Уряд зняв заборону на експорт засобів індивідуального захисту

Міністерство економіки та Міністерство охорони здоров’я ухвалили рішення щодо скасування заборони на експорт засобів індивідуального захисту. Про це пише заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook.

«Заборону на експорт засобів індивідуального захисту знято. Це остання заборона на експорт, яка діяла у зв’язку з коронавірусом. Це тиха, але важлива новина. Мінекономіки та МОЗ дійшли згоди, що на сьогодні можна відійти від заборони до моніторингу експорту. Уряд підтримав це рішення. Відтак 1 серпня строк дії заборони сплив і не був продовжений», ― пише Качка.

У березні уряд заборонив експорт товарів протиепідемічного призначення, серед яких маски та респіратори, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу.

«Від початку карантину для мене було вкрай важливим щоб заборон не було взагалі, а якщо їх не можна було уникнути – то вони були найменшими. Тому я дико радію, що Україна їх ввела так мало (ЗІЗи та гречка), заборони були обґрунтовані й ми нарешті відмовилися від цієї практики», ― зазначив заступник міністра економіки.

Система електронних платежів НБУ запрацювала в режимі 23/7

З 3 серпня Система електронних платежів (СЕП) Нацбанку запрацювала в режимі 23/7. Відтепер система доступна для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень, повідомляється на сайті НБУ.

«Учасники СЕП можуть здійснювати міжбанківський переказ коштів з 01:00 до 24:00. У роботі системи існує технологічна перерва впродовж однієї години під час переходу на новий банківський день – з 00:00 до 01:00. До цього СЕП забезпечувала приймання міжбанківських платежів з 8:30 до 19:00 у робочі дні та не функціонувала у святкові та вихідні дні», ― йдеться в повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що виконання банками міжбанківського переказу коштів через СЕП у режимі 23/7 є добровільною опцією. Банки самостійно приймають рішення щодо часу початку та завершення роботи в СЕП на підставі власних потреб та потреб клієнтів.

«Тепер клієнти банків матимуть майже цілодобовий доступ до фінансових послуг та зможуть проводити чутливі до часу платежі в зручному для них режимі. Це позитивно сприятиме розширенню фінансової інклюзії, впровадженню нових інноваційних інструментів безготівкового переказу коштів та зростанню частки безготівкових розрахунків», ― зазначив  директор Департаменту інформаційних технологій НБУ Володимир Нагорнюк.

Загалом протягом першого банківського дня оновленої роботи системи було оброблено 1,6 млн платежів на загальну суму понад 119 млрд грн. З них понад 286 тисяч платежів на суму майже 7 млрд грн у період із 01:00 до 08:30 та майже 14 тисяч платежів на суму 69 млн грн у період із 19:00 до 00:00.

Продати не можна лишити: як українцям зберегти свою землю в Криму

Через пандемію коронавірусу і наступних за нею проблем багато українців, що володіють землею в Криму, випустили з уваги березневу новину – тепер це заборонено. Відповідний указ президент Росії Володимир Путін відписав 20 березня. На залагодження земельних справ українцям дали рік, половина цього терміну вже майже позаду. І якщо до березня 2021 року в питанні землеволодіння нічого не зміниться, кримську власність українців буде просто вилучено і реалізовано з молотка. UCap разом з провідними українськими та російськими юристами розбирався, що можна зробити, щоб не втратити свою власність.

Що цьому передувало

20 березня 2020 року, президент Росії Володимир Путін підписав новий указ «Про внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти на праві власності земельними ділянками, затверджений Указом Президента Російської Федерації від 9 січня 2011 році”.

При цьому, за словами адвоката «Ілляшев та Партнери» Ольги Горник, заборона поширюється не тільки на володіння і придбання земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, обміну або інших угод, але і на придбання земельних ділянок в порядку спадкування.

Простими словами, якщо ви – українець, що живе на материковій частині України або на півострові та володіє земельною ділянкою в Криму, то ви порушуєте російський закон. І щоб цього уникнути, вам залишається тільки продати землю росіянам або перевести її у власність російської юрособи з іноземною участю. В іншому випадку, місцева влада може подати позови в суди Криму і Севастополя про “спонукання продати” або “зобов’язання відчужити” вашу землю.

“Іноземець, який має право власності на землю, розташовану на прикордонній території Російської Федерації, може володіти, користуватися, розпоряджатися такою земельною ділянкою не більше одного року. Після закінчення року земельна ділянка повинна бути продана або подарована. Інакше земельну ділянку може бути вилучено і продано з торгів або передано у державну чи муніципальну власність”, – пояснює Ольга Горник.

Таким чином, часу на подумати та визначитися з тим, як краще вчинити, в українців з кожним днем ​​залишається все менше. І половина встановленого терміну вже позаду.

Земля та не тільки

За словами експерта з правового регулювання земельних відносин, адвоката Анни Федун, попри те, що в указі Володимира Путіна мова йде про земельні ділянки, по факту обмеження стосуються не лише їх.

