Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 6%

Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Це стримає інфляцію в умовах відновлення економіки та залишить простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня, повідомляється на сайті НБУ.

Зважаючи на поступове прискорення інфляції та ризики, Правління НБУ зберегло облікову ставку на рівні 6%. Там зазначають, що облікова ставка залишиться на поточному низькому рівні принаймні до кінця цього року.

«З одного боку, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки у 2021-2022 роках, а з іншого – залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитних ресурсів до однознакового рівня», — повідомив голова НБУ Кирило Шевченко.

Варто зазначити, що це перше засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики з новим головою НБУ Кирилом Шевченком та його новообраним заступником Юрієм Гелетієм.

Інфляційне таргетування

У правлінні НБУ зазначають, що інфляція перебуває нижче цільового діапазону 4-6%, однак продовжує поступово прискорюватися. У червні інфляція збільшилася до 2,4% та продовжила прискорюватися і в липні.

У Нацбанку прогнозують прискорення інфляції у другому півріччі 2020 року до 4,7% на кінець року. Там зазначають, що на це впливатиме подорожчання енергоносіїв, а також гірший врожай фруктів. Однак, м’яка монетарна та фіскальна політика послаблять негативні ефекти COVID-19 та підтримають споживчий попит та ділову активність.

Відновлення економіки

Правління НБУ зазначає, що в другому півріччі 2020 року економіка розпочала відновлення. До повноцінної роботи вже повернулися більшість підприємств сектору послуг, а пом’якшення карану сприяє пожвавленню ділової активності.

Проте, відновлення економіки буде стримуватися пригніченим споживчим та інвестиційним попитом — населення суттєво знизило витрати на товари не першої необхідності, а бізнес пригальмував інвестиції та розвиток.

Платіжний баланс

Поточний рахунок платіжного балансу у 2020 році буде зведено з профіцитом вперше за п’ять років, зазначають в НБУ. Нацбанк суттєво покращив прогноз поточного рахунку на 2020 рік до профіциту на рівні 4,4% ВВП.

Однак, як зазначає Правління НБУ, у наступні роки поточний рахунок знову буде дефіцитним унаслідок реалізації відкладеного споживчого та інвестиційного попиту, а також очікуваного зниження транзиту газу.

Міжнародна підтримка

У Правлінні НБУ підкреслюють, що підтримка міжнародних партнерів України дасть змогу забезпечувати макроекономічну стабільність, необхідну для впевненого та безперервного відновлення економіки. Фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе суттєво наростити міжнародні резерви України. За підсумками цього року вони зростуть до близько 30 млрд доларів, а в наступні роки — до 32-33 млрд доларів.

Голові ризики

Головним ризиком для прогнозу Правління НБУ є триваліший термін пандемії коронавірусу та потенційне повернення до жорсткого карантину. Актуальними також залишаються ризики негативного впливу судових рішень на макрофінансову стабільність, ескалація військового конфлікту на сході країни та збільшення волатильності світових цін на харчі.

Що це означає?

Це перше рішення щодо облікової ставки, яке монетарний комітет приймав за участі нового голови НБУ. Фактично новий очільник центробанку показав, що не має наміру різко змінювати політику регулятора, та буде дотримуватись принципів незалежності інституції.

Найважливішим меседжем, який пролунав з вуст заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, є інформація щодо профіциту поточного рахунку. Ця інформація фактично означає, що в цьому році в Україні досить сприятлива ситуація з припливом валюти.

Отже, не варто очікувати високого рівня девальвації національної валюти. Не дивлячись на високий рівень виплат по зовнішнім боргам, НБУ навіть має намір суттєво нарощувати ЗВР, що сприятиме середньостроковій стабільності нацвалюти.

Україна підписала меморандум з ЄС про отримання 1,2 млрд євро

Сьогодні, 23 липня, голова Нацбанку Кирило Шевченко, прем‘єр-міністр Денис Шмигаль та міністр фінансів Сергій Марченко у Брюсселі підписали важливу угоду про отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС. Там українські представники та представники ЄС підписали кредитну угоду щодо надання Україні макрофінансової допомоги ЄС на суму до 1,2 мільярда євро, повідомляється на сайті Мінфіну.

Зазначається, що програма триватиме рік та передбачає виплату 2-х траншів по 600 млн євро кожен. Перший транш буде виділений одразу після ратифікації Україною, а другий — за результатами виконання Україною спеціальних умов та проведенням Європейською комісією відповідної оцінки.

«В умовах зниження економічної активності в Україні, що безпосередньо впливає на рівень доходів державного бюджету, отримання додаткових кредитних коштів в рамках «виняткової» програми допомоги ЄС матиме надважливе значення для підтримання макрофінансової стабільності в нашій державі і підтримання темпу реформ», — зазначив Марченко.

Угоду було підписано в рамках спеціальної підтримки, що надається ЄС країнам для подолання негативних фінансово-економічних наслідків, зумовлених пандемією COVID-19.

Мінфін успішно розмістив 12-річні єврооблігації

Міністерство фінансів успішно розмістило 12-річні єврооблігації та залучило 2 млрд доларів під 7,25%. Сукупний попит на українські папери під час розміщення склав 6,3 млрд доларів, повідомив фінансовий аналітик ICU Михайло Демків у Facebook.

Організаторами угоди виступили банки Goldman Sachs і JPMorgan, що мали бути організаторами у скасованому на початку липня розміщенні. Як повідомлялося, 1 липня Мінфін планував випуск 12-річних євробондів, однак скасував випуск через звільнення голови НБУ Смолія.

На початку липня Мінфін зміг залучити 1,75 млрд доларів за ставкою 7,3% річних. Загальний попит тоді склав 7,5 млрд доларів. У порівнянні з першою спробою розміщення, ставка знизилася на 0,05%, а сума розміщення виросла на 250 млн доларів.

Як зазначалося раніше, частина зі залучених на цьому розміщенні коштів піде на викуп єврооблігацій на суму 750 млн доларів з погашенням у 2021 та 2022 роках.

Що це означає?

Як мінімум те, що інвестори не сильно переживають з приводу відставки Якова Смолія з посади голови НБУ, а попит на ризиковані боргові папери з високою дохідністю серед інвесторів залишається високим.