Міністерство цифрової трансформації презентувало «Дію» версії 2.0. В оновленому застосунку з’явилися нові онлайн-послуги та низка нових електронних документів: раніше вже був презентований е-паспорт, а тепер з’явилася й електронний податковий номер. Саме ці два паперові документи потрібні в банках та фінорганізаціях для отримання послуг. А вже сама поява цих документів у цифровому форматі створює нові можливості для ринку — проводити дистанційне обслуговування в банках.

Тепер дистанційні фінансові послуги — не щось футуристичне, а це питання часу та готовності організацій. А деякі вже виявилися готові: «ПриватБанк» та Monobank вже оголосили про плани щодо впровадження таких дистанційних послуг. «Український капітал» запитав у експертів ринку, що це означає на практиці, як це змінить сучасні умови та які можливі переваги чи небезпеки.

Що відбувається?

5 жовтня відбувся Diia Summit — презентація нових електронних послуг у застосунку та порталі «Дія». Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував оновлену версію додатку та порталу.

Для українців стали доступними нові цифрові документи: податковий (ідентифікаційний) код, довідка переселенця, свідоцтво про народження дитини, та послуги: шеринг документів, можливість сплатити штрафи ПДР та заборгованості по виконавчих провадженнях.

Найважливіше в оновленому застосунку — це цифровий податковий код та можливість шерингу документів. Разом з цифровим паспортом, який вже присутній в застосунку, це дозволяє дистанційне обслуговування в банках. І ринок миттєво відреагував.

Петр Крумханзл«Представлена сьогодні командою Мінцифри технологія шеринга документів в оновленому додатку «Дія» дозволяє звести верифікацію клієнтів до автоматичної процедури. Будь-який наш клієнт може сформувати і передати банку електронний пакет документів за допомогою цього додатка», — повідомив голова правління «ПриватБанку» Петр Крумханзл одразу після презентації.

Процес верифікації клієнта в банку через застосунок «Дія»

Однак, наприклад, до дистанційного відкриття рахунку потенційному клієнту «ПриватБанку» ще треба буде оптимізувати роботу. А український інтернет-банкінг Monobank, як зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, вже готовий до цього.

Михайло Федоров«Із сьогоднішнього дня вже в Monobank можна відкрити онлайн-рахунок через «Дію». Не треба ні зустрічатися, ні робити якісь копії. Це дуже прискорить розвиток фінсектору», — розповів на презентації Михайло Федоров.

Як це буде працювати?

Використовувати дистанційний метод ідентифікації клієнти та банки зможуть після підключення останніх до систем Мінцифри. Раніше ми вже розповідали зі слів НБУ про те, як відбуватиметься цей процес: через захищені канали банк отримуватиме дані клієнта через «Дію» з державних реєстрів.

Олександр Єфремов«Що являє собою віддалена верифікація в класичному розумінні цього слова? На моєму прикладі відкриття рахунку в закордонному банку, це відеодзвінок. Під час нього співробітник банку просить тебе і покрутитися в різні боки, і покрутити документ, що засвідчує твою особистість. Він повинен переконатися, що ти — це ти насправді. У нашому випадку, тепер все буде відбувається автоматично», — розповів генеральний директор компанії Kitsoft Олександр Єфремов.

Але як відбуватиметься дистанційне обслуговування в банках на практиці в українських банках? Це пояснив голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури Комітету ВР з питань цифрової трансформації, експерт з питань ІТ-технологій та інформаційної безпеки Олександр Федієнко:

  • Спочатку клієнт заповнює дані про себе, наприклад, на сайті банку.
  • На етапі, коли банк запитує підтвердження особи, клієнт обирає підтвердження через «Дію».
  • Тоді клієнт отримує у себе на телефоні запит на передачу документів банку;
  • На запит «Дія» формує копії цифрових документів з даних Єдиного демографічного реєстру та Податкової служби.
  • Далі клієнт отримує сповіщення в застосунку та підтверджує передачу персональних даних банку-запитувачу.
  • Через захищені канали «Дія» надсилає банку копії цифрових документів, які підписані е-підписом «Дії»;
  • Тоді клієнт успішно ідентифікується та швидко і зручно отримує послугу.

Це все добре — у майбутньому цей процес економитиме багато часу. Але виникає інше питання. Що зміниться в банківській системі вже зараз? Вже зараз в «ПриватБанку» зникла потреба робити ксерокопію паперового паспорта на податкового номера, якщо у клієнта є «дієвий» паспорт та ІПН. Ця функція є найпростішою та, вірогідно, більшість роздрібних банків швидко включаться у цей процес.

«Нинішня опція повністю ліквідує фізичний шеринг документів, який є зараз. Він прибирає необхідність ксерити документи, ставити на них «копія вірна» та підпис. До того ж крім зручності тут є й інша складова — безпека. На запит банку або іншої структури від «Дії» буде приходить пакет документів з е-підписом Мінцифри та обов’язковою міткою часу. Це виключає можливість маніпуляцій за аналогією з тими, які раніше були з ксерокопіями паспортів, підписаних «заднім числом», — зазначає Олександр Єфремов.

Чому це важливо?

Однозначно, це великий злам у сфері фінансових послуг. Це не проста маленька бюрократична реформа, яка економить трохи часу — це великий заділ на майбутнє, вважають експерти. 

Олена Мініч«Я думаю, банківський сектор — це тільки початок. Це найвимогливіший сегмент з точки зору ідентифікації клієнта. Будь-яка інша послуга, яка вимагає паспортних даних — страховка, будь-які контракти тощо, може у майбутньому використовувати цей же механізм ідентифікації клієнта.

Це переведе дуже багато процедур у повний онлайн режим. З огляду на коронавірусну ситуацію — це дуже важливий і корисний момент. Загалом цифрова ідентифікація — це фундамент для всіх інших цифрових послуг», — розповіла експертка з питань цифрової економіки Олена Мініч.

Однак, внутрішні правила та випрацьована роками система роботи банків ще потребуватимуть змін. Зараз 2 банки вже розповіли про готовність, але лише один може виконати дійсно дистанційне обслуговування в банках. Більшість банків, вірогідно, ще довго вимагатимуть присутності клієнта у відділенні.

Олена Коробкова«Це ще не революція. Крім паспорта та ідентифікаційного коду для відкриття рахунку необхідно підписати ряд документів та договір. Але без копіювання паперових ідентифікаційних документів вже можна буде обійтися. Думаю, вже у близькій перспективі більшість орієнтованих на роздріб банків впровадять потрібні для цього процеси та технології, — розповіла виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. — Тим часом ми (з Мінцифри, — UCap) продовжуємо спільну роботу щодо наступних кроків, які відкриють можливість отримання банками (за згодою клієнтів) іншої необхідної інформації з державних реєстрів та баз даних, а також над зручними для людей інструментами підписання договорів без відвідування банківських відділень».

І якщо повернутися до життєвих моментів, мати запаролені паспорт та гаманець в одному гаджеті, який до того ж ще захищений сканером відбитку пальця чи обличчя — це просто зручно. Використовувати новий цифровий паспорт можна буде не лише для отримання фінансових послуг, а ще для ділових поїздок.

«Ще один приклад, де це може використовуватися — готелі. Згідно із законом, вони повинні перевіряти особистість того, хто до них заселяється. Але з урахуванням того, що у них, як правило, немає сильної IT-складової, але цифровий слід відвідувача їм потрібен — їм від додатка «Дія» буде приходити пакет документів», — підсумував Олександр Єфремов.