16 вересня Верховна Рада повторно прийняла з пропозиціями Президента законопроєкт №3640 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Це рішення підтримали 349 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами на додаткові 6 місяців та розширює предмет мораторію.

Яку проблему вирішує законопроєкт?

Безстроковий мораторій на стягнення майна за валютними іпотечними кредитами було впроваджено у 2014 році через війну, фінансову кризу та стрімке знецінення гривні. Це призвело до того, що частина валютних позичальників перестала сплачувати кредити взагалі.

У 2019 році питання частково врегулювали, створивши новий кодекс про банкрутство, в якому прописали механізми реструктуризації боргів за валютними іпотеками. Але банки кажуть — ці механізми врегулювання боргів за іпотеками запрацюють на повну тільки після скасування мораторію.

Частка непрацюючих валютних іпотечних кредитів станом на червень 2020 року становить 95 відсотків загального обсягу портфеля іпотечних кредитів в іноземній валюті.

Що запропонували нардепи?

У липні Верховна Рада прийняла у цілому законопроєкт №3640, який передбачав продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами більше ніж на рік — до 1 січня 2022 року.

Однак, це рішення зазнало критики. У Нацбанку заявили, що законопроєкт ставить під загрозу доступну іпотеку: банки очікували скасування мораторію, а не його продовження. Питання 44 тисяч проблемних валютних іпотек на суму понад 29 млрд гривень залишалося б неврегульованим до початку 2022 року.

Міністр юстиції Денис Малюська попросив Президента Володимира Зеленського ветувати законопроєкт. За його словами, підписання закону може призвести до збільшення витрат боржників, захищених мораторієм, зростання корупції, погіршення інвестиційного клімату та криміналізації процесу «вибивання» боргів.

Які правки вніс Президент?

У серпні Президент Зеленський ветував закон. Він не підтримав подовження мораторію до 2022 року, умови неможливості примусового стягнення нерухомості та невизначеність у законі. Згодом він повернув його Раді зі своїми пропозиціями.

Так, з правками Президента мораторій продовжується не до 2022 року, а на 6 місяців — до 21 квітня 2021 року. Також уточнюється формулювання підпункту 1 пункту 2 закону, який розширює предмет мораторію, та виключається положення, за яким не може бути примусово стягнуто інше майно.

Тож, якщо нерухомість за валютною іпотекою, що не виконується, використовується як місце постійного проживання — її не можна стягнути ще до 21 квітня наступного року. Така нерухомість має бути єдиним нерухомим житловим майном позичальника.

Що цьому передувало?

  • У липні Верховна Рада України прийняла у цілому законопроєкт №3640 за авторством Олександра Дубінського, який, серед іншого, передбачає продовження дії мораторію на стягнення майна за валютними кредитами. НБУ виступили з критикою.
  • Міністр юстиції Денис Малюська попросив Президента Володимира Зеленського ветувати законопроєкт, який продовжує мораторій на стягнення майна за валютними позиками.
  • У серпні Президент Зеленський наклав вето на закон №3640, який був прийнятий Верховною Радою.