Зеленський втратив монобільшість у парламенті

Президент Володимир Зеленський втратив свою монобільшість у Верховній раді. Відтепер навіть його «особисте прохання» не означає, що «Слуга народу» буде підтримувати його ініціативи, пише УП. 

18 червня монобільшість Президента у Верховній Раді, яку вже називають «мономеншістю», провалила два голосування, які Зеленський особисто просив підтримати: голосування за програму дій уряду Шмигаля та за кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки.

Як зазначає видання, раніше особисте прохання Зеленського мало надзвичайну силу в його Зе!команді: «під відповідальність Зеленського» свою посаду зберіг міністр МВС Арсен Аваков, а прем’єр Олексій Гончарук втратив. Проте, 18 червня при голосуванні за програму Уряду (посилання) прохання Президента вже не мало такої сили. Відповідно, голосування провалили.

Бунт на кораблі: «Слуга народу» пішла проти волі свого капітана

«Коли під час голосування за «антиколомойський» закон приїхав Зеленський і вмовив усіх проголосувати, у фракції говорили, що так довго не зможе працювати. Він не зможе щоразу приїжджати і вмовляти. Цей інструмент скоро перестане працювати. І от на програмі уряду він і перестав», — повідомив УП один з депутатів.

Президентська фракція та політична реальність кардинально змінилася за неповні 10 місяців роботи нової Верховної Ради. Монобільшість у звичному для неї турборежимі, як відмічає сама політична сила, зникла.

«Проаналізуйте голосування останніх місяців. Немає більше монобільшості. Ми не можемо зібрати своїх 226 голосів майже на жодне голосування. Провал програми уряду просто зафіксував цю ситуацію, — повідомив УП один із лідерів партії, — Немає довіри. Ніхто не хоче давати імунітет Кабміну. Звідси й 176 голосів. Хоча насправді, якби Зеленський не попросив, їх було б ще менше».

Внаслідок змін фракція на 250 депутатів не може забезпечити навіть простого голосування. Спочатку ця цифра вірних Президенту людей зменшилася до 200, а сьогодні ядро, на яке Зеленський може розраховувати у парламенті, складає 175 депутатів.

«Ну, наприклад, якщо по програмі уряду Шмигаля дивитись… Група Коломойського не голосувала, бо вони качали Гончарука, качають і цього. Умовна група «пінчуківців», чи як їх в телеграмах обзивають «соросята», не голосували, бо думають, що через Шмигаля занадто підсилиться Ахметов. Окремо не голосували ще депутати Павлюка, які після відставки Богдана знову зібрались разом. Цим просто вигідно дестабілізувати президента й уряд, щоб потім «допомагати» їм за окрему плату», – пояснює в розмові з УП один із впливових голів комітетів від СН.

Ці групи все ще ніяк не формалізовані у фракції, вони існують на рівні окремих чатів в Telegram, тощо.

«Якщо ви хочете порахувати, скільки в яку групу входить людей, то це неможливо. Бо сьогодні одні депутати голосують з однією групою, завтра у них щось змінилось, вони переходять до інших, і так один депутат може одночасно бути у кількох цих групах, — пояснює в розмові з УП один із топів СН, — Тому варто говорити просто про певних “лідерів”, які ситуативно залучають більше чи менше коло депутатів»

Так, наприклад, у результаті свавілля ДБР з Вавришем Президент втратив підтримку «групи Андрія Богдана». За словами близького до цієї групи співрозмовника УП, ці арешти — просто помста Єрмака Богдану. Так само Президент може втратити підтримку «групи Разумкова», яка складається з 30 депутатів.

«Раніше сидів собі в ОПУ Богдан і ненавидів Разумкова. Разумков сидів на Грушевського і ненавидів Богдана. І вони собі воювали, це було видно. А тепер Єрмак поводиться як друг, а водночас за спиною створює конфлікти», — скаржиться співрозмовник УП в оточенні спікера.

За час роботи в Парламенті Разумков вибудував рівні відносини з усіма фракціями. Ще й надто, він для чогось їздить з офіційними поїздками в регіони, що давно стало прерогативою президента, а не голови ВР. Разумков є одним із найрейтинговіших політиків — він займає другу сходинку після Зеленського за рівнем довіри.

«Діма свою групу не збирав, не групував, спеціально нічого такого не робив, щоб не викликати ревності на Банковій. Хоча міг. Але так, справді, люди до нього тягнуться. Разумков з нами комунікує, радиться з різних питань», — каже УП один з членів цієї групи.

