Керівник ДПС вважає можливим зменшення на чверть податкового навантаження на фонд оплати праці

Керівник Державної податкової служби Олексій Любченко вважає можливим зменшення на чверть податкового навантаження на фонд оплати праці, йдеться в інтерв’ю Lb.ua.

«Якщо у нас 18% (податок на доходи фізичних осіб) плюс 22% ЄСВ – це 40% навантаження. «Воєнку» (1,5% військового збору) не беру – це святе. Можна до 30% знизити і добрати 2-3% податком з продажів і не морочити собі голову. Розвантажити бізнес і забрати податки на кінцевому пункті», – сказав Любченко.

Ця тема уже піднімається на переговорах з експертами.

«У нас є товариші – по 10 і більше квартир, і таких у нас – під 3 тисячі. З них не всі декларують, що отримували дохід від здачі майна в оренду. У нас за підсумками 2019 року задекларували 20 млн осіб, подали 1.8 трлн доходу, заплатили 253 млрд податків. Середня ефективна ставка – 14%. Це в принципі непоганий показник. Але одна третина отримує пасивний дохід, тобто від здачі чогось там», – пояснив Любченко.

За його словами, компенсатором може бути не тільки податок на продаж, але й посилення контролю за сплатою інших податків, зокрема з пасивного та іноземного доходу.

«Інша цікава тема – іноземні доходи. Фінмон затиснув країну, в країні величезна кількість грошей у людей лежить в різному вигляді. Вони їх не можуть в бізнес вкласти, тому що банк запитує: «Де ти взяв, покажи декларацію». Так, вихід – нульова декларація, і напевно його треба швиденько спустити з гальм. Але 11,5 млрд гривень все одно там цих доходів. І якщо по країні ефективна ставка 14%, то там всього 11%.

Тобто народ пірнув, вивів гроші, не заплативши тут податок на прибуток, потім сам собі там виплатив дивіденди, а дивіденди і відсотки тут вже обкладаються по 9%. Можна запитати: це ж ти отримав дохід на капітал якийсь, дивіденди. Значить, ти туди вивів гроші якось, інвестував. А ліцензію Національного банку брав? Можна розбурхувати всю цю справу, але це ж погано закінчується одразу. І за п`ять років такі доходи звідти, «джерело походження – з-за кордону», збільшилися в 3,4 раза. Це каже про те, що це схема», – пояснив голова ДПС.

З 1 вересня діятимуть нові вимоги щодо реклами банківських послуг

З 1 вересня 2020 року у рекламі та на вебсайтах банків України за новими правилами повинна з’явитись правдива, актуальна та достатня за обсягом інформація про депозити та кредити, їх вартість, умови та ризики, яка не вводитиме клієнтів в оману. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

Регулятор дав банкам час на адаптацію до нових вимог, розуміючи, що зміна інформації в рекламі та на вебсайтах потребує ресурсу. Їх відтерміновано до вересня цього року через пандемію.

Дані вимоги стосуються телевізійної реклами, радіореклами, реклами на білбордах та на інтернет-банерах лише конкретних продуктів або послуг для громадян. Вимоги не розповсюджуються на рекламу послуг для бізнесу та фізичних осіб-підприємців, а також не застосовуються до іміджевої та категорійної реклами банків.

Реклама на вебсайті повинна бути в єдиному уніфікованому форматі. Банки зобов’язані вказувати реальну річну ставку за кредитом, наявність додаткових послуг та їх вартість для клієнта, строк послуги, орієнтовну загальну вартість кредиту, періодичність погашення кредиту тощо.

Клієнт повинен мати змогу завантажити файл з вичерпною інформацією. Також на сайті мають запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом чи доходів від розміщення коштів на депозит.

Реклама кредитів та депозитів для громадян не повинна ускладнювати візуальне сприйняття інформації про послугу. В ній повинні бути вказані основні характеристики:

  • для кредиту – реальна річна процентна ставка, максимальна сума кредиту та його строк;
  • для депозиту – річна процентна ставка, строк вкладу, валюта та мінімальна сума.

За неналежне розкриття інформації передбачено штрафні санкції від 50 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

Прибуток держбанків зменшився на 17% за I півріччя 2020-го

Банки державного сектору в першому півріччі 2020 року отримали 16,2 мільярда гривень прибутку, що на 17% (3,4 млрд грн) менше за аналогічний період минулого року. Відповідна інформація оприлюднена на сайті Міністерства фінансів.

Зменшення прибутку, перш за все, було пов’язано зі зростанням витрат на формування резервів банків.

Від початку року на 0,7% (1,5 мільярда гривень) зменшився кредитний портфель банків державного сектору. У II кварталі 2020 року на тлі пандемії COVID-19 попит на кредити впав на 5,7% (13,1 мільярда гривень) у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Натомість спостерігається зростання обсягу коштів клієнтів на обслуговуванні банківської системи державного сектору. За I півріччя 2020 року їх обсяг зріс на 10%, або на 58,6 млрд грн (за II квартал – на 3,6%, або на 23,3 млрд грн).