Нові інструменти на 30 млрд доларів у рік. Як «закон про деривативи» змінить фінансову систему України

Посилення фінансових регуляторів, запровадження нових фінансових інструментів та створення сучасної інфраструктури фондового ринку — останні 5 років про ці речі в Україні говорили особливо активно. Прийняття законопроєкту №2284 «щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», відомого як «закон про деривативи», може перетворити розмови у реальність.

Між Конго та Венесуелою

У 2019 році у світовому рейтингу The Global Competitiveness, який складає World Economic Forum, Україна за рівнем розвитку фінансової системи посунулась зі 117 на 136 сходинку, опинившись між Конго і Венесуелою. Для тих, хто розуміється на українському фондовому ринку, таке сусідство не виглядає дивним. Якісні емітенти фактично відсутні, єдиний більш-менш якісний інструмент — державні ОВДП. Після прийняття 2284, ситуація може змінитись.

«Змінюється величезний набір законів, змінюється суть частини нашого фінансового ринку, який називається фондовим ринком, який з 91-го року залишався радянською інтерпретацією західної практики ринкових економік. Це використовувалося, скоріше, для перерозподілу радянського майна», — каже голова Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків Тимур Хромаєв.

Відповідні очікування від закону не лише у причетних до його створення чиновників, а й у бізнесу.

«Це законопроєкт, який перезасновує український фондовий ринок, ринок похідних інструментів. Це не тільки акції. На організованих майданчиках будуть торгуватися ф’ючерси на газ, на нафту, на електроенергію. Це буде відбуватися так, як у всьому світі. Не на колінках в оператора, як це відбувалося раніше, а повноцінно, з доступом усіх зацікавлених сторін. Крім того, інший розділ посилює повноваження комісії, що буде регулювати цю сферу», — розповів президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Що змінює закон?

Одна з найсуттєвіших змін — впровадження деривативів, або похідних фінансових інструментів. Це угоди, за якими оплата і постачання буде не сьогодні, а у фіксований день за фіксованою ціною. Товаровиробники зможуть укладати деривативні контракти, за якими вони без посередників будуть впевнені в ціні на товар у майбутньому. Для того, щоб ніхто не відмовився від угоди, біржа бере зі сторін гарантійні внески

У НКЦПФР оцінюють український щорічний ринок похідних контрактів у суму близько 30 млрд доларів. При цьому, деривативні контракти, укладені українськими компаніями, будуть визнаватися на міжнародному ринку.

«Для наших аграріїв вкрай важливо мати такі інструменти, якщо вони хочуть, щоб ціна на українське зерно формувалася в Україні, а не з дисконтом в Чикаго. Тепер ми зможемо зробити так, що ціна на українське зерно буде формуватися в Україні, що є дуже важливим елементом в глобальній агроторгівлі. Так само ми можемо сказати про природний газ та електроенергію. Україна — найбільший їх виробник у Східній Європі. У цьому регіоні Україна може стати центром торгівлі товарними деривативами», — каже Тимур Хромаєв.

Закон також вводить нові поняття, які дозволять створити багато фінансових інструментів з більшим ступенем захисту інвестора, зокрема наприклад корпоративних, зелених, муніципальних облігацій тощо. За прогнозами експертів IFC, лише за допомогою випуску зелених облігацій до 2030 року може бути залучено близько 35 мільярдів доларів США.

Закон передбачає зміну сутності роботи фінансових посередників.  «Торгівці цінними паперами» стануть  повноцінними «інвестиційними фірмами», що працюватимуть за європейською моделлю. 

«Ми заклали у ці закони відповідальність фінансових посередників. Ми отримаємо справжні інвестиційні компанії, які мають задовольняти інтереси своїх інвесторів, а не торгівців, які колись хотіли дешево купити та дорого продати», — зазначає Хромаєв.

Планується, що нова модель біржової торгівлі, яка буде створена завдяки законопроєкту 2284, забезпечить розрахунки за угодами на всіх біржових майданчиках. Завдяки цьому планується розбудовувати в Україні енергетичні, аграрні та фінансові «хаби», які дадуть можливість прозоро визначати ціни на українську продукцію.