Амбіції спікера не давали спокою Офісу Президента. І у Зеленського знайшли досить специфічний спосіб для контролю Разумкова — йому призначити «наглядача», яким став керівник апарату Ради В’ячеслав Штучний.

«Діма якось дізнався, що Штучний «сидить на зарплаті» в ОПУ. Викликає його і каже: «Мені кажуть, що платить Банкова». А той йому відповідає: «Так. Ви ж мені нічого не пропонуєте, то я і погодився». Разумков аж присів від такої «відвертості». Каже, що давай заяву, але Штучний якось з’їхав, — розповів УП один з впливових депутатів СН, — А потім ввечері дзвонить до Діми президент: «Я там чув, ти хочеш звільнити Штучного. Не чіпай його, це член нашої команди«. Діма каже: «Так я його ж брав на роботу, це мій підлеглий, я буду розбиратись сам».

Штучний ніколи не приховував комунікацію з Офісом. В апарат він потрапив ще восени. Близький до глави апарату Ради співрозмовник УП переконує, що «комунікація з офісом у нього є, але це точно не про функцію «смотрящего».

Як розповідають співрозмовники в оточенні спікера, він вважає, що «покупка» Штучного не обійшлась без Андрія Єрмака. Також за даними УП, люди Єрмака непублічно намацують можливість зняття Разумкова з посади спікера.

Другою точкою напруги між депутатами та Єрмаком стали події 18 червня, коли кум глави Офісу Микола Тищенко та товариш президента депутат Володимир Воронов почали збір підписів за відставку Сергія Бабака з посади голови комітету з питань освіти. Річ у тім, що Бабак не зміг чи не захотів провести через свій комітет кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти й науки. А цей кандидат мав повну підтримку ОП та особисто Зеленського.

«Бабак був у команді Зеленського, коли ще самої команди не було. Він з жовтня 18-го року все тягнув, робив, що міг. А тепер Тищенко буде його виганяти? Так з членами команди не вчиняють. Ми Сергія не здамо», — обурюється один із членів групи Разумкова.

Конфлікт навколо можливої відставки Бабака був сприйнятий депутатами так гостро, бо наклався на інший, тривожний для “старої” команди процес. Йде процес: Богдан, Рябошапка, Пристайко, Гончарук, поступово погіршуються стосунки Президента і Разумкова.

«Складається враження, що Єрмак зачищає поле, – повідомив УП один із чільних депутатів СН, — Наче він хоче зробити так, щоб навколо президента не було нікого, хто може донести альтернативну точку зору. Когось, хто може сказати: «Вов, ми з тобою все це починали, і ти зараз вчиняєш неправильно»

Звіт про фінансову не_стабільність: що відбувається з банківською системою України

У середу, 24 червня, Національний банк презентував звіт про фінансову стабільність. Нинішня криза спричинена пандемією сильно вдарила по малому і середньому бізнесу, однак у фінансового сектора все не так погано. Такі висновки підтверджуються в тому числі й оприлюдненим звітом. 

В ньому регулятор описує те, як фінансова система України проходить період гострої фази кризи та до чого банківський сектор має приготуватися у майбутньому. “Український капітал” наводить головні тези зі звіту.

Найнижчі ставки по кредитах за всю історію банківського сектору

Після початку кризи з’явився ризик, що клієнти почнуть нервувати та максимально швидко забрати кошти зі своїх рахунків. Але фондування виявилося стабільним, клієнти вирішили залишати свої кошти в банках. 

Рівень гривневих вкладів повернувся на докризовий рівень. Що важливо — банки майже не переглядали ставки за депозитами. У березні-квітні ставки завмерли, але згодом відновили падіння. Банківський сектор увійшов у кризу зі ставками за депозитами на рівні 12%, а зараз показник продовжує знижуватись.

Вперше в історії українського банківського сектору індекс ставок за депозитами фізичних осіб перетнув межу 10% і зберігає тенденцію на зниження.

В НБУ підкреслюють, що вперше з часів відновлення незалежності Україна заходить у період одноцифрових процентних ставок за вкладами. Це є передумовою для зниження ставок за кредитами. За відсутності нових макроекономічних шоків та подальшого посилення захисту прав кредиторів ставки за кредитами для населення та бізнесу до кінця року стануть найнижчими за всю історію банківського сектору.

Необхідність фінансувати дефіцит бюджету уповільнить кредитування

В оновленому держбюджеті закладено дефіцит на рівні 7.5% ВВП — у 2,5 раза більше за всі дефіцити протягом останніх п’яти років. Проте, через ризики невиконання дохідної частини та необхідність розширення соціальних видатків фактичний дефіцит за підсумками 2020 року може бути ще більшим.

