Грошова база в Україні в кінці жовтня 2020 року знову оновила історичний максимум свого обсягу: 581,7 млрд грн, збільшившись за місяць на 13,8 млрд гривен (+2,4%). Зростання триває безперервне 8 місяців поспіль, чого не спостерігалося вже 7 років.
За рік грошова база зросла на 31,7%. Це найбільший відсоток річного приросту за 12 років. А в доларовому еквіваленті грошова база вийшла на максимум за 6 років.
Грошова база – це первинні гроші, створювані Центральним банком та контрольовані ним, і вони є основою для створення грошової маси системою комерційних банків, а також одним з інструментів грошового управління: насичення грошима економіки або вилучення грошей з економіки в залежності від потреб і поставлених завдань.
Збільшення грошової бази – це цілеспрямована політика НБУ з метою нарощування обсягу грошей в економіці. Восени 2019-го грошова база у відсотках до ВВП впала до 20-річного мінімуму. Завдання: наростити грошову масу через зріст грошової бази.
Головний компонент грошової бази в Україні – випущена в обіг готівка гривні (зараз її – 90,4%), а також кошти на резервних рахунках в НБУ (9,2% обов’язкових резервів).
Тобто «друкарня», емісія готівкової гривні – головний інструмент, яким користується НБУ задля збільшення грошової бази. За рік обсяг готівки, випущеної в обіг, виріс на 136 млрд гривень. Це найбільший її номінальний річний приріст в історичній динаміці.
Наприкінці жовтня обсяг грошової бази в Україні становив 581,72 млрд грн, у тому числі готівки, випущеної в обіг – 526,10 млрд грн (з неї поза кас банків (грошовий агрегат М0) – 475,29 млрд грн), обов’язкових резервів – 52,69 млрд грн.
За місяць (з кінця вересня по кінець жовтня) грошова база збільшилася на 13,84 млрд грн – на 2,4%.
Безперервне нарощування грошової бази йде 8 місяців поспіль, чого не було сім років: останнім часом приріст чергувався зі скороченням. За 8 місяців безперервного зросту грошова база збільшилася на 118 млрд гривень – на 25,5%.
За рік (з жовтня 2019 року по жовтень 2020-го) грошова база зросла на 31,7%. Цей відсоток річного приросту грошової бази – найбільший з 2008 року: такого швидкого її нарощування не було в Україні вже 12 років.
А в 2015-му було навіть зменшення грошової бази за рік (вперше): НБУ скоригував її в умовах сильного скорочення економіки з метою фінансової та курсової стабілізації.
Збільшився обсяг грошової бази і в доларовому еквіваленті, склавши в кінці звитного жовтня $20,41 млрд – найбільше за 6 років значення. Однак це набагато менше рівня 2013 року, і навіть нижче рівня «дна» кризового 2009-го. Падіння відбулося в 2014-му.
Крім девальваційної причини та причини безпосереднього зменшення грошової бази в гривнях, обвал $-еквіваленту – ще й через фізичне зменшення економіки і банківської системи внаслідок анексії Криму та окупації частини Донбасу Росією.
Відновлення, що йде останні 4 роки, дуже повільне: НБУ обмежує зростання грошової маси в рамках інфляційного та курсового таргетування.
В результаті цієї обмежувальної політики, восени 2019 року грошова база у відсотках до ВВП впала до більш ніж 20-річного мінімуму – 11,2%. Відповідно, до мінімальних рівнів впало і відношення грошової маси до ВВП.
Це сприяло валютно-фінансової стабілізації, зниженню інфляції до найменших значень.
Але одночасно це призвело до нестачі грошей в економіці для забезпечення сталого її зростання. Крім того, необхідність грошових вливань вимагає ситуація коронакризи.
Тому збільшення грошової бази – цілеспрямована, усвідомлена політика НБУ з метою насичення економіки грошима. Результат: грошова база зросла вже до 14,8% від ВВП.
Збільшення грошової маси можливо й регуляторними методами при збереженні обсягу грошової бази – впливом на мультиплікативні процеси в банківській системі. Протягом останніх чотирьох років це і відбувалося: коефіцієнт грошово-кредитної мультиплікації зріс за цей час дуже помітно після падіння в 2014 році.
Але цього, як вважає нове керівництво НБУ, явно недостатньо: приріст грошової маси повинен йти швидше, а це можна зробити тільки збільшенням грошової бази.
Однак, це збільшення грошової бази через друкування, в прямому сенсі, гривні – для нарощування грошової маси з метою насичення економіки грошима – потребуватиме додаткові валютні кошти: без них зріст загального попиту (що означає неминучий зріст попиту на імпорт) приведе до ослаблення гривні та прискорення інфляції.