Уже не Африка, але до Штатів ще далеко

Більша частина положень нового законодавства набуде чинності через рік. Для його імплементації ще потрібно опрацювати та розробити нормативно-правові акти.

«Я вважаю, вже за рік з імплементації цього закону буде відбуватися старт певних інструментів. Але, на мою думку, перші будуть валютні деривативи. Усі інші потребують певного часу на впровадження», — каже Вікторія Страхова.

На думку Хромаєва, вже за 3-5 років український виробник побачить реальні можливості використовувати фінансовий ринок для своїх виробничих цілей.

«Не оптимізації, а саме інвестиційних та виробничих цілей: хеджування ризиків падіння або підвищення цін, залучення капіталу», — підкреслює Хромаєв.

«Рівня США, звісно, український фондовий ринок не зможе досягнути. Рівня Вірменії чи Грузії, я думаю, досить швидко. Для України він не новий, з нуля навчати не треба — багато людей пам’ятають, знають і з радістю приєднаються. Великі агротрейдери, нафтотрейдери, для яких важливо фіксувати курс за пів року, вже питають — коли буде строковий ринок» – наголошує Тарас Козак.

Товарообіг роздрібної торгівлі вийшов на докарантинний рівень — «ПриватБанк»

«ПриватБанк» проаналізував кількість і обсяг оплат товарів банківськими картками в мережі POS-терміналів. У результаті виявилося, що товарообіг в основних секторах роздрібної торгівлі практично досяг показників лютого 2020 року, повідомляється на сайті банку.

Як зазначається, у березні й квітні 2020 року безготівковий оборот в мережах продовольчих магазинів зріс на 25% у порівнянні з лютим. У травні той же показник на 23% вище, ніж у лютому.

Безготівковий оборот в мережі аптек і магазинів медичних товарів у березні зріс на 30% у порівнянні з лютим. У травні цей показник впав на 18% в порівнянні з лютим.

Найбільше падіння безготівкового обороту було зафіксоване на ринку електроніки та побутової техніки: березневе падіння на 10% та квітневе падіння на 43% у порівнянні з лютим. У травні цей показник повернувся на докарантинний рівень.

Також, зазначають у банку, у травні повернулися на докризовий рівень безготівкові обороти в мережах АЗС. У квітні було зафіксоване падіння на 20% у порівнянні з лютим.

Мінцифри запустило онлайн-школу для підприємців. Що це, для кого та як долучитися

Міністерство цифрової трансформації разом з IFC запустили Національну онлайн-школу для підприємців. Слухачам нададуть відповіді на безліч питань: з чого почати, як зареєструвати підприємство, де знайти фінансування і що взагалі потрібно робити.

Що це

Це навчальний курс у форматі освітнього серіалу «10 кроків для початку власної справи». Серіал складається із десяти серій тривалістю до десять хвилин. Частина навчання буде проходити офлайн на базі центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес».

У онлайн-школі розкажуть про бізнес-ідею, про стратегію підприємства, як юридично оформити бізнес, про управління фінансами, про маркетингову стратегію та SMM, про джерела фінансування, про управління командою та про побудову ефективної комунікації.

Для кого

Цільова аудиторія — підприємці-початківці, але навчання безкоштовне для кожного. Онлайн-школа ставить перед собою мету допомогти малому та середньому бізнесу вибудовувати свій бізнес у сучасних умовах з використанням сучасних інструментів.

Як долучитися

Курси можна пройти за посиланням на платформі «Дія.Бізнес». Навчання проходить у форматі навчальних серіалів, які формують освітній курс. Підприємець має авторизуватися на сайті, після чого отримає можливість вільно користуватися курсом.

Після перегляду однієї серії освітнього серіалу глядач має пройти тестове опитування, що відповідає темі уроку. Для того, щоб перейти до перегляду наступного уроку, потрібно відповісти на всі питання вірно.