Кредитний бум не завжди закінчується фінансовою кризою. Однак історії, коли активне кредитування супроводжується швидким зростанням будівництва, найчастіше мають “поганий” фінал.

Про це йдеться дослідженні МВФ, який проаналізував 55 розвинутих економік країн світу, і країн що розвиваються, та виявив, як сигнали в будівельній галузі можуть допомогти відокремити небезпечні буми, від епізодів бурхливого, але здорового зростання кредитування.

У своєму дослідженні аналітики зібрали дані із 1970 по 2014 рік і дійшли висновку, що тривалі кредитні буми, які демонстрували стрімкий ріст будівництва, ніколи не закінчувались добре. Тобто із 59 епізодів кредитних бумів, дві третини з усіх закінчились кризою.

Про що говорить будівництво

Порівнюючи “спокійні часи” та періоди кредитного буму, дослідники МВФ дійшли висновку, що під час пожвавлення кредитування додана вартість майже по всім галузям зростає швидше, однак будівельний сектор отримує від кредитування максимальний виграш, – майже в 2-3 рази вище, ніж у середньому по економіці. Однак саме він і найбільше страждає під час періоду спаду – темпи скорочення доданої вартості та зайнятості у будівництві майже втричі перевищують за середньоекономічні.

Крім того, саме будівництво – єдина галузь, завдяки якій можна явно простежи різницю між “хорошими” та “поганими” бумами.

У середньому, під час “поганого” буму середньорічний темп зростання доданої вартості у будівництві майже на 2,5 п.п. вищий, ніж під час “хорошого”, а темп зростання зайнятості у галузі – вище на 3 п.п. Інші галузі такої різниці не демонструють, зазначають дослідники.

Чому саме будівництво?

За даними аналітиків, будівельний сектор виробляє значні матеріальні активи, які можуть використовуватися в якості застави для отримання кредиту, що допомагає залучити в галузь більше коштів. Крім того, під час бумів може істотно зрости борг як самих забудовників, що мають значні потреби в зовнішньому фінансуванні, так і кінцевих споживачів, що беруть кредити, наприклад, на покупку житла. 

До того ж, зростання кредитного навантаження може посилити наслідки подальшої кризи: розпродаж активів (наприклад, через дефолти по кредитах під заставу нерухомості) може ще більше знизити ціни на нерухомість, що, в свою чергу, спричинить тиск на баланси банків і домогосподарств, які інвестували в будівництво, змусивши банки ще більше скорочувати кредитування, а домогосподарства – витрати на споживання. Що ми і бачили у 2008 році.

Висновки

За даними аналітиків, якщо кредитний бум триває більше трьох років і супроводжується випереджаючим зростанням будівельного сектора, то він завершується спадом в 74% випадків. Якщо бум триває більше трьох років, але без випереджаючого зростання будівництва, то ймовірність подальшого спаду знижується до 50%. 

До того ж, після завершення “поганого” буму у наступні три роки в середньому середньорічні темпи зростання ВВП знижуються на 3%. Якщо ж бум не супроводжувався зростанням будівнцтва – то темпи гальмування росту економіки 1,7 рази меньше – 1,9%.

Автори дослідження вважають, що ці закономірності можуть виявитися корисними для регуляторів і економістів. Оскільки незвично високий зріст активності в будівництві під час кредитного буму – привід розглянути можливість посилення макроекономічної політики або введення обмежень на ринку кредитування для уникнення економічної кризи.