Головою НБУ став Кирило Шевченко. Що про нього відомо

Сьогодні, 16 липня, Верховна Рада розглянула та схвалила кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови НБУ. За це рішення проголосували 332 народних депутатів.

«По-перше, безумовно, я підтримую політику НБУ спрямовану на забезпечення макроекономічної стабільності. У цьому продемонстрував свою ефективність інструмент інфляційного таргетування. Проте, в теперішніх умовах цей інструмент має відповідати не лише макрофінансової стабільності, а й створенню умов подальшого економічного зростання країни.

По-друге, НБУ далі буде продовжувати заходи щодо посилення фінансової стійкості банків. У тому числі треба підсилити роботу з часткою проблемних кредитів у банківській системі, яка сьогодні становить 48%. Проте, я лишаюся оптимістом», — повідомив новий голова НБУ під час виступу у ВР.

Учора ввечері Президент Зеленський передав на розгляд у ВР проєкт Постанови №3857 про призначення Шевченка на посаду Голови НБУ. Комітет ВР з питань фінансів сьогодні зранку схвалив кандидатуру Шевченка на посаду Голови НБУ.

«Ми очікуємо на продовження зваженої монетарної політики та продовження конструктивної співпраці між Національним банком та Міністерством фінансів», — повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

Біографія Кирила Шевченка, нового голови Нацбанку, широко розписана на його особистому сайті. Його досвід роботи можна побачити у резюме, з яким Шевченко йде на посаду глави НБУ.

Він народився в Росії у м. Тула. У 1994 році отримав диплом Харківського державного економічного університету, кваліфікація — економіст.

Шевченко з 1994 року почав роботу у банківській сфері з економіста в «Українському кредитному банку», який нині називається «Акцент-Банк». У ньому Шевченко пропрацював менш як рік та перейшов на роботу економіста у «Райффайзен Банк Аваль». Вже через 6 місяців він перейшов на нове місце роботи.

У жовтні 1995 прийшов у банк «Фінанси та кредит», в якому пропрацював до 2006 року. Починаючи з посади начальника відділу нормативів Шевченко дійшов до посади першого заступника голови правління банку.

Після банку «Фінанси та кредит» Шевченко очолив Державну іпотечну установу. У 2009 році 5 місяців був радником прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Після цього перший раз прийшов на роботу у державний «Укргазбанк» на посаду першого заступника голови правління.

Пробувши в «Укргазбанку» менше ніж рік, Шевченко стає головою правління та одним з власників «Терра Банку», який у 2012 році продає. Потім він 2 роки працював у державному «Ощадбанку» радником секретаріату голови банку. У кінці 2014 року Шевченко повернувся на колишню посаду в «Укргазбанк».

Через два місяці після повернення його призначають в.о. голови правління. Згодом, у травні 2015 року, Шевченко за результатами відкритого конкурсу стає головою правління «Укргазбанку». На цій посаді він перебуває донині.

Під керівництвом Шевченка «Укргазбанк» увійшов до четвірки найбільш успішних банків України. Головна нинішня стратегія банку — екологічний банкінг. В капітал банку планував увійти міжнародний інвестор — Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Однак, перемовини про це тривають вже декілька років.

Власність нового голови НБУ

Подружжя Кирила та Юлії Шевченків у 2019 році вказало спільну сумісну власність квартири у Києві площею 304,60 кв.м за 3,5 млн грн. У спільній власності подружжя і два машиномісця у Києві площею 12,60 та 13 кв. м. Шевченко володіє авто Peugeout Partner 2016 року випуску, яким користується дружина.

Кирило Шевченко на посаді голови правління «Укргазбанку» у 2019 році отримав зарплати на 14,5 млн грн. А також, від відчуження нерухомого майна він отримав 13,3 млн грн доходу від Валентини Невечері. Шевченко задекларував 214,2 тис. грн додаткового блага від «Укргазбанку», 173,4 тис. та 400 грн профспілкових виплат цього ж банку, 1357 грн подарунку у негрошовій формі від банку.

Шевченко має 21 рахунок в «Укргазбанку» на 26 грн, 442 грн, 618 939 грн, 81 грн, 3 фунти стерлінгів, 1427 євро, 250 тис. грн та 165,7 тис. євро. На процентах в «Укргазбанку» Шевченко у 2019 році отримав 426 тис. грн.

Позиція щодо монетарної політики

«У 2019 Україна поставила два рекорди на світових ринках: найвищий рівень зміцнення національної валюти та найбільша різниця між зафіксованим рівнем інфляції та обліковою ставкою. З моєї точки зору, це антирекорди. Що зараз відбувається? Федеральна резервна система знижує ставку до нуля. З якою метою? Щоб наповнити місцеву економіку дешевими грошима.

