Малі та середні фермери — ризикові клієнти, масштаб яких довгий час ігнорувався банками. Через це вони не мали доступу до фінансування, щоб розвивати свій бізнес.

4 листопада парламент дав їм нову надію, проголосувавши у другому читанні законопроєкт, за яким держава гарантує 50% повернення аграрного кредиту для малих та середніх фермерів-підприємців. Для цього створять Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Як він буде працювати та як буде видавати кредити, розповість «Український капітал»

Законопроєкт №3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» входить у загальний «пазл» законопроєктів для підтримки земельної реформи

На створення установи у держави ще піде приблизно місяць-рік, каже Олег Нів’євський, доцент Київської школи економіки та керівник Центру досліджень продовольства та землекористування. Він також додає, що за задумом фонд має бути прибутковим, а не просто витягувати кошти з бюджету. Держава фондує установу перший раз, аби вона запустилася, далі він має стати самоокупним. 

Засновником Фонду є Кабінет Міністрів, а частка держави там має бути мінімум 51%. Але у фонду є учасники — це як державні, так і недержавні юрособи. За законом, ними також можуть бути міжнародні фінансові організації.

Учасники зможуть управляти фондом та отримувати свою частину його прибутку. Вони також мають право відступити свою частку чи її частину, а у випадку ліквідації фонду — отримати частину майна після розрахунків з кредиторами. 

Прописані норми закону дозволяють стати учасником фонду, наприклад, Міжнародній фінансовій корпорації (IFC) або Європейському банку реконструкції та розвитку. На користь цієї теорії каже нещодавня підтримка створення фонду з боку Матті Маасікаса, голови Представництва ЄС в Україні. 

«Це забезпечить доступ українським дрібним фермерам до фінансування та доступних кредитів, щоб вони могли купувати сільськогосподарську землю та інвестувати у свій бізнес. ЄС готовий підтримати Фонд», — писав голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.

Хто і як зможе отримати кредит

Найперше, що потрібно знати — кредитувати під гарантії держави будуть тільки зареєстрованих фермерів-підприємців. Кредитувати фізосіб, які без офіційної реєстрації працюють фермерами, фінустанови-учасники програми не будуть.

Проте експерти очікують, що Фонд часткового гарантування кредитів спростить життя малим фермерам без кредитної історії чи достатньої застави для покриття ризиків за банківськими кредитами. 

За законопроєктом, позичальниками таких кредитів можуть бути мікро-, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції. Вони мають володіти землями сільськогосподарського призначення не більше, ніж 500 га (сюди також включаються земельні ділянки, які купили за кредитні кошти). Важливо, що це не сумарний показник — тобто, не тільки 500 га у 1 юрособи, а також і у всієї групи пов’язаних із суб’єктом підприємництва контрагентів. 

«Законопроєкт допомагає дрібним фермерам конкурувати на рівні із середніми та великим підприємствами у закупівлі землі. Так склалося, що дрібні фермери не мають доступу до кредитних ресурсів: банкам не цікаво із ними співпрацювати. З ними дуже великі ризики, адже вони не ведуть нормально звітність, є ризики зобов’язань. Банкам краще працювати з великими клієнтами та середніми (понад 2000 га), або ж з агрохолдингами. І це саме той випадок, коли державі треба втручатися, зменшувати ризикованість кредитування дрібного фермерства», — пояснює Олег Нів’євський.

На державні гарантії можуть претендувати юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які провадять діяльність у галузі сільського господарства. Загальні збори фонду визначають цільову групу суб’єктів підприємництва, які претендують на держгарантії. 

Важливо, що фонд надаватиме гарантії 50% непогашеної суми основного боргу, якщо підприємець оголосить дефолт. Але не може давати гарантію на більше, ніж 10 років. Це відрізняється від програми державних гарантій для малого бізнесу із 100% покриттям державою, яку уряд запустив у березні 2021 року. 

Читайте також: Кредит під державні гарантії для малого бізнесу: як працює програма і де можна отримати

Малі фермери, за словами Нів’євського, зможуть використати ці кошти на купівлю нових сільськогосподарських земель, довгострокове фінансування проєктів та поповнення обігових коштів.

У законопроєкті також розраховується обсяг наданих непокритих гарантій. Він не може перевищувати розмір регулятивного капіталу Фонду більше, ніж у 4 рази. 

«При гарантуванні 50% кожна гривня гарантій Фонду перетвориться на 8 гривень для малих аграріїв. Наприклад, при регулятивному капіталі в 100 млн грн, Фонд матиме змогу видати гарантій фінансовим установам на суму 400 млн грн. Якщо ці гарантії покривають 50%, то інші 50% ризиків беруть на себе фінансові установи, видаючи кредитів на загальну суму 800 млн грн», — пояснює Олег Нів’євський. 

