Програма Шевченка: з чим новий голова прийшов у НБУ

Сьогодні, 20 липня, Президент Володимир Зеленський офіційного представив персоналу Національного банку нового голову НБУ Кирила Шевченка. Президент зазначив, що окрім незалежності у голови НБУ має бути ще «професійність, мужність та відповідальність».

Новий голова Нацбанку під час офіційного представлення назвав свої цілі на посаді та розповів про те, за якими напрямками працюватиме НБУ за його головування. «Український капітал» розповість коротко про головне.

Про незалежність НБУ: «Хочу вас запевнити ще раз, що Національний банк залишиться незалежною інституцією. Рішення й надалі будуть ухвалюватися професійно та економічно обґрунтовано. Обіцяю, колеги, що ми залишимося технократами. Цей здобуток попередніх реформ має бути збережений».

Про міжнародну співпрацю: «Національний банк продовжить політику ефективної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними інвесторами. Я вірю, що за п’ять років Україна цілком реально може стати регіональним фінансовим хабом, куди будуть прагнути вкладати довгострокові кошти інвестори з усього світу».

Про кредитування: «Ми, як Національний банк, маємо разом створити необхідні умови для розвитку кредитування реального сектору економіки. Сьогодні одним з основних драйверів росту кредитного портфеля є споживче кредитування, яке для банків достатньо легкий інструмент, але не створює позитивного ефекту для економіки й населення…

З одного боку, необхідно посилити роботу зі зниження частки проблемних кредитів у банківській системі та покращення якості кредитних портфелів банків. З іншого боку – обмежити використання довгострокових цінних паперів, які банки купують, використовуючи вільну ліквідність, замість кредитування підприємств».

Про облікову ставку: «Водночас НБУ має продовжувати політику зниження облікової ставки, яка зрештою призведе до здешевлення кредитів для кінцевого споживача, для кінцевого бенефіціара – позичальників банків».

Про «кредитні канікули»: «Ми можемо зробити дуже багато для того, щоб у цей непростий період коронакризи знизити тиск на банки. Наприклад, необхідно переглянути питання ефективності кредитних канікул. Адже в умовах збільшення неплатежів за кредитами в банків зв’язані руки в частині більш активної видачі доступних кредитів».

Голова Нацбанку Кирило Шевченко під час пресбрифінгу відповів на більшість запитань тим, що планує працювати за сталим планом макроекономічної стабільності. Ніяких змін у монетарній політиці Шевченко не прокоментував та повідомив, що ця інформація буде відомою 23 липня після засідання Правління НБУ з питань монетарної політики.

Послаблення гривні може спровокувати новий виток інфляції

Заяви Президента та міністра економіки про «боротьбу зі зміцненням гривні» та занизьку інфляцію впливають на інфляційні очікування підприємств, що може спричинити економічний спад, повідомляється у дослідженні VoxUkraine.

Професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко та професорка KSE Соломія Шпак дослідили, як підприємства реагують на ослаблення гривні та чи прагнуть курсу 30 гривень за долар.

Як зазначається, коли підприємці починають чекати зростання інфляції, цей процес йде поряд зі зростанням безробіття та економічним спадом. Також зазначається, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад.

«Іншими словами, дані не підтверджують думку про те, що підвищення інфляційних очікувань стимулюватиме економіку. Насправді дані вказують на зворотній ефект: заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними, оскільки можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості», — йдеться у дослідженні.

Щоб стримати інфляцію, яка найбільше б’є по найбіднішим верствам населення, НБУ буде змушений підіймати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії.

«Високі процентні ставки знову викликатимуть скарги, і на НБУ почнуть тиснути, щоб він знову їх знизив. Цей цикл «стоп/поїхали» є характерною ознакою країн з неефективними державними установами. І якщо країна потрапить в цей цикл, вирватися з нього буде дуже важко», — підкреслюють у дослідженні.

У Польщі за корупцію затримали ексочільника «Укравтодору» Новака

Співробітники Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ) Польщі затримали у місті Гданськ трьох осіб за підозрою у скоєнні корупційних діянь. Серед затриманих — екскерівник “Укравтодору” Славомір Новак.

«Серед затриманих: Славомір Н. (Новак, — УК) – колишній народний депутат парламенту Республіки Польща, колишній міністр транспорту Польщі та колишній голова Державної автомобільної служби України — Укравтодору, Даріуш З. (Завадка, — УК) — колишній командир військової частини 2305 “ГРОМ” та підприємець Яцек П. з Гданська (П’єхота, колишній голова польсько-української торговельної палати, — УК)», — йдеться у повідомленні ЦАБ.

Як зазначається, затриманих підозрюють у скоєнні корупційних злочинів та діяльності у складі організованої злочинної групи. З боку України слідчі дії ведуться спільно зі САП та НАБУ. Польське видання Gazeta Wyborcza повідомляє, що Новака підозрюють у відмиванні грошей, корупції та керуванні ОЗГ.

Сьогодні НАБУ проводили обшуки в офісах «Укравтодору», компаній-учасниць тендерів державної агенції, а також за місцями проживання експосадовців та польських громадян. НАБУ встановило, що посадові особи «Укравтодору» створили злочинну організацію, діяльність якої була спрямована на розкрадання коштів міжнародних організацій, які виділяли гроші для ремонту доріг в Україні.

«Події, які досліджувались у рамках слідчої групи — це події 2016-2019 років. Колишній в.о. голови «Укравтодору» з використанням свого службового становища вживав заходів щодо отримання для себе і для третіх осіб неправомірної вигоди.

Один з епізодів стосувався будівництва доріг на території України, коли українські компанії виконували будівництво, але з тих чи інших причин не могли виконати його до кінця у відповідні строки, і в.о. голови «Укравтодору» висловлював пропозиції, що за певну винагороду він «вирішував» їх проблеми щодо продовження договорів, уникнення штрафних санкцій», – розповіли у САП.

Як зазначається, легалізація коштів проходила через польські компанії. На території Польщі створювалось підприємство, статутний капітал якого поповнювали коштами, що здобував в.о. голови «Укравтодору» у результаті неправомірної вигоди. Сума тендерів, яка відпрацьовується правоохоронцями, складає 270 млн євро.