскільки сталою є їх діяльність.

На які зміни очікувати небанківським фінустановам

Більшість змін, які відбуватимуть у банківській сфері, плавно перейде на небанківські фінансові установи. Вони із запізненням від них отримуватимуть нові рекомендації та вимоги від Нацбанку.

Під sustainable-приціл «небанки» потраплять ближче до кінця 2022 року — майже на рік пізніше від банків. Тоді у регуляторі почнуть дослідження питання включення ESG-факторів в оцінці корпоративного управління НФУ.

Нормативка щодо корпоративного управління вже небанківських фінансових установ зазнає ESG-змін лише в другій половині 2024 року. Відповідні зміни в банківській сфері вже пройдуть дворічне тестування. Ближче до кінця року для них, як і раніше до банків, будуть застосовані стандарти із розкриття інформації про ESG.

Тоді ж «небанкам» презентують принципи, за якими вони (подібно до банків) будуть зображати інформацію про оцінку та відбір проєктів для фінансування з точки зору їх ролі для сталого розвитку.

Також у кінці 2024-го до «небанків» з’являться аналогічні вимоги щодо розкриття банками інформації про те, наскільки sustainable є їх діяльність. Їм, як і банкам, рекомендуватимуть при відборі проєктів для фінансування описувати оцінку їх впливу на екологію.

Водночас з’являться перші вимоги до НФУ — з управління екологічними та соціальними ризиками. 

Проте як і у всьому «небанкам» дають більшу фору в публікації та перевірці «сталості» їх діяльності. Публікувати її вони матимуть вже з кінця 2024 року, а контролювати розкриття цієї інформації регулятор планує лише на початку 2025 року.