Терорист захопив рейсовий автобус у Луцьку

Сьогодні, 21 липня, об 10 годині у центрі Луцька озброєний чоловік взяв у заручники рейсовий автобус «Берестечко-Краснилівка» із пасажирами. Терорист самостійно повідомив про це у поліцію та зазначив, що у нього є гранати та автоматична зброя.

Згодом він представився іменем «Максим Плохой». Згодом «Волинські Новини» повідомили, що справжнє ім’я чоловіка — Максим Кривош, він офіційно прописаний у місті Дубно. Терорист двічі судимий, відсидів загалом 10 років, у тому числі за шахрайство, розбій, бандитизм і незаконне поводження зі зброєю.

Президент Зеленський взяв ситуацію із захопленням заручників у Луцьку під особистий контроль, СБУ ввела план «Бумеранг», а міністр внутрішніх справ Аваков вилетів у Луцьк для особистої координації дій підрозділів МВС.

О 14 годині терорист висунув свої вимоги у своєму Twitter. Він написав, що «держава – це перший терорист» та вимагав, щоб голови судів, міністерств, прокуратури, Верховної Ради, церков, олігархи записали та виклали в YouTube заяви про те, що вони — терористи в законі. Також він вимагає, щоб Президент Володимир Зеленський опублікував відеозвернення з текстом «фільм «Земляни» 2005 року дивитися всім». Після цих заяв Twitter і YouTube заблокували сторінки терориста.

На місце події прибув міністр МВС Арсен Аваков.

«Він має в руках смартфон, він може бачити і чути всі ваші коментарі. Тому я не буду відвертий у ваших коментарях (відповідях на запитання) також… Хочу, щоб ви мене почули і зрозуміли, що ми можемо говорити, що не можемо говорити, що треба говорити, що не треба говорити. Я хочу, щоб кожен із вас поводився як доросла відповідальна людина», — сказав міністр.

ВР підтримала преференції для місцевої промисловості, які суперечать Угоді про асоціацію з ЄС

У вівторок, 21 липня, парламент прийняв за основу законопроєкт №3739, яким запроваджується вимога щодо локалізації виробництва продукту машинобудування, який купується коштом держави.

Що змінює законопроєкт?

Законопроєкт поширюється на чотири галузі машинобудування: залізничний, міський пасажирський транспорт, комунальна техніка/спецтехніка та енергетичне машинобудування. Закон зобов’язує мати місцеву складову в певних видах машин, які закуповуються коштом держави або місцевих органів влади.

З 2021 року встановлюється мінімальний ступінь локалізації на рівні 25-45%, а з 2024 року — 40-60%. Саме локалізація, а не низька вартість, стане кваліфікаційним критерієм для перемоги в закупівлях за державні кошти. На думку законодавців, це дозволить розвиватися українським виробникам.

Що не так з цим законом?

Як зазначається у висновку Комітету з питань інтеграції України з ЄС, цей законопроєкт суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

«Положення щодо локалізації виробництва, передбачені законопроєктом, суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію, Директиві 2014/24/ЄС, а також суперечать положенням Угоди СОТ «Про державні закупівлі», — йдеться у висновку комітету.

Згідно з міжнародними зобов’язаннями, Україна не може створювати обмеження у державних закупівлях за територіальним фактором.

Що це означає?

Дійсно, українські компанії, які працюють в галузі машинобудування, отримають державну підтримку. Проте, не на конкурентних засадах. Унаслідок прийняття закону держава витрачатиме кошти на, можливо, дорожчий, але місцевий продукт. А конкуренти, які пропонували дешевшу та, можливо, якіснішу продукцію, підуть з ринку.

Також це створює умови для створення українських «філій» іноземних компаній, що будуть продавати той самий продукт, але нібито зроблений в Україні. Так, сьогодні державні закупівлі перемагають іноземні компанії, що пропонують дешевший продукт навіть з урахуванням вартості доставлення в Україну. Для таких компаній не буде проблемою створення українських «прокладок», що зможуть продавати свій транспорт з ще вищими цінами.

Українські компанії мають розвиватися, отримувати інвестиції та перемагати на державних закупівлях. Однак, це має бути відбуватися на ринкових умовах. Державні кошти мають витрачатися на конкурентоспроможний та якісний продукт, а не обраний за територіальною ознакою.

ТРЦ Sky Mall перейшов до нового власника — Івана Фурсіна

Бізнесмен Іван Фурсін викупив торгово-розважальний центр Sky Mall, який за борги перейшов в банк «Південний», повідомляє «НВ Бізнес». Інформацію про нового власника підтвердили в розробницькій компанії Arricano естонського бізнесмена Гіллара Тедера, а також партнер Тедера, Андрій Адамовський.

Що відбувається?

Бізнесмен Іван Фурсін, який є колишнім бізнес-партнером Дмитра Фірташа, став власником ТРЦ Sky Mall. Зі свого боку Хіллар Тедер, який був спочатку співінвестором, а потім — співвласником ТРЦ, заявив, що піде з позовом в міжнародний інвестиційний арбітраж проти України для компенсації збитків.

Що цьому передувало?

Андрій Адамовський і Хіллар Тедер разом займалися будівництвом ТРЦ. Компанія Адамовського виділила на будівництво 40 млн доларів. За це вона отримала від компанії Тедера контрольний пакет акцій кіпрської Assofit Holdings Limited, якій належав ТРЦ. В угоді було зазначено, що у Тедера є опціон на викуп частки Адамовського у 2010 році. Проте, Адамовський відмовився продавати частку, посилаючись на порушення Тедером умов договору. Тедер залучив у партнери інвестиційну компанію Томаша Фіали Dragon Capital, якій зараз належить 12,51% в компанії Тедера.

«У недобудований торговий центр я вклав гроші у 2009 році. Побудували, здали в оренду, все було мирно і дружно. Надалі виникла суперечка про ціну опціону і мій вихід з проекту», – пише у колонці в ЕП Адамовський.

У 2014 році право власності на ТРЦ перейшло банку «Південний» через непогашену заборгованість в розмірі 32 млн доларів. Згодом керівництво банку «Південний» оголосило про намір продати ТРЦ. У Тедера називають борг фіктивним і не визнають перехід права власності до банку.

«Я не маю відношення до ТРЦ вже 5 років і намагаюся разом з естонським партнером знайти рішення щодо викупу боргів. Але кожен раз, коли ми домовляємося, він шукає якісь інші варіанти», — повідомив «НВ Бізнес» Адамовський.

Сторони судяться в Україні, на Кіпрі та в Великобританії. У 2016 році Лондонський міжнародний арбітражний суд зобов’язав повернути ТРЦ Sky Mall компанії Хіллара Тедера до 5 червня 2016 року. Цього так і не було виконано.