Президент Володимир Зеленський підписав закон про вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи.

Він має на меті адаптацію банківського законодавства України до правових норм Європейського Союзу та є важливою умовою в рамках програми фінансування stand-by. Крім цього закон спрямований на посилення інституційної незалежності українського цетрального банку та унормування питань його внутрішньої діяльності.

Що він змінює?

Основна мета законопроєкту — посилення відповідальності наглядової ради та правління банків, систем внутрішнього контролю та управління ризиками.

Перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку, розширюється. Встановлюються вимоги до членів ради та правління банку стосовно їхньої колективної придатності.

Впроваджується трирівнева система внутрішнього контролю банку. Вона має бути інтегрована в систему корпоративного управління та сприятиме покращенню якості управління банками.

Закон також прописує нову структуру капіталу банку та вимоги до формування буферів капіталу. Встановлюються вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та ліквідності банку з урахуванням можливих ризиків.

Розширюються повноваження Національного банку України у сфері нагляду. Вдосконалюються положення щодо здійснення консолідованого нагляду за банківськими групами, погодження набуття або збільшення істотної участі в банках, посилюються вимоги щодо ліцензування банків та акціонерів.

Що цьому передувало?

У кінці 2020 року цей закон був зареєстрований у Верховній Раді. Ним Нацбанк мав посилити відповідальність ради та правління банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками. 

У червні Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про вдосконалення корпоративного управління в банках. 279 нардепів проголосували «за», однак до другого читання подали майже 1,5 тисячі правок.