Дистанційна робота: які права та обов’язки працівників і роботодавців прописані у новому законі

На початку минулого року багато офісних працівників були вимушені спробувати, що таке дистанційна робота. Застарілі норми у трудовому законодавстві не відповідали сучасним умовам, тому парламент прийняв законопроєкт 4051. Він оновлює цю сферу, розділяє поняття дистанційної та надомної роботи, унормовує їх бюрократичні формальності та уточнює права працівників і роботодавців. 

Якщо дистанційна робота має певну свободу «в просторі», то надомна робота робить працівника прикутим до визначеного робочого місця. У оновленому законі прибрали непотрібну бюрократію, але залишилися певні обов’язки у роботодавця. «Український капітал» пояснить, як тепер регулюється робота з дому та коли треба буде оновити трудовий договір.

Для чого цей законопроєкт?

На початку пандемії Кодекс законів про працю України вже отримав поняття надомної та дистанційної роботи. Однак віддалена робота досі регулювалася неактуальними правилами з минулого тисячоліття.

Новий законопроєкт має на меті вдосконалення правових відносин у сфері віддаленої роботи. Це нововведення має сформувати нову культуру працевлаштування та врегулювати стосунки роботодавець-працівник, якщо останній працює віддалено. 

Які нові форми роботи з’являються?

Тепер з’явилися два різні поняття — дистанційна робота та надомна робота. Нові форми мають різне законодавче визначення та мають різні можливості, обов’язки та права.

Дистанційна робота — це коли працівник самостійно обирає робоче місце та самостійно відповідає за безпеку праці. В цій формі працівники можуть не дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку компанії, але не мають перевищувати норму робочого часу. Така форма може бути прописана «поряд» зі стандартною роботою у приміщеннях роботодавця.

Надомна робота ж передбачає фіксоване робоче місце. Якщо працівник хоче попрацювати, наприклад, у кафе, він має запитати дозволу в роботодавця. Також на такого працівника поширюється загальний режим роботи компанії. Така форма не може бути прописана «поряд» зі стандартною роботою — тільки вдома.

Хто може претендувати на дистанційну роботу за законом?

Перейти на дистанційну чи надомну роботу можна будь-кому. Однак переважне право на роботу у себе вдома можуть мати жінки з дітьми до 15 років, інваліди та пенсіонери, навіть які досягли пенсійного віку, але не отримують пенсію. Також таке право мають особи зі зниженою працездатністю, та ті, хто здійснює догляд за інвалідами або хворими членами сім’ї.

Крім зазначених вище на дистанційку пріорітетне право мають працівники у міжсезонний період, як їх робота має сезонний характер, очні студенти та ті, хто з об’єктивних причин не може бути зайнятий безпосередньо на виробництві в цій місцевості.

Які права забирає та надає працівнику дистанційна робота?

Ніяких прав працівники не втрачають. Права тих, хто працює в офісі, як і тих, хто на дистанційній роботі, залишаються без змін. Норми роботи та виробництва мають бути однакові для всіх категорій працівників, а також «дистанційка» не змінює умови оплати праці.

Під час надомної роботи та дистанційної роботи працівник може вимагати від роботодавця засоби для роботи. Також можна вимагати компенсацію, якщо використовуються власні засоби роботи. Працівник вимушений самостійно шукати та використовувати засоби за свій кошт, якщо підписався на такі умови.

Новинка в законі — право на перехід до дистанційної роботи, якщо на роботі працівник зазнає дискримінації. Йому можна відмовити, якщо дистанційна робота на його посаді неможлива або йому не вдалося довести факт дискримінації, сексуального домагання, насильства тощо.

Чи потрібно укладати новий договір про такі форми роботи?

Загалом, так. Трудовий договір з прописаною дистанційною чи надомною роботою слід укласти у письмовій формі, як було з класичною офісною роботою. До речі, в ньому також для дистанційної роботи прописується вільний час працівника — період відключення, коли можна просто вимкнути будь-який зв’язок.

Однак зараз за законом не обов’язково бігти підписувати договір. Під час епідемії, пандемії, а також військових, техногенних, природних чи інших загроз умови дистанційної чи надомної роботи можна прописувати не в договорі, а в указі роботодавця. Там також можна прописати гнучкий режим робочого часу, який також унормовано в законі.

Що є новий гнучкий режим робочого часу?

Гнучкий режим робочого часу стосується дистанційної роботи, за якої працівники можуть не дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку компанії. Головна умова — дотримання встановленої норми тривалості робочого часу.

У цьому підпункті договору прописується фіксований час, протягом якого працівник повинен виконувати свої обов’язки. Це не обов’язково 9-18, а може бути 6-10 зранку та 16-20 — ввечері тощо. Також можна піти на змінний час — той самий справжній гнучкий режим, коли працівник сам обирає час роботи.

Гнучкий режим не застосовується в організації, якщо він є несумісним з її видом діяльності або вимогами щодо безпеки праці. Роботодавець має право на місяць за один рік запровадити звичайний графік роботи.

Як оплачується працівнику простій?

У законі уточнено умови оплати за простій роботи з вини працівника та без його вини. Про початок простою, тобто неможливості виконання обов’язків, працівник має попередити своє керівництво.

Час простою на дистанційці без вини працівника оплачується як мінімум у дві третини стандартної ставки. Якщо простій виник через небезпеку для життя чи здоров’я працівника, він оплачується повністю. Якщо у простої винен працівник, це може не оплачуватися зовсім.

Які нові бюрократичні формальності створює нова дистанційна робота?

Якщо після карантину підписання трудового договору про дистанційку буде обов’язкове, то нині все трохи простіше. Працівник може ознайомлюватися дистанційно з усіма необхідними для роботи документами: мова йде про правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, локальні нормативні акти, повідомлення тощо.

Щодо бюрократичних формальностей роботи: роботодавець має вести облік робочого часу працівника. Незрозумілі реєстраційні листи робочих завдань та обов’язковий облік усіх працівників, які чомусь хотіли зробити роздільні за гендером, на щастя, не потрапили в законопроєкт другого читання. Тепер роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу та контролювати її виконання.

Раніше «Український капітал» запитав у трьох великих компаній з різних сфер: телеком, IT та фінансів, як у них відбувається дистанційна робота зараз. Директор з управління персоналом компаній «Київстар», «Luxoft Україна» та банку «Альфа-Банк Україна» розповіли UCap про реалії роботи в нинішніх умовах.