Інфляція: що це таке, як вона працює та як впливає на нас

Для пострадянському просторі «інфляція» є одним із найбільш поширених термінів у інформаційному просторі. Це явище є суттєвою проблемою української економіки з самого початку спроби побудувати систему ринкової економіки. На додаток, з 2015 року Нацбанк почав декларувати, що дотримується режиму «інфляційного таргетування», відмовившись від контролю за курсом національної валюти.

Замість того щоб утримувати фіксований курс гривні, регулятор слідкує за інфляцією та намагається впливати на неї за допомогою облікової ставки. Від неї також залежить і вартість кредитів. За логікою, тепер якщо інфляція перевищує цільовий діапазон, то регулятор не має допускати суттєвої девальвації, яка призводить до інфляції. Загалом сьогодні це один із ключових економічних показників, який впливає на сучасну монетарну політику України. 

 «Український капітал» пояснить, що таке інфляція, як вона працює, як вимірюється та як впливає на всіх учасників економіки.

Що таке інфляція?

Що таке інфляція?

Інфляція — це показник зміни ціни на певний товар або послугу за певний час. Коли ціни на товари чи послуги в середньому зростають — це і називається інфляцією.

Інфляція насправді є одним з найпростіших економічних явищ. Це явище описує поступове зростання цін та повільне зниження купівельної спроможності вашого гаманця внаслідок знецінення валюти. В нашому випадку — це гривня.

Коли гривня знецінюється у вартості, зменшується її купівельна спроможність. З часом потрібно все більше гривень, щоб придбати таку ж кількість товарів чи послуг, ніж це було раніше. Інфляція показує саме ту цифру, наскільки більше гривень треба для купівлі певного товару.

Що таке інфляція на практиці?

За січень-лютий інфляція на споживчому ринку склала 2,3%. Це означає, що ціни на споживчі товари за два місяці зросли на 2,3%. Той пакет продуктів, що на початку року коштував 1000 грн, станом на кінець лютого коштував 1023 грн.

Що таке інфляція на практиці? Як інфляція з часом може змінювати ціну товару

Це здається невеликим здорожчанням, але це лише короткостроковий показник інфляції. Якщо подивитися на це явище за більший період, то виявляється справжня його суть.

Так, наприклад, за 2016-2020 роки сумарна інфляція складає рівно 45%. Це означає, що ціни на споживчі товари за останні 5 років зросли на 45%. Пакет продуктів, який на початку 2016 року коштував 1000 грн, в кінці 2020 року коштує вже 1450 грн.

Це явище описує поступове зростання цін та повільне зниження купівельної спроможності вашого гаманця внаслідок знецінення валюти.

Середня номінальна зарплата у 2016 році складала 5 187 грн, а у 2020 році — 11 596 грн. З 2016 по 2020 роки вона зросла на 123,5%. Знаючи, скільки була інфляція за ці роки — 45%, можна вирахувати реальне зростання середньої зарплати, яка виросла всього на 78,5%. Натомість українська статистика не завжди відзеркалює реальність, адже офіційний рівень зарплат суттєво занижений і його розрахунок залежить від рівня мінімальної заробітної плати, яка номінально зростала.

Як формується інфляція?

Якщо спростити, то інфляція є наслідком збільшення попиту на продукцію та послуги або збільшення собівартості продукції. Якщо ж говорити теоретично, то інфляцію викликають два глобальних процеси.

Економісти не завжди сходяться на думці щодо факторів, які можуть вплинути на інфляцію — зростання цін в економіці. Якщо спростити, то інфляція є наслідком збільшення попиту на продукцію та послуги або збільшення собівартості продукції. Якщо ж говорити теоретично, то інфляцію викликають два глобальних процеси.

Коли зменшується ВВП. Скорочення валового внутрішнього продукту, про який ми пояснювали раніше, при незмінному обсязі грошової маси в обігу є одним з глобальних причин інфляції. Якщо кількість продукції, виробленої в Україні зменшується, а кількість грошей залишається на одному рівні, то ціни на продукцію зростають — виникає інфляція.

Коли зростає кількість грошей. Цей процес схожий на попередній, але діє з іншого боку. Коли державні витрати, наприклад, бюджетні, зростають саме коштом емісії — випуску нових гривень — знову виникає інфляція. Якщо продукції більше не виробляється, тоді ціни на продукцію теж зростають.

В західній класифікації називають дві основні причини виникнення інфляції: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції. Ці обидві причини інфляції є результатом збільшення сукупного попиту на певні товари та послуги.

Інфляція попиту виникає, коли економіка зростає та зростають зарплати. Тоді населення може купувати більше — зростає попит. В такому випадку виробники вимушені піднімати вартість продукції, щоб збільшити зарплату своїм працівникам та щоб не виникало дефіциту.

