З того часу, як держава націоналізувала «ПриватБанк», частка держбанків у загальному банківському секторі зросла з 30% до 60%.

Державні банки традиційно були «дійними коровами» політичних кланів та олігархів й, відповідно, генерували суттєві збитки для держави. Тому до них сьогодні прикута особлива увага з боку міжнародних партнерів України.

Нині можна стверджувати, що попередня стратегія провалилась як мінімум у частині зменшення ринкової долі державних банків. У новій стратегії держава продовжує декларувати, що буде позбуватись активів та намагатиметься збільшити їх ефективність.

2 вересня Кабінет міністрів схвалив оновлений варіант стратегії реформування державного банківського сектору. UCap розповість про найважливіші зміни, запропоновані Міністерством фінансів.

Передумови

Минулі стратегії були затверджені ще у 2016 та 2018 роках. Тодішні реформи мали покращити фінансові результати діяльності держбанків та збільшити їх цінність для приватизації. З того часу рентабельність банків держсектору дійсно зросла. Однак, вони досі не можуть конкурувати за цим показником з приватним банківським сектором.

Як зазначається в документі, стратегія 2020 року розрахована до 2025 року. У найближчі п’ять років держава зосередиться на досягненні в банківському секторі певних показників рентабельності власного капіталу (ROE), прибутковості. Для цього планується вдосконалення бізнес-моделей держбанків. Та внаслідок підвищення їх ринкової привабливості, держава планує десь часткову, а десь повну приватизацію банків держсектору.

Вдосконалення бізнес-моделі держбанків

За оновленою стратегією, держбанки мають визначити та отримати схвалення акціонером свого бачення щодо подальшого розвитку. Кожен банк має розробити привабливу бізнес-модель для підвищення ROE. Як зазначається, за винятком «ПриватБанку» та «Укргазбанку», держбанки демонстрували низький показник ROE — на рівні біля 7% у 2019 році. ROE приватних банків знаходився на рівні вище 30%.

Для досягнення вищого показника рентабельності власного капіталу в держбанках, Мінфін планує:

Впровадження на конкурентній основі схвалених бізнес-моделей. Завдяки цьому банки державного сектору забезпечать підвищення їх вартості для акціонера, стануть окремими незалежними та привабливими для інвестування.

Диверсифікація активів та обмеження кредитних портфелів за галузями. Держбанки мають розширити різноманіття фінансових активів за галузями та видами власності, але зменшувати частку українського державного бізнесу. Також держбанки визначатимуть та дотримуватимуться лімітів за галузями, в яких обмежуватимуть кредитування.

Обмін докапіталізаційних облігацій та стандартні ринкові. Облігації, якими було здійснено докапіталізацію, будуть обмінюватися на стандартні ринкові, а будь-яка подальша докапіталізація здійснюватиметься лише за допомогою ринкових.

Кредитування лише прибуткових держпідприємств. Держбанки перестануть бути благодійними фондами для збиткових ДП. Їх кредитування здійснюватиметься лише на комерційній основі. А майбутня приватизація ДП має вплинути на структуру портфелів держбанків.

Зменшення соціальних функцій держбанків. Держбанки більше не будуть зобов’язані здійснювати соціальну функцію. Цим будуть займатися державні програми. Внаслідок цього держбанки більше не матимуть жодних переваг від регулятора у порівнянні з приватними, за винятком надзвичайних випадків, які визначатиме Нацбанк.

Невтручання у політику оплати праці. Уряд не буде втручатися у політику оплати праці держбанків, якщо інше не передбачено законом. Однак, винагорода не повинна залежати від короткотермінового прибутку чи надмірного прийняття ризиків. Це може загрожувати безпеці та надійності держбанків.

Самодостатнє формування капіталу. Держбанки не повинні очікувати від держави додаткового капіталу, крім критичних ситуацій. Запити на поповнення капіталу будуть проаналізовані акціонером та регулятором, щоб визначити причини критичної ситуації. Держава дозволятиме держбанкам мати стратегію підвищення їх вартості, а коефіцієнти виплат дивідендів щорічно будуть визначатися урядом.

Бізнес-моделі окремих держбанків

У оновленій стратегії Мінфін оприлюднив припущення щодо стратегічних позицій та бізнес-моделей державних банків. У документі зображений прогрес, досягнутий банками під час останнього перегляду засад у 2018 році та робиться прогноз щодо результатів до 2024 року.

«ПриватБанк»

«ПриватБанк» був орієнтований на роздрібний сектор. Нині він має значну частку МСБ та обмежену присутність у корпоративному секторі. Це єдиний держбанк, який досяг показника ROE у 76% та прибутку, збільшивши його до 32,6 млрд грн. Після переоцінки валютних активів, ROE та прибуток «ПриватБанку» склали відповідно 61% та 26 млрд грн.

Однак, як зазначається, ступінь реалізації цілей стратегії банку коливався. Роздрібне кредитування (-1,3% з 2017 року) та корпоративний сегмент потребують оптимізації та підвищення конкурентоспроможності. Ситуація з активізацією МСБ (обсяг збільшено втричі) та непрацюючими активами хоч і поліпшилася (-9% з 2017 року), але також потребує змін та оптимізації.

Очікування щодо стратегії «ПриватБанку»

Спираючись на раніше обраний напрямок та сильні сторони банку, а також ключові припущення щодо бізнес-моделі банку та макроекономічної ситуації, Мінфін вважає, що «ПриватБанк» має переглянути стратегію подальшого розвитку. Планується, що банк досягне 15,8-19,3 млрд грн прибутку та 31-37% ROE у 2024 році.

«Ощадбанк»

У 2018 році ключовим напрямком для «Ощадбанку» було обрано позицію універсального банку. Фінансові результати банку були в рамках затвердженої стратегії, яка передбачала неринковий ROE для цього періоду. Банк досягнув прибутку 0,28 млрд грн у 2019 році, а показник ROE банку склав нижче 2% у 2018-2019 роках.

Зазначається, що банк має здобутки в досягненні деяких цілей, визначених стратегією. Це покращення позицій в роздрібному кредитуванні (+1,1%) та комісійних продуктах (+56%), зменшення кількості відділень (-27%), оптимізація операційної моделі та зменшення непрацюючих активів (-6% з 2017 року). Однак, частка ринку корпоративних клієнтів та ММСБ зменшилася на 1,4%.

Очікування щодо стратегії «Ощадбанку»

У стратегії планується повноправне членство «Ощадбанку» в Фонді гарантування вкладів вже у 2020 році. Щодо «Ощадбанку», Мінфін також вважає, що банк має переглянути стратегію подальшого розвитку. Планується, що банк досягне 3-3,7 млрд грн прибутку та 14-18% ROE у 2024 році.

«Укрексімбанк»

У 2018 році Укрексімбанк визначений, як корпоративний банк. Фінансові показники банку за останні роки суттєво не змінювались. Із заявленого прибутку банка у 2019 році в розмірі 1 млрд грн, незалежний аудитор підтвердив лише 0,06 млрд грн прибутку, ROE банку склало майже 0%.

Очікування щодо стратегії «Укрексімбанку»

У 2018 році не визначалися основні стратегічні цілі та напрями «Укрексімбанку». З новою наглядовою радою, і ґрунтуючись на раніше зазначених макроекономічних припущеннях, акціонер очікує, що незабаром буде затверджена стратегія, яка включає подальший план трансформації Укрексімбанку. Планується, що банк досягне 1,6-2,0 млрд грн прибутку та 13-19% ROE у 2024 році.

«Укргазбанк»

У 2018 році «Укргазбанк» було орієнтовано на кредитування корпоративних клієнтів та МСБ з одночасним акцентом на концепції екобанку. За останні роки банк значно покращив свої ключові фінансові показники. У 2019 році чистий прибуток банку збільшився вдвічі, досягнувши 1,3 млрд грн, а показник ROE досягнув 20,5%.

Банк просунувся в переговорах з Міжнародною фінансовою корпорацією щодо продажу до 20% власних акцій додаткової емісії. Як зазначає Мінфін, угода буде укладена до жовтня 2020 року. Також банк досягнув успіхів у сфері екобанкінгу (екопродукти у 2019 році склали 35% кредитного портфеля), корпоративному сегменті та МСБ (90% кредитного портфеля банку).

Очікування щодо стратегії «Укргазбанку»

У оновленій стратегії «Укргазбанку» керівництву не пропонується переглянути стратегію подальшого розвитку. Планується, що банк досягне 1,8-2,2 млрд грн прибутку та 13-16% ROE у 2024 році.

Вихід держави з банківського сектору

Уряд планує зменшити частку ринку державних банків у 2025 році до 25%. Нині цей показник складає приблизно 60%. Приватизація, за стратегією Мінфіну, відбуватиметься шляхом продажу мажоритарних пакетів акцій іноземним та місцевим стратегічним інвесторам, міжнародним фінансовим організаціям, а також через первинне розміщення акцій.

Справедливу ринкову вартість Мінфін планує досягнути шляхом покращення показників держбанків та приведення їх корпоративного управління до рівня приватного сектору.

Вихід держави з банківського сектору буде ініційований та виконаний у період подальшого відновлення економіки після коронакризи. До грудня 2021 року планується, що держбанки розпочнуть переговори з фінансовими радниками для визначення дорожньої карти та стратегії продажу.

Станом на сьогодні Міжнародна фінансова корпорація Світового банку схвалила надання позики «Укргазбанку», яка буде конвертована в додатковий капітал банку. Також до кінця 2020 року планується вступ міжнародних фінансових організацій (МФО) до капіталу «Ощадбанку», який до 2025 року планується повністю приватизувати.

Щодо «ПриватБанку» Мінфін не називає терміни, однак зазначає, що держава має на меті вийти з капіталу банку. Для «Укрексімбанку» держава протягом 5 років прагне знайти міноритарного інвестора з потенційною приватизацією в довгостроковій перспективі.