«Ощадбанк» запустив застосунок для приймання безконтактних платежів

У понеділок, 3 серпня, «Ощадбанк» запустив мобільний застосунок «ОщадPAY» для приймання безконтактних платежів у смартфонах без додаткового обладнання. Із застосунком смартфон на базі Android з NFC-модулем можна використовувати як POS-термінал, повідомляється на сайті банку.

«ОщадPAY на базі технології Visa Tap to Phone перетворює смартфон на POS-термінал… Не потрібно сплачувати за оренду терміналу та встановлювати додаткове обладнання. Це практичне і дієве рішення, особливо для малого бізнесу», – зазначив голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний.

Як це працює?

Встановлений та зареєстрований застосунок «ОщадPAY» забезпечує приймання безконтактних платежів картками та іншими NFC-пристроями.

Торговець має вказати суму операції у додатку, а клієнт може оплатити покупку через NFC. За необхідності є можливість надіслати електронний чек на пошту клієнта або SMS-повідомленням.

Як приєднатися до «ОщадPAY»?

Підприємець має підключити сервіс «ОщадPAY». Для цього треба залишити заявку та підписати договір у відділенні банку. Після договору продавець проходить первинну ініціалізацію терміналу у смартфоні та вже може приймати оплату від клієнтів.

У НБУ пояснили, чому вирішили зберегти облікову ставку на рівні 6%

На думку Комітету з монетарної політики (КМП), це рішення стримає зростання цін в умовах відновлення економіки у 2021-2022 роках та залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня. Саме так пояснили в НБУ збереження ключової ставки на рівні 6%, за яке проголосувало сім з десяти членів КМП, повідомляється на сайті НБУ.

За це рішення виступили 7 членів КМП

На думку прибічників збереження ключової ставки, її зниження в поточних умовах створило б більше ризиків, ніж переваг.

«Потенціал додаткового монетарного імпульсу є досить обмеженим. Проблеми повноцінного відновлення кредитування лежать переважно в немонетарній площині – це, зокрема, неналежний захист прав кредиторів, значний обсяг тіньової економіки та високий рівень накопичених поганих кредитів», — йдеться в повідомленні.

У НБУ зазначили, що готові перейти до більш стриманої монетарної політики для повернення споживчої інфляції до цільового діапазону, якщо будуть реалізовані ризики інфляційного прогнозу.

«Окрім того, на думку декількох членів КМП, подальше зниження ключової ставки може спровокувати тиск на обмінний курс та подальшу доларизацію економіки внаслідок зменшення спреду між ставками за депозитами у гривні та іноземній валюті», — зазначається за результатами засідання.

Проти цього рішення виступили 3 членів КМП

На думку противників збереження ключової ставки, споживчий попит залишатиметься пригніченим ще тривалий час. Три члени КМП зазначили, що зниження облікової ставки на 50 б.п. не матиме негативного впливу на інфляційні очікування, оскільки відповідає ринковим прогнозам.

«Один із членів КМП зазначив, що обережне продовження зниження ключової ставки, однак з меншим кроком, не матиме негативного впливу на інфляційні очікування, оскільки відповідає ринковим прогнозам. На його думку, економіка потребує більшої монетарної підтримки, без якої буде складно подолати негативні наслідки кризи», — аргументують в НБУ.

Противники рішення вважають, що зниження облікової ставки могло призвести до входження реальної ключової ставки у від’ємну зону. Це, на їхню думку, могло бути негативно сприйнято внутрішніми економічними агентами та іноземними інвесторами.

Прогноз траєкторії ключової ставки

П’ять членів КМП очікують на збереження ключової ставки на поточному рівні до кінця 2020 року. Двоє – припустили можливість підвищення ставки вже наприкінці поточного року. Зі свого боку, троє членів КМП бачать потенційний простір для подальших скорочень ставки у короткостроковій перспективі.

Переважна більшість членів КМП вважають, що ключову ставку у 2021 році доведеться підвищувати внаслідок посилення інфляційного тиску. Втім, НБУ зможе надати економіці додатковий імпульс для відновлення у випадку повільного відновлення споживчого та інвестиційного попиту.

Остання глава: чи є майбутнє у столичного книжкового ринку «Петрівка»

Липень для столичних книготорговців з легендарної київської «Петрівки» видався особливо спекотним. Але попітніти їх змусили аж ніяк не погодні умови. І не жвава торгівля, адже перші два літніх місяці традиційно – мертвий сезон. Проте працювати довелося напружено – здебільшого в напрямку збереження власної роботи.

Річ у тім, що на місці ринку збираються побудувати ТРЦ, а букіністів переселити на метро «Лісова». Так незабаром може не стати найбільшого в Європі книжкового ринку. Про те, що на цьому місці збираються будувати ТРЦ вперше стало відомо ще 9 років тому. Директор ТОВ «Книжковий ринок» Віталій Правдивий заявляв, що заради ТРЦ знесуть частину господарського і книжкового ринків. Він обіцяв, що в новому ТРЦ забезпечать місця для тих торговців, чиї точки знесуть.

Нинішні біди для «Петрівки» почалися 2 липня. У цей день адміністрація ринку провела неофіційне зібрання, на якому підприємцям повідомили новину — з 2 червня у локації новий власник, на місці ринку він має намір будувати ТРЦ. У зв’язку з цим, книготорговцям пропонують переїхати на нове місце.

Чому столичний книжковий ринок доживає свої останні місяці та чи є шанси в активістів відстояти унікальну локацію? Куди буде переїзд? Чому книжковий офлайн-роздріб переживає в Україні не найкращі часи? У цих питаннях розібрався «Український капітал».