Валютний бум: що означають цьогорічні рекордні показники обміну-продажу валют населенням

У вересні 2021 купівля-продаж валют стала рекордною від моменту початку спостережень Національного банку України з 2012 року. Це, відповідно, було ще за докризового рівня. Серед причин — як ситуація на глобальних ринках, так і ряд локальних факторів, про які дізнався «Український капітал».

У вересні фізичні особи загалом продали та купили майже по 2,4 млрд доларів готівкової та безготівкової валюти в еквіваленті, що фактично є рекордом відколи НБУ почав вести статистику. 

Згідно з даними НБУ, у вересні українці продали майже 2 млрд доларів готівкової та 408 млн доларів безготівкової валюти в еквіваленті. Водночас населення купило майже 2 млрд доларів готівкової та 388 млн доларів безготівкової валюти в еквіваленті — найвищий показник з 2013 року. 

Загальне сальдо з початку року для валютного ринку при цьому лишається для НБУ досить комфортним.

«Сальдо операцій клієнтів на готівковому сегменті у поточному році є значним та додатнім (1,3 млрд доларів станом на 11 жовтня), тобто обсяг продажу валюти населенням переважає над обсягом купівлі» — зазначили в НБУ у відповіді на запит ucap.io.

Це означає, що ситуація на ринку спокійна, немає «перекосів» у попиті та пропозиції. Тому регулятору не потрібно виходити на ринок з суттєвими інтервенціями. 

Загалом суттєвий ріст купівлі-продажу пов’язаний зі зростанням ділової активності населення, бізнесу та тіньової економіки. Також вплинув на ситуацію глобальний ріст цін на український імпорт та експорт. 

Причина перша: активізація тіньового бізнесу, детінізація валютного ринку 

«Обсяг доларової економіки зростає, коли збільшується ділова активність — на ринку загалом та у тіньовій економіці», — пояснює Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital.

У статистику НБУ з операцій фізичних осіб з купівлі/продажу іноземної валюти входять як операції реальних фізичних осіб, так і дані пунктів обміну валют, із якими співпрацює також «сірий» бізнес, акцентує Іван Угляниця, інвестиційний аналітик. 

Це стосується будь-якого бізнесу, який має справу із притоком з-за кордону чи відтоком валюти з України. Аналітик пояснює, що сюди можна включати малий бізнес або професійний, а також фрилансерів чи IT. Або, наприклад, це може бути «сірий» сільськогосподарський бізнес, який становить 20-30% від «прозорого». Він може зібрати урожай, експортувати його і продати за кордоном, а потім отримує оплату у валюті назад. 

«Обсяги операцій на готівковому сегменті валютного ринку у кілька разів перевищують обсяги операцій громадян через безготівкові канали обслуговування (онлайн обмін валют тощо) попри значно більшу зручність останніх. Це може свідчити про те, що на готівковому сегменті операції проводять не лише звичайні фізичні особи, а й учасники тіньового сектору економіки», — додають у Національному банку у відповіді на запит ucap.io. 

Але обрахувати масштаби цієї «тіньової активізації» складно, кажуть НБУ й опитані ucap.io експерти. 

«У статистиці за готівковими валюто-обмінним операціям містяться усі операції, що здійснюються банками та небанківськими установами із своїми клієнтами. З огляду на це відокремити звичайних осіб від представників тіньового сектору економіки (за умови проведення операцій на суму нижче порогу фінансового моніторингу) неможливо», — кажуть у регуляторі. 

Водночас експерти розповіли ucap.io не тільки про активізацію тіньового бізнесу, а і про одночасну детінізацію валютного ринку.

«Зростання обсягів як купівлі, так і продажу іноземної валюти пов’язані із детінізацією ринку. Цей процес триває вже декілька років – адже із кризою 2014–2015 років й встановлення тоді серйозних обмежень на валютообмінні операції, значна їх частина пішла в тінь. Показники дев’яти місяців 2021 року майже дорівнюють аналогічним показникам обсягу купівлі та продажу за 2019 та 2020 роки», — пояснює Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU. 

Причина друга: у населення зросли доходи

Чітку залежність між доходами громадян у доларовому еквіваленті та обсягами купівлі-продажу валюти населенням бачать у Concorde Capital. Активність громадян збільшується під час економічного зростання і спадає у кризові періоди. Це чітко відстежується на графіку.

«Зокрема, в періоди економічного піднесення у громадян зростає впевненість у завтрашньому дні, збільшується схильність до споживання, зростає обсяг купівлі товарів тривалого користування, одягу, нерухомості, автомобілів. Для цих покупок громадяни використовують заощадження, які вони робили в іноземній валюті, отже, зростає обсяг продажу валюти», — пояснює Євгенія Ахтирко. 

Втім ця сама причина працює і в іншу сторону, оскільки українці використовують готівку у валюті як один із основних видів заощаджень через стабільний тренд недовіри до національної валюти та банків. Отже, для заощаджень громадяни будуть далі продовжувати купувати валюту. 

«Купівля населенням валюти більш чутлива до курсових коливань і в останні два місяці справді зросла швидше за тренд. Я це схильний пояснювати девальваційними очікуваннями населення. Зі зміцненням гривні все більше людей намагаються зіграти на відскоку курсу на кілька відсотків. На мою думку, низькі ставки за депозитами та зручність валютообмінних операцій, які в більшості банків можна робити онлайн і 24/7, стимулюють людей шукати альтернативні варіанти як змусити їх кошти працювати», — пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. 

Причина третя: глобальні ринки та збільшення переказів заробітчан

У Нацбанку нагадують про залежність України від глобальних ринків, що впливає на стан валютного ринку. Там повторюють, що Україна — мала відкрита економіка, а ціни на український експорт на імпорт ростуть. 

«Цього року у світі стрімко зростають ціни на товари українського експорту та імпорту. Це впливає на збільшення масштабів торгів на валютному ринку України, зокрема на поглиблення як обсягів купівлі, так і обсягів продажу валюти. Готівковий сегмент є частиною валютного ринку, який відчуває вплив глобальних процесів. Додатковим чинником збільшення обсягу операцій на готівковому сегменті валютного ринку є також збільшення обсягів переказів трудових мігрантів із-за кордону», — пояснюють в НБУ. 

Про фактор переказів заробітчан, який впливає на продаж валют, каже також Михайло Демків. Він додає, що зростання продажу валюти стале і корелює зі збільшенням переказів заробітчан з-за кордону — однак продаж менш волатильний, ніж купівля валюти.

Що буде далі? 

Загалом, досвід попередніх років свідчить, що зазвичай наприкінці року ситуація із купівлею-продажем валюти населенням близька до рівноваги. У регуляторі вважають, що 2021 рік не стане виключенням – попит та пропозиція валюти будуть збалансованими.

Їхній прогноз ґрунтується на тому, що на пропозицію валюти в кінці року буде впливати три основні фактори: підготовка до новорічних свят, купівля автомобілів за знижками перед зміною модельного ряду та перекази від трудових мігрантів. Своєю чергою на попит впливатиме зростання доходів наприкінці 2021 року. Утім, НБУ не виключає й інших факторів.