Скільки коштує страховий поліс

Головна відмінність індивідуальних полісів від корпоративних — їх ціна. Перші у 2-3 рази дорожчі, попри те, що набір опцій по ним значно вужчий. Так, якщо корпоративна страховка на одну людину обійдеться роботодавцю в 5 тисяч гривень, то клієнт «з вулиці» заплатить за неї зі своєї кишені 8-25 тисяч гривень. В середньому, співвідношення страхова сума/вартість страховки складає 1:12.

Причина такого вибіркового ціноутворення в тому, що клієнти «з вулиці» медстраховки купують переважно лише тоді, коли вже захворіли. Іншими словами — щоб полікуватися коштом страхової. Іншими словами — для СК «самостійні» страховки збиткові. Якщо страхувати тих, хто швидко витратить суму, що перевищує страховий платіж, страхова компанія просто збанкрутує.

«Не подобається — не бери. Такі клієнти все одно приходять до нас цілеспрямовано лікуватися. Вони невигідні страховим. Інша справа — корпоративні. Страховій вони потрібні оскільки страхуються превентивно. У них страхова сума може взагалі залишитися недоторканою. Тому для них ми робимо найрізноманітніші програми — мало не під кожного клієнта», — пояснює керуючий акціонер СК «Арсенал Страхування» Марина Авдєєва.

Експерти наголошують — те, що індивідуальні страховки здебільшого купують клієнти, які мало не на наступний день біжать по ним лікуватися — не означає, що превентивних клієнтів серед тих, хто «з вулиці», немає.

«Вони є, але їх дуже мало. Недостатньо для повноцінного попиту, який би дозволив страховим знижувати вартість полісів», — пояснює генеральний директор асоціації страхового бізнесу В’ячеслав Черняховський.

Як правило, добровільне медичне страхування зі своєї кишені охоче оплачують батьки, які розуміють, що діти можуть хворіти часто. І особливо — батьки новонароджених. Тому поліси для дітей першого року життя найдорожчі та «найзаповненіші» – внаслідок щеплень, профоглядів та інших.

«Часто приходять страхуватися і колишні «корпоративщики». Вони вже порівняли сервіс звичайної та страхової медицини — не хочуть повертатися до першої. Тому готові платити зі своєї кишені за другу», — розповідає Ірина Бонковська.

Нерідко «самостійні» страховки купують й просто заможні клієнти. Для них це питання більше зручності, ніж вигоди. Річ у тім, що страхова займається організацією лікувального процесу набагато ефективніше, ніж якби людина це робила сама.

«Страхова забезпечує максимальний асистанс — шукає та пропонує зручні стиковки. Плюс, коли ти йдеш до лікаря по страховій, тебе і запишуть швидше, і обслужать швидше. Адже страхові з клініками співпрацюють — останні забезпечують їх клієнтами», — пояснює Марина Авдєєва.

Таким клієнтам важливо і те, що страхова бере на себе роль медичного арбітра між клінікою та пацієнтом. Наприклад, лікарі з асистансу можуть підказати, де клініка перестрахувалась, призначивши або непотрібне обстеження, або зайві медикаменти.

Саме тому в Україні небагато клієнтів, які можуть собі дозволити заплатити за страховку 25 тисяч гривень. Не багато у нас і страхових, які насправді готові такі поліси продавати, а не лише декларувати це. За словами Авдєєвої, в основному на це йдуть страхові, у яких потужний медичний портфель, та, відповідно, багато корпоративних клієнтів. Роблять страхові це не заради прибутку, а для розширення свого страхового портфоліо і підвищення лояльності клієнтів.