Як правильно позичати та віддавати борг

Позичити у знайомих людей звучить легше, ніж взяти в борг у банку — менше звітності. У банку ви мусите звітувати про рух своїх коштів та доходи. До того ж відсоткові ставки у банках для фізичних осіб часто набагато вище облікової ставки НБУ та інколи сягають навіть 100% річних. А про мікрокредитні організації, які при першій можливості зроблять все щоб перетворити ваше життя на пекло, навіть говорити не варто. 

Позика у знайомого, зазвичай, більше підходить для сором’язливих: просити грошей психологічно вразливо. Про такі теми легше говорити із тими, кому довіряєш. Однак, браком прозорості та кредитом довіри можуть скористатися і не повернути борг навіть знайомі. Або люди можуть просити гроші в інших в скрутних ситуаціях та не розрахувати свої можливості. Якщо ви таки стикнулися із позикою від знайомої людини, що робити? 

Що варто знати перед тим, як попросити гроші в борг

До питання позики коштів у знайомих людей потрібно відноситися так само серйозно, як до позики в банку. Боргові стосунки між людьми формують декілька принципів: 

  • Платність. Якщо ви берете суму в борг, бажано повернути її з відсотками або іншою формою «подяки». Особливо це стосується великої суми. Наприклад, якщо ви позичили кошти у друзів, можете по поверненню всією суми або сплатити відсотки, або купити їм подарунок, звести на обід у заклад, тощо. Це скоріше питання людських стосунків, ніж фінансів.
  • Повернення. Ви повинні повернути гроші, які заборгували. Тут все просто. 
  • Забезпеченість. Якщо боржник позичає гроші, він\вона має забезпечити повернення цих коштів. У боржника мають бути ресурси, щоб віддати борг: майно, депозит, бізнес, квартира.  
  • Терміновість. Борг потрібно віддати у встановлений строк, а не просто повернути. 

Якщо ви хочете взяти грошей у борг

Сприймайте борг у друга як кредит перед банком та оцініть усі ризики. Чи ризикнули б ви взяти такі кошти в банку і таким чином не псувати стосунків зі знайомими людьми? Щоб оцінити, чи зможете віддати суму, можете скористатися правилом: не позичайте того, що не зможете самостійно накопичити за рік. Сума має бути точною, а не приблизною, та базуватися на реальних доходах і витратах. 

Наприклад, ви не можете позичати більше місячної зарплати. Або може бути ситуація, коли доходи майже повністю витрачаються, а заощаджень немає. Тоді й позичати не потрібно: якщо у звичайному житті ви не можете відкласти додаткові кошти на заощадження, ви точно не зможете віддати цей борг. Можливо, після оцінки доходів та витрат ви тверезо оціните шляхи повернення боргу, наприклад, через півроку. Тоді ви будете мати чіткий план та дасте зрозуміти позикодавцю, що розумієте серйозність ситуації. 

Бувають надзвичайні обставини, наприклад, серйозна хвороба, на лікування якої потрібні кошти. Якщо у цій ситуації вам потрібно позичити у знайомих, теж продумайте план повернення боргу: продаж майна чи пошук додаткового доходу. Справа тут не у спроможності ваших знайомих дати у борг, а у вашій відповідальності перед людьми. Відповідальне ставлення до боргу допоможе зберегти дружбу, якщо допомога таки буде потрібною. 

Якщо ви хочете позичити комусь 

У людей можуть бути різні ситуації, але зайвий раз кошти краще не позичати, особливо, коли йдеться про істотні суми. Число «ліміту» у кожного відрізняється. Існує правило: позичати можна кошти, із якими ви готові «розпрощатися». Але у кожного ця сума різна.

Залежно від річного доходу, хтось готовий розпрощатися і з 10 000 гривень, а хтось не погодиться віддати й 500.  Можете також взяти за правило не давати в борг суму, більшу за якесь конкретне число, наприклад, 30% від вашого місячного доходу. 

Однак, важливо впевнитися, що ваші гроші дійсно повернуть. Борг знайомим або друзям — ризикована штука, тому що може виявитися: людина не така чесна, як здавалося. Через це комунікація між вами може або погіршитися, або припинитися взагалі. Є випадки, коли боржник відповідальний і розуміє ризики, може прокомунікувати проблеми правильно. Але юристи та адвокати радять не позичати взагалі, якщо є така можливість. 

Якщо мова йде про людину не з вашого найближчого оточення, перед тим, як давати в борг, краще впевнитися у спроможності позичальника віддати кошти. Попитайте у спільних знайомих про майновий стан та активи позичальника. Можна також пошукати інформацію про цю людину у реєстрах.

Шукати можна у системі перевірки контрагентів YouControl, або у сервісі Opendatabot. Обидва сервіси збирають наявну інформацію по всім можливим відкритим реєстрам і формують досьє на компанію чи фізичну особу. Користуватися ними просто: YouControl має зручний пошук, а Opendatabot працює як бот у Telegram, Facebook Messenger та Viber.  Однак, інформація про фізичних осіб в реєстрах обмежена підпискою, або за таку послугу потрібно заплатити одноразово. 

Зрештою, обговоріть умови позики із тим, хто хоче взяти в борг. Якщо ви все-таки вирішили позичити кошти, краще оформити це юридично. Залежно від суми та вашого вибору, можна оформити розписку або договір про грошову позику.

Яку силу має розписка?

Розписка має слабшу силу і психологічний ефект, ніж нотаріально завірений договір. По-перше, розписку потрібно оформити правильно: є випадки, коли суди не визнавали факт боргу через неправильно оформлений документ. По-друге, навіть за правильного оформлення вона не врятує від безвідповідальності боржника.

Якщо правильно оформлена розписка є, а борг вам не повернули — з юристами вам потрібно подавати позов до суду, а це кошти на адвокатів, судові збори та витрата часу. І навіть після цього позитивний результат вам не гарантований. Можливо, він не гарантований навіть із нотаріально завіреним договором. Сам документ — не панацея від недобросовісності. 

Якщо ви все одно впевнені у людині та хочете позичити, документ на підтвердження операції має бути обов’язково. Якщо вам не підходить договір, можете зупинитися на розписці. 

Недостатньо записки на папері із прізвищем, ім’ям, по-батькові, підписом з датою та словами про позичені кошти. Розписка повинна мати деталі про грошову операцію та мати усі необхідні дані про позичальника та позикодавця. Як її правильно оформити, щоб документ дійсно зафіксував суть передачі боргу, читайте у матеріалі UCap.