Інфляція пропозиції виникає, коли виробник підвищує ціни через збільшення собівартості продукції: сировини або робочої сили. Також ціни збільшуються, коли все ж таки з’являється дефіцит чи є достатній попит серед населення. Або ж на ринку є монополіст, який отримує можливість впливати на ринкову вартість своєї продукції.

Як можна регулювати інфляцію?

Як можна регулювати інфляцію? У реальній економіці одночасно діють як немонетарні причини інфляції — те, про що ми, загалом, говорили в минулій частині, так і монетарні. Монетарні заходи можуть регулювати інфляцію, реагуючи на зміни в реальній сфері економіки.

У реальній економіці одночасно діють як немонетарні причини інфляції — те, про що ми, загалом, говорили в минулій частині, так і монетарні. Монетарні заходи можуть регулювати інфляцію, реагуючи на зміни в реальній сфері економіки.

Так, зміни кредитно-грошової політики, зміни маси грошей в обігу, та підвищення чи зниження облікової ставки впливають на цінність грошей в економіці. Відповідно, вони можуть впливати й на інфляцію. Ці важелі впливу в Україні має наш Національний банк.

Наприклад, якщо Нацбанк почне друкувати гривні, то на це реагуватимуть ціни виробників. Ціни на їх продукцію зростають — інфляція зростає. Якщо Нацбанк навпаки знищить певну кількість гривень, то ціни будуть падати.

Також важливим практичним важелем на інфляцію є облікова ставка — те, під скільки відсотків Нацбанк кредитує інші банки. Якщо вона зростає, банки менше беруть в борг, менше кредитують та, відповідно, купівельна спроможність населення, як і інфляція, залишається на місці. Якщо ж облікова ставка зменшується, банки активніше беруть в борг у НБУ та кредитують населення. Купівельна спроможність населення зростає, а виробники можуть збільшувати ціни на товари — інфляція зростає.

Також немонетарні методи регуляції інфляції може застосовувати наш уряд та парламент. Наприклад, збільшуючи чи зменшуючи мінімальну зарплату, зменшуючи чи збільшуючи частку держави в економіці, збільшуючи чи зменшуючи державні витрати держбюджету, змінюючи податки тощо.

Яка буває інфляція?

ВІДКРИТА ІНФЛЯЦІЯ ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ ПОВЗУЧА ІНФЛЯЦІЯ ГАЛОПУЮЧА ІНФЛЯЦІЯ ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ ЗБАЛАНСОВАНА ІНФЛЯЦІЯ НЕЗБАЛАНСОВАНА ІНФЛЯЦІЯ ОЧІКУВАНА ІНФЛЯЦІЯ  НЕОЧІКУВАНА ІНФЛЯЦІЯ  ІМПОРТОВАНА ІНФЛЯЦІЯ ЕКСПОРТОВАНА ІНФЛЯЦІЯ ДЕФЛЯЦІЯ СТАГФЛЯЦІЯ АГФЛЯЦІЯ ШРИНКФЛЯЦІЯ

Загалом є декілька найпоширеніших класифікацій інфляції, які допомагають зрозуміти це явище. Так, наприклад, за характером прояву виділяють відкриту та приховану інфляцію.

Відкрита інфляція з’являється сама по собі без жорсткого контролю держави. Це звична інфляція. Прихована інфляція — це коли ціни та зарплати повністю контролює держава. При такій інфляції з’являється дефіцит. Товари, які мають дорожчати, залишаються доступними, а виробник втрачає можливість задовольнити попит.

Також виділяють види інфляції за її швидкістю. Є повзуча інфляція — це зростання цін менше ніж 10% на рік. Така інфляція вважається «здоровою» для економіки. Після неї йде галопуюча інфляція — 10-50% на рік, яка вважається «нездоровою», вона потребує регуляції держави. Божевільна інфляція, яка більше за 50% на рік, називають гіперінфляцією.

Є збалансована інфляція — коли ціни на всі товари зростають рівномірно, та незбалансована інфляція — коли ціни на різні товари збільшуються нерівномірно. Є очікувана інфляція — прогнозована, та неочікувана інфляція. Також є імпортована — коли зростають ціни на імпортовані товари чи збільшується кількість іноземної валюти, та експортована інфляція — той же процес, але з експортними товарами.

Також існує протилежне до інфляції явище — дефляція. Якщо під час інфляції ціни зростають, то під час дефляції ціни падають. Це явище також вважають «нездоровим», адже тривала дефляція може стати причиною економічної кризи.

А взагалі економісти мають звичку вигадувати нові види інфляції. Ситуацію, коли економіка в стагнації та зростають ціни, можуть називати стагфляцією. Коли зростають ціни на агропродукцію, таке називають агфляцією. Взагалі інфляцій буває багато.

Навіть є поняття шринкфляція — це коли виробник зберігає ціну, але зменшує (shrink) об’єм товару. Наприклад, в магазинах зараз важко знайти саме 1 літр молока. Іноді це 0,9 літра, а іноді й 0,8 літра, але ціна за пакет залишається такою, як була за літр.