Які критерії для фермерів та фінустанов

Рада затверджує критерії прийнятності для фінустанов, які будуть надавати кредити фермерам. З критеріями для підприємців законодавці обійшлися просто — прописали, кому точно не можна давати гарантії держави. Але у фонді можуть встановлювати також додаткові критерії, окрім прописаних в законопроекті. 

Не можуть отримати держгарантії цей перелік: 

  • юрособи, де учасники чи кінцеві бенефіціари одночасно учасники/акціонери/члени інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
  • ФОПи, які також є учасниками/акціонерами/членами юросіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;
  • юрособи, «учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави»; 
  • юрособи, де неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера) або де вони зареєстровані в офшорних зонах згідно з переліком Кабміну;
  • підсанкційні фізособи та юрособи;
  • юрособи, яких контролюють особи з держав, що не співпрацюють з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
  • юрособи, які фінансують тероризм чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави-агресора;

Як буде працювати Фонд

Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є небанківською фінансовою установою з особливим статусом — такий же статус має і «Фонд розвитку підприємництва», який займається програмою кредитів «5-7-9%». 

Законопроєкт 3205-2 рамковий — там прописані правовий статус та засади діяльності Фонду. Чимало буде прописане у статуті фонду, а не в законодавстві. Це стосується його найменування, організаційно-правової форми, розмір статутного капіталу та порядок його формування, правил гри для органів управління фонду та інші потрібні порядки. 

Через таку особливість законопроєкту, він отримав нищівну критику юристів парламенту, які аналізують проекти законів. Вони навіть вбачають у цьому корупційний ризик, але чи він дійсно є, покаже час. 

Фондом управлятимуть наступні органи: 

  • загальні збори учасників Фонду (вищий орган управління фонду);
  • рада Фонду (орган управління фонду);
  • правління Фонду (виконавчий орган фонду);

Загальні збори будуть розв’язувати будь-які питання діяльності Фонду.

Найперше, вони будуть визначати цільові групи суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов’язань за кредитними договорами. Також учасники зборів розподіляють чистий прибуток фонду, затверджують розмір дивідендів учасникам і створюють стратегію розвитку Фонду на 3 роки.

Кожен учасник загальних зборів має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Фонду. А рішення з боку учасника-держави приймає засновник — уряд. 

Правління Фонду здійснює «управління поточною діяльністю Фонду».

Вони розв’язувати усі питання, які не є компетенцією ні загальних зборів, ні ради. При цьому правління підзвітне перед радою. За законом, у них не прописана якась стратегічна роль — це такі собі працьовиті бджілки органу.

Рада Фонду — колегіальний орган фонду для нагляду за Правлінням.

Вона також затверджує бюджет, контролює і регулює діяльність виконавців (правління), щоб стратегія виконувалася ефективно. Орган складатиметься із представників учасників/групи учасників Фонду, частка яких в статутному капіталі є більша за 25%. 

Від держави представників призначатиме уряд, який набиратиме представників за відкритим конкурсом. Розмір винагороди членів ради встановлюється загальними зборами за рекомендацією компанії з добору персоналу, яка не допомагала у проведенні цього конкурсу. Це не може бути рандомна компанія — за законом, вона повинна мати міжнародний досвід пошуку керівників фінансових установ не менш як 10 років, проте визначатиме компанію Кабмін. 

Вимоги до кандидатів, які хочуть успішно пройти конкурс на учасника Ради, наступні: 

  • вища освіта;
  • не менше 5 років досвіду роботи у фінансовому секторі, у тому числі 3 роки на керівних посадах;
  • бездоганна ділова репутація;
  • відсутність будь-якого конфлікту інтересів через участь у взаємодії із фондом (детальніші пункти прописані у тексті 3205-2). 

Але додаткові вимоги ще може встановлювати Кабмін. Строк повноважень ради Фонду — 4 роки. Один член ради Фонду не може обіймати посаду понад два роки поспіль. 

Фонд іще потрібно створити — але це тільки початок. Малі сільгоспвиробники хронічно не можуть отримати фінансування і 3205-2 нарешті дає можливість почати розв’язувати цю проблему.

Поки що серед банків та фінустанов немає інформації щодо того, хто під’єднається до цієї програми. Але список учасників може обмежитися не тільки МФО — з аграріями побільше працюють банки, із малими тісно працюють кредитні спілки або інші «небанки». Тому потенціал під’єднання до програми є у різноманітних учасників фінансового ринку.