Кредитів від МВФ та інших міжнародних партнерів не вистачить, тому основним джерелом покриття дефіциту стане внутрішній борг. З кінця квітня банки активно нарощують портфель ОВДП, левову частку яких скуповують держбанки. 

Внаслідок цього буде сповільнюватися кредитування та внутрішні інвестиції, а надмірна концентрація ОВДП в портфелях державних банків буде заважати приватизації банків у майбутньому.

Українським банкам може знадобитись 10 млрд додаткового капіталу

НБУ провів стрес-тестування 26 великих банків, активи яких становлять 91% усіх активів сектору. У результаті тест виявив, що 9 банків, на які припадає 30% активів сектору, мають певні ризики щодо дотримання нормативів капіталу. 

З цих 9-и банків 2 є державними, яким капітал, за словами регулятора, гарантують українські податки, та 7 — приватними. 

Останні складають лише 5% активів від усього банківського сектору. Якщо умови стрес-тесту справдяться, потреба в докапіталізації цих банків протягом одного року може становити 10,3 млрд грн.

У Києві темпи вводу житла в експлуатацію зменшились вдвічі

У результаті зупинки економіки через коронакризу близько 20% об’єктів будівництва було тимчасово заморожено. Основна причина — недостатній запас ліквідності забудовників. Для того, щоб не допустити сповільнення, забудовники мають залучити додаткове фінансування.

Проте, як зазначає регулятор, для українського ринку нерухомості вже не є в новинку затримка введення об’єктів в експлуатацію на пів року чи рік. В Україні було введено на ринок на 22% менше, а в Києві – майже вдвічі менше житла, ніж за аналогічний період торік. 

Як зазначається, спад зумовлений передусім «реформою» ДАБІ, яка загальмувала прийняття в експлуатацію будівель. 

В НБУ очікують, що після зняття карантинних обмежень та завершення реформування, динаміка має повернутися до більш звичних рівнів.

10% споживчих кредитів можуть стати непрацюючими

Раніше регулятор відмічав швидкі темпи зростання незабезпеченого споживчого кредитування. У результаті кризи, за оцінкою НБУ, понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть стати неробочими через кризу.

«Збитки реалізуються протягом наступних кількох кварталів, банки не мають зволікати з їх визнанням та вчасно сформувати резерви», — вважають у центробанку.

До кризи банки активно проводили кредитування, але криза уповільнила зростання обсягу роздрібних кредитів. Через скорочення попиту та обережність населення зростання обсягу кредитування сповільнилося до 15% рік до року з 30% на початку кризи.

Прибутковість банків зменшиться, але загалом ситуація стабільна

В НБУ вважають, що банки мають змінити свою бізнес-модель для пристосування до сучасних умов. Зниження ставок за депозитами підтягне ставки за кредитами — це зменшить прибутковість банків. Тому сектор має шукати шляхи формування прибутків у майбутньому.

Формується зниження попиту на банківські послуги. Це, скоріше за все, буде тимчасовим явищем. Після відновлення економіки та подолання кризи відновиться і попит на банківські послуги.

Крім того на прибутки впливатиме зміна структура попиту — клієнти більше надають перевагу онлайн-банкінгу. Банки мають готовими до того, що вони будуть менше заробляти з роздрібної мережі та переформатовувати її відповідно сучасним умовам. 

В НБУ зазначають, що у результаті очищення банківського сектору на ринку лишились лише міцні банки, а зовнішні ризики несуттєві.  Більше ніж 90% зобов’язань українських банків — внутрішні. Тож фондування банківського сектору мінімально залежить від зовнішніх ринків капіталу. Частка депозитів клієнтів у фондах сектору — 86%.

У Києві дозволили працювати ресторанам, кафе та кінотеатрам

Тепер у Києві з послабленням карантину дозволили працювати ресторанам, кафе та кінотеатрам. Про це сказав мер Києва Віталій Кличко на пресбрифінгу.

«Уряд дозволив і міська влада згідно з цим видала розпорядження про відновлення роботи в столиці: ресторанів (без дитячих кімнат), кафе, басейнів – для індивідуальних тренувань. А також – проведення культурних та мистецьких заходів кількістю до 10 осіб. Можуть працювати та театри та кінотеатри – з обмеженою кількістю відвідувачів і дотриманням дистанції між ними», – сказав Кличко.

Дотримання епідеміологічних вимог буде перевірятися у кожному закладі. Не виключається, що обмеження можуть повернути, якщо ситуація з COVID-19 погіршиться.