Як подивитися на інфляцію?

Найвідомішим показником інфляції є індекс споживчих цін (ІСЦ). Це «простіша» інфляція, споживацька. Для цього показника обраховують звичайні споживчі товари, які купує населення. Зростання ж ціни, наприклад, залізної руди в цей показник не входить — для такого є індекс цін виробників (ІЦВ).

Індекс споживчих цін та індекс цін виробників.

Ці показники вираховуються в усіх країнах приблизно за однаковим методом їх статистичними державними органами. В Україні таку функцію виконує Державна служба статистики. Саме на сайті Держстату доступні відкриті дані щодо ІСЦ та ІЦВ за весь час обрахунку.

Там надають показники інфляції проти останнього місяця, у порівнянні з відповідним місяцем минулого року — річну інфляцію. Також там можна побачити порівняння до базисного періоду — наприклад, як ціни зросли у 2020 році у порівнянні з 2016 роком. Погратися з цими показниками можна в калькуляторі інфляції від Держстату.

Як рахують інфляцію в Україні?

Якщо цікава точна методологія, то, наприклад, довідник Держстату з обрахунку ІСЦ знаходиться за посиланням. Спробуємо спростити методичку статистів та пояснити те, як рахують інфляцію в Україні.

Як рахують інфляцію в Україні?

Що дорожчає? Спершу формується споживчий набір товарів та послуг — найважливіших та найпопулярніших. Умовою потрапляння товару чи послуги в ІСЦ є те, що його частка в витратах населення має становити не менше 0,1%. Цей список переглядається кожні 5 років. Колекційні предмети, антикваріат, дороге мистецтво тощо не входить до цього списку.

Де дорожчає? Потім Держстат обирає території, на яких збирається інформація про зростання цін. Очевидно, статистичні представники фізично не можуть відвідати всі магазини в Україні. Тому там обирають найбільш репрезентативні «точки» — міста, де збиратимуть інформацію.

Як дорожчає? Коли у Держстаті визначили товари та місцевість оцінки, тоді там приступають вже, власне, до перевірки та реєстрації цін. Спочатку записуються місцеві ціни, а згодом з них формуються регіональні та всенаціональний середній показник цін. Тоді ціни порівнюють з цінами за минулий місяць й минулорічними та публікують ІСЦ на своєму сайті. 

Як зрозуміти інфляцію?

Інфляція може мати як негативний вплив на соціально-економічні процеси, так і позитивний.

Інфляція може мати як негативний вплив на соціально-економічні процеси, так і позитивний.

В чому негатив? Всі грошові запаси поступово знецінюються. Якщо це відбувається прогнозовано, то це ще можна контролювати. Коли ж відбувається непередбачена інфляція, як часто буває в Україні, тоді грошові запаси дуже знецінюються.

Разом із грошовими запасами знецінюються і цінні папери. Іноді навіть дохідні інвестиції можуть не давати реального доходу через знецінення грошей. Якщо, наприклад, звичайний банківський відсоток нижче рівня інфляції, то економічний добробут навіть тих, хто зберігає свої кошти на депозитах в банках, зменшується.

Внаслідок інфляції програють кредитори, продавці, експортери, працівники бюджетних підприємств. Емісія грошей може ще більше збільшити інфляцію, яка може перетворитися в гіперінфляцію — фактичний крах економіки, коли підприємства банкрутують та закриваються, а населення витрачає всі кошти лише на товари першої необхідності.

В чому позитив? Інфляція має стимулюючий вплив на товарообіг. Споживачі купують потрібні їм товари сьогодні, адже їх ціна постійно зростає. Також інфляція створює мотивуючий фактор для споживачів. Якщо ціни зростають, тоді й доходи мають зростати, а для цього має зростати продуктивність покупця як робітника.

Також інфляція перерозподіляє доходи між кредиторами та позичальниками. У виграші, до речі, виявляються позичальники. Довгостроковий кредит під фіксовані відсотки дозволяє позичальнику лише частину відсотків, яку не «з’їдає» інфляція.

При інфляції виграють боржники, покупці, імпортери та працівники реального сектора економіки. Вона служить фактором «природного відбору» економічної еволюції. Слабкі підприємства розоряються, а сильні та ефективні підприємства залишаються функціонувати та збільшують валовий внутрішній продукт країни.

Що не так сьогодні з інфляцією?

Сьогодні у світі спостерігаються нові економічні явища, які дещо змінюють закони економіки. Раніше збільшення коштів в економіці з подальшим неминучим зростанням споживання призводили до прискорення інфляції та розігріву економіки.

Сьогодні ж як показує практика західних країн, після приходу на фінансові ринки великої кількості некваліфікованих інвесторів, трансмісія перестає працювати, адже гроші йдуть не в економіку, а на фондовий ринок, внаслідок чого реальне споживання і як наслідок інфляція зростає несуттєво, натомість на фінансових ринках утворюються «бульбашки».