У всіх країнах кредитором другої інстанції є центральний банк. Всі країни світу видають іпотеку на 20-30 років, але ні в одній країні світу ви не знайдете депозитний продукт терміном на 20 років. Чому? Тому що джерелом довгих грошей в разі потреби є центробанк. Банки в разі необхідності можуть звертатися до нього за підтримкою ліквідності», — відповів Шевченко в інтерв’ю ЕП.

Інтерв’ю Марченка: про транш МВФ, політику НБУ, дефолт та курс гривні

Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів про наступний транш МВФ, дефіцит бюджету наслідки дефолту. Також він прокоментував монетарну політику НБУ, ситуацію з податковою міліцією та курсом. «Український капітал» розповість коротко про головне.

Про наступний транш МВФ: «Ми очікуємо, поки МВФ визначиться, коли буде місія. Тільки після місії можна буде сказати про прогрес наших зобов’язань, чи буде транш та у який період часу… Внаслідок відставки голови НБУ місія МВФ була відкладена на той період, поки не буде призначений новий голова Нацбанку».

Про монетарну політику НБУ: «Я не сказав би, що в цьому році Національний банк робив якісь помилки чи кроки, які не йшли. Зниження облікової ставки було досить нормальним, ритмічним. Але я не можу говорити про минулий рік, я не можу аналізувати. Треба або бути в цей період часу в Міністерстві фінансів, або в Нацбанку, й розуміти, що призвело до питань до НБУ».

Про єврооблігації та відставку Смолія: «Через 40 хвилин після розміщення єврооблігацій відбулася ця заява. У нас були юридичні підстави сказати, що «так, ми можемо продовжувати, все нормально». Але не було все нормально с точки зору розуміння ринків. У інвесторів були побоювання, що ця новина є важливою для країни. Тому, ми зробили виважене рішення для збереження репутації… Його заява нам підрізала крила».

Про заяву Гонтарєвої: Валерія Гонтарева, коли вона сидить в Лондоні — вимушено чи не вимушено, не знаю — і коментує події в Україні та коментарі ці іноді призводять до погіршення ставлення до України та погіршення ситуації в середині країни… Я не хочу коментувати заяви Гонтаревої. Вони виглядають досить суб’єктивно і радикально».

Про дефіцит бюджету: «Ми отримали бюджет з «дірою» в 44 млрд грн. Зараз нам вдалося зменшити цей показник до приблизно 37 млрд грн. Якщо ми будемо так працювати, як працювали попередні 2 місяці, нам вдасться перекрити це відставання. Коштом ефективності податкової та митної служб».

Про податкову міліцію: «Вона уже фактично у стадії ліквідації. Ми маємо її ліквідувати до 1 січня 2021 року. Інша страва в тому, що до цього часу ми маємо зрозуміти: хто буде виконувати цю функцію, що залишається, як розформувати цей орган».

Про наслідки реструктуризації: «Ми таку можливість не розглядаємо, тому ми не говоримо про це. Слова «реструктуризація», «дефолт» і т.п. заборонені у Міністерстві фінансів… Зростуть ціни, курс зросте, нам ніхто не повірить, нас більше ніхто кредитувати не буде, інвестиції будуть заморожені, і у нас країна відійде десь на 5-10 років тому. І так вже не так швидко рухаємося, м’яко кажучи».

Про курс гривні: Я не бачу жодних чинників, котрі б вплинули на курс національної валюти. На додаток, у зв’язку з карантином у нас упав імпорт. Зараз у нас баланс тимчасово вирівнявся. Це означає, що тиск на гривню з боку імпорту, з боку покупки доларів – мінімізований. Прийшли гроші з МВФ – 2,1 мільярда доларів США. Зараз ще один транш очікуємо, очікуємо також кошти Світового банку. Є всі чинники вважати, що до кінця року різких коливань курсу не передбачається».

Розпочалося тестування «касових апаратів у смартфоні». Як долучитися

Державна податкова служба запустила випробування безкоштовного фіскального додатка програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО). Нині тестова версія доступна для всіх суб’єктів господарювання.

Що дозволяє програмний РРО?

Опубліковане ПРРО може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій на пристроях, що підтримують операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище. Завантажити застосунок можна за посиланням.

Наразі його можна використовувати з 8 по 20 годину для формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер та надання фіскального чека покупцеві. Також програмне рішення може використовуватись офлайн у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером.

Представники бізнесу можуть ознайомитися з функціоналом додатку в Електронному кабінеті платника податків та протестувати його. Тестування триватиме до 31 липня. Податкова приймає пропозиції щодо його вдосконалення за електронною адресою prro@tax.gov.ua або за телефоном 0 800 501 007.

Як долучитися до тестування?

Суб’єкт господарювання має зареєструвати ПРРО (касу) та касира (електронну печатку), використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше наявне програмне забезпечення.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання форми J1316602 та форми F1316602. Шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється реєстрація касира: форми J1391801 та форми F1391801, які можна завантажити на сайті за посиланням на сайті податкової.