«Важливим моментом є те, що в Указі Президента РФ мова йде тільки про земельні ділянки, але очевидно, що на великій частині земельних ділянок знаходяться будинки та споруди, які найімовірніше також будуть вилучені», ― говорить вона.

З цим погоджується й Ольга Горник. Вона пояснює ― статтею 35 Земельного кодексу РФ передбачено, що при переході права власності на будівлю, що знаходиться на чужій земельній ділянці, до іншої особи, вона набуває права на використання відповідної частини земельної ділянки, зайнятої будівлею, і необхідної для її використання. Причому землю під будинком та біля нього новий власник використовує на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник.

«При продажі нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, що не належить продавцю за правом власності, покупець набуває права користування частиною земельної ділянки на тих же умовах, що і до нього мав продавець нерухомості (Стаття 552 Цивільного кодексу РФ). Тобто, продати землю окремо від будинку не можна. Таким чином, земельні ділянки, з розташованими на них об’єктами нерухомості, повинні бути відчужені іноземними громадянами до 20.03.2021, шляхом укладання угод, наприклад, купівлі-продажу, дарування», ― говорить Горник.

Дарувати, продавати… Віддавати?

За словами російського адвоката, керуючого партнера «Полозов і Партнери» Миколи Полозова, проблема можливого примусового відчуження земельних ділянок у їх власників, які не є громадянами Росії, в окупованому Криму, стоїть досить гостро.

«На жаль, в Україні, на мій погляд, цьому приділяють дуже мало уваги. Крим ― це тимчасово окупована територія України. Але поки питання деокупацію не стоїть гостро. Тому існують всі передумови для того, щоб надалі, коли закінчиться термін, який Путін надав для можливості перереєстрації цих ділянок, їх просто будуть насильно забирати. Тому кожен для себе повинен зробити свій моральний вибір. Або він сподівається, що деокупація відбудеться досить швидко, і тоді не потрібно нічого робити. Або, якщо вся ця історія затягується, існує ймовірність і досить велика небезпека, що за низькою ціною цю землю просто відберуть і якісь копійки за неї віддадуть. Тоді напевно має сенс здійснити самостійне відчуження на більш вигідних умовах, ніж це буде пропонувати Росія», ― вважає юрист.

Юристи відзначають, що варіантів в цьому випадку небагато. Перший ― продаж ділянки зараз за ринковою вартістю. Другий ― продаж родичам з російським паспортом. Третій ― дарування родичам з російським паспортом. Четвертий варіант ― реєстрація російської юрособи та оформлення ділянки на неї.

«Я б розглянув ще форму довірчого управління, при якому права формально передаються російському громадянинові. А він в інтересах іноземного громадянина здійснює управління цією земельною ділянкою. Хтось, може бути, погодиться придбати російський паспорт, якщо у нього є для цього підстави. Зокрема, це прописка в окупованому Криму чи інші підстави, що дозволяють придбати громадянство, і тим самим не відчужувати на підставі указу Путіна свою земельну ділянку», ― додає Полозов.

Якщо до 20 березня 2021 року майно не буде відчужене добровільно, це буде проводитися примусово, за рішенням суду. Іншими словами, українців від нього змусять позбутися так чи інакше.

«Це може бути або примусовий продаж з передачею колишньому власнику вирученої суми, або передача у державну чи муніципальну власність з відшкодуванням колишньому власникові вартості майна, визначеної судом. На практиці це означає, що власнику землі буде пред’явлено судовий позов на окупованій території для примусового вилучення земельної ділянки», ― говорить Анна Федун.

У тому, наскільки справедливою та ринковою може бути компенсована українцям сума, експерти одностайні ― такою вона точно не буде.

«Власне ідея, напевно, і полягає в тому, щоб експропріювати максимальну кількість хороших земельних ділянок, особливо, на Південному березі Криму, і перерозподілити їх між російськими громадянами. І я б не сподівався на щедрість Російської держави. Попри те, що компенсація буде проводитися за ринковою ціною, яка існує в даному регіоні, я впевнений, що відчуження буде проводитися з порушеннями за заниженою вартістю», ― вважає Микола Полозов.

По букві закону

Опитані UCap юристи впевнені ― указ Президента Російської Федерації суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Більш того, дії країни-агресора повинні бути розцінені як військовий злочин, згідно зі ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, оскільки тут мова йде про незаконне, не аргументоване та великомасштабне привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю.

До того, якщо земельна ділянка, що належить українцеві, буде примусово відчужена, необхідно орієнтуватися на подачу заяви до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації.

Юристи вважають ― тих, хто вирішить судитися з російською владою в рамках боротьби за свою кримську землю, в Україні буде чимало. Більш того, надалі це будуть досить непогані кейси для Європейського суду з прав людини.

«Тому, що європейська Конвенція про захист прав людини, безумовно, забороняє в такому примусовому порядку відчужувати майно. Але, по-перше, це перспектива дуже довга. По-друге, компенсація, передбачена ЄСПЛ, може суттєво відрізнятися від фактичної вартості земельної ділянки», ― зазначає Полозов.