Раніше не прогнозоване впровадження карантину «вихідного дня» не матиме суттєвого впливу на економічні підсумки року. За оцінками Мінекономіки втрати становлять 0,04-0,06 в.п. у розрахунку за рік, йдеться в огляді економічної активності за жовтень.
Згідно з оглядом, основний удар прийшовся на малі та середні підприємства (МСП), не зачепивши при цьому фінансової системи. Це дозволило уникнути фінансової дестабілізації та продовжувати безперебійну діяльність банківської сфери під час карантину.
Оскільки частка малих та середніх підприємств за видами економічної діяльності (ВЕД), діяльність яких потрапила під дію заборони та жорстких обмежень у загальному обсязі доданої вартості за витратами виробництва є незначною, і становить лише 6,2% (у 2019 році), то за підсумком року падіння ВВП очікується в межах прогнозованих тенденцій – 4,8%-5,0% (р/р).
Зазначається, що окремим негативним чинником впливу до кінця року є низхідна динаміка у сільському господарстві, зокрема рослинництві, в умовах надзвичайно нижчого за минулорічний рекордний обсяг врожаю зернових культур, а також овочів, фруктів та олійних культур.
Що цьому передувало?
- Сфера культурних та креативних індустрій постраждає найбільше через карантин вихідного дня — міністр культури Олександр Ткаченко, який єдиний в уряді не голосував за його введення, зазначав про можливу втрату 50% доходів у культурних, креативних та туристичних сферах. Однак бізнес у сфері культури втратив до 60-80% доходів через нову